Зима на порозі: чи чекати блекауту та холодних батарей

Щодня холоднішає, і українці стурбовані тим, чи будемо мати зимою тепло і світло, адже є певні фактори, які дають підстави для сумнівів.

Ризиковані регіони

Загалом Україна непогано підготувалася до опалювального сезону: є достатні запаси газу, вугілля та нафтопродуктів. Тому немає підстав говорити про можливість загальнодержавного блекауту взимку. Однак існує загроза можливих ударів Росії по тепловій генерації в окремих містах.

Що стосується паливного сектору країни, то він захищений завдяки децентралізованій системі постачання та доступу до європейських і світових ринків.

"В Україні унікальна система, яка абсолютно децентралізована. Ми можемо торгувати з коліс і забезпечувати всю Україну і бензином, і дизелем, і всім, що треба", - зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в коментарі Укрінформу.

Він наголосив, що найбільш дефіцитними з точки зору електропостачання є великі міста та регіони у прифронтовій смузі. А найгірша ситуація з точки зору можливого переривання електрики, - в Одесі та Києві. Це два дуже дефіцитні енергорегіони.

Найбільш вразливою взимку може бути теплова генерація в окремих містах, якщо окупанти вирішать позбавити їх тепла.

Але, за словами Харченка, попри ці ризики, аварійні бригади нині працюють швидше, ніж на початку повномасштабної війни, енергетики уже заживлюють споживачів упродовж кількох годин, і в національному масштабі такі відключення проходять непомітно. А завдяки міжнародній підтримці створено необхідні резерви для того, щоб пройти зиму без масштабних відключень світла та тепла.

Звісно, що кілька сконцентрованих хвиль атак на, перш за все, теплову генерацію можуть призвести до неприємних для нас наслідків. Однак немає жодних підстав говорити про національні блекаути.

"Найбільша небезпека, на мій погляд, - це можливі атаки на об'єкти теплопостачання. Там, де міста розташовані достатньо близько до лінії зіткнення, це цілком може відбуватися", - наголосив Харченко. І додав, що місцева влада має вже зараз подбати про забезпечення резервного живлення об'єктів теплопостачання, готувати альтернативні схеми подачі тепла на випадок надзвичайних ситуацій.

Експерт також назвав міста з підвищеним ризиком проблем під час опалювального сезону. На його думку, це Кривий Ріг, де існує загроза перебоїв із подачею тепла навіть без російських атак, Суми, Харків, Миколаїв, Одеса. Є ризики при проходженні опалювального сезону і для Києва, який є дуже залежним від своїх ТЕЦ.

Трирівневий захист - лише на папері

Після початку повномасштабної війни та кампанії РФ зі знищення енергетики уряд шукає шляхи для того, щоб змінити механізм, зокрема видавали пільгові кредити на встановлення сонячних панелей. Минулого року звітували, що їх мають понад 70 тис. домогосподарств.

Окрім того, як повідомляє онлайн-медіа ZMINA, все більше лікарень та шкіл стають енергонезалежними завдяки мінікотельням та іншому устаткуванню, що купляють, зокрема, коштом міжнародних партнерів та організацій.

Водночас ефекту від децентралізації не слід очікувати дуже швидко, наприклад у газотранспортній системі, де, на думку експертів, зміни можуть стати відчутними лише за декілька років.

"Найяскравіший приклад - Кривий Ріг, де минулого року частина будинків залишилась без опалення. Там є можливість залишитись без тепла і цього року", - сказав Харченко

За його словами, під ризиком також і Київ, енергетику якого російські військові вже атакували цьогоріч у вересні.

"Столиця дуже залежить від своїх ТЕЦ. Попри те що Київ дуже багато робить, щоб захисти свою інфраструктуру",- зазначив експерт.

Загалом російські атаки на енергетику почалися ще 2023 року, проте й досі критичні об’єкти енергетики не захищені за трирівневим механізмом, хоч Уряд разом з Генштабом ЗСУ ще у 2023 році ухвалив відповідне рішення.

"Цей проєкт був швидко закритий, бо цей трирівневий захист по вартості у рази три вище, ніж обладнання, яке має бути захищено",- каже директор центру досліджень енергетики.

Ефективність роботи системи теплопостачання також залежить від кількості газу, накопиченого у сховищах: нині вже зберігають понад 11,2 млрд кубометрів з 14 потрібних.

Окупанти загалом від початку повномасштабного вторгнення, з 2022 року, вдарили по українській енергетиці понад три десятки разів, було також дев’ять масованих атак під час опалювального сезону 2024-2025 років. Ці удари знищили більшість теплової та третину гідрогенерації електрики в країні.

Офіс генпрокурора розглядає ці атаки як складову частину геноциду українців, а в ООН не відкидають того, що це може бути злочин проти людяності. Міжнародний кримінальний суд уже видав перші ордери на арешт відповідальних за такі обстріли.

Однак російські військові продовжували атакувати енергетику, знаючи про велику шкоду, яку вони спричиняють цивільному населенню. Тим часом російські пропагандисти навіть зловтішаються з людей, які у той час, коли обігрівалися генераторами, гинули чи травмувалися. В ООН констатують, що в такий спосіб в РФ підбурюють до геноциду.

Відключення світла, вважають медики, негативно впливає і на здоров’я українців, зокрема ментальне, а найбільше енергетична нестабільність вдарила по жінках, в результаті чого з України могло виїхати більше людей, ніж прогнозувалося.

До слова, в Україні обсяг заборгованості населення з оплати комунальних послуг у другому кварталі 2025 року перевищив 106,6 млрд грн.

Як повідомив Держстат, у квітні-червні українці найбільше заборгували за постачання теплової енергії та гарячої води - 35,15 млрд грн, а також за постачання та розподіл природного газу - 32,32 млрд грн.

У той же час заборгованість за постачання та розподіл електроенергії сягнула вже 17,07 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення - 10,16 млрд грн, управління багатоквартирними будинками - 8,84 млрд грн, а вивезення побутових відходів - 3,1 млрд грн.

Держстат також поінформував, що протягом квітня-червня українці сплатили за комунальні послуги 64,3 млрд грн: 42% від цієї суми або 27,17 млрд грн становить оплата за електроенергію.

Галина Гірак