Територіальна війна на Каховщині

Децентралізація в Україні йде семимильними кроками. З початку року на території Каховського району розпочали самостійне життя дві об’єднані територіальні громади: Тавричанська та Зеленопідська. Сьогодні вже є перші напрацювання та здобутки, зіткнулись і з першими труднощами. Тож чим стала децентралізація на Каховщині: адміністративним раєм на землі чи проваллям?, – намагалась з’ясувати “Каховська зоря“.

Конфлікт стався в селі Архангельська Слобода, село бунтує проти сільради. 306 підписів зібрано під бажанням від’єднатися від Зеленопідської сільської ради. Між іншим, сьогодні в селі зареєстровано 981 мешканця (включно із дітьми). Селяни вже встигли звернутись і до голови Каховської районної державної адміністрації Валерія Салтикова, і до районних та обласних депутатів, і навіть до Києва з одним єдиним питанням – від’єднання.

Для того, аби прояснити ситуацію, розібратись, чим незадоволені мешканці та чому так радикально налаштовані, — голова Зеленопідської сільської ради Галина Лобунько зібрала всіх на території села в середу 9 серпня.

Спочатку, аби розвінчати міф про підроблені підписи та «мертві душі», всі аркуші підписних листів прочитали поіменно. Далі ж слово дали мешканцям. Озвучено було чимало, здебільшого людей хвилювали соціальні негаразди та були й питання до роботи старости. Адже довідки на місці, як це мало бути за концепцією реформи, чомусь не видаються.

Згадали все: і директора школи, якого взяли на поруки, і оцінку земель землекористувачів, і роботу комунгоспу, і землі, що належать школі та обробляються невідомо на чию користь… Час від часу зібрання було схоже на хаос, адже перепалки між тими, хто хоче від’єднання, і тими, хто бажає лишитись в громаді, не стихали.

Та основне і найбільш болюче для Архангельської Слободи питання – відсутність води.
«Я руками ношу воду з каналу для того, аби хоч увечері помитись та попрати», — обурено розповідає молода мешканка села. Складно уявити, як в таку аномальну спеку люди виживають без найпотрібнішого. Нарікають й на те, що відсутність води вдарила по сімейному бюджету, бо ж від палючого сонця погоріли городи.

Далі ж слово було за фахівцями – працівниками сільської ради, яких Галина Павлівна привезла для того, аби мешканці отримали конкретні відповіді на питання, пов’язані із будь-якою сферою життя громади. Головний бухгалтер розповіла про мізерні надходження від села (не дотягують і до 2 мільйонів гривень) та про витрати, а по суті роботи, що вже виконані у селі: закуплено вугілля та витратні матеріали для місцевого ФАПу, відремонтовано адміністративну будівлю, передано всі необхідні субвенції в район: і на освіту, і на медицину. Робота йде і в тих умовах та за ті кошти, що є, — за один день все не встигнути. А от з водою, говорять, проблеми в селі були і до того. Та сьогодні вони пов’язані з чималою заборгованістю селян перед комунгоспом, що не дає можливості укласти відповідний договір на її постачання. Більш того, за словами представників сільради, вода подається за графіком, перевіряли це особисто, обійшовши кожну хату. Та мешканці села не гребують тим, аби поставити насос. В результаті – крадуть один в одного, води нема ні в кого.

Протягом кількох годин порозуміння знайти так і не вдалось. Пересварились всі, навіть не дали слова запрошеному мешканцями села депутату Херсонської обласної ради Л.Кириченку: образи, крики, нескінченна лайка та купа бруду.
Що ж зробили: поставили на голосування чи вирішили винести на чергову сесію або ж громадські обговорення? А нічого.
Та на чиєму б боці не була правда, від’єднається Архангельська Слобода чи ні – розсудити може тільки закон.

Об’єднатись не можна від’єднатись – кому поставте на власний смак. Та стан речей такий, що сьогодні є чітка процедура об’єднання в ОТГ, прописана у Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», є й можливість скористатись механізмом дооб`єднання, тобто, увійти у склад вже створеної громади. Та от ні цим Законом, ні жодним іншим нормативним документом не передбачено можливості від’єднатись.