Останній бастіон Херсона

Поки громада Херсона намагається врятувати історичний центр міста від зазіхань варварів від влади, у парку ім. Ленінського комсомолу біля вулиці Кременчуцької відкрито нищаться залишки херсонської фортеці. Це останнє місце, де ще збереглися фортифікаційні вали у майже недоторканому стані.

Кілька років тому на захист валів вже ставали свідомі громадяни й преса: спритники-підприємці машинами звозили сюди будівельне та інше сміття. На щастя, залишки фортеці вдалося відстояти. Але міська влада нічого не зробила для того, щоб зберегти цю історико-архітектурну спадщину громади, зробити її предметом гордості, об'єктом, який не соромно показати гостям міста і який навчав би наступні покоління шанувати історію міста.

І нині останні автентичні вали перебувають у занепаді - догляду за ними ніякого. А останнім часом з'явилася загроза повного знищення валів - комунальні працівники "добувають" тут глину! Напередодні святкування дня Перемоги багато херсонців бачили, як люди, вдягнені в зелені роби комунальників, розкопують один із валів і наповнюють глиною вантажівку. Час від часу це повторюється й до сьогодні. Чому парк ім. Ленінського комсомолу став дармовим джерелом корисних копалин, на якій підставі, хто дозволив це неподобство, належить з'ясувати правоохоронним органам (якщо, звичайно, вони будуть діяти як правоохоронці, а не почнуть самі "розробку кар'єра").

Одна з причин повного забуття цих залишків херсонської фортеці - вони не стоять на обліку як пам'ятник архітектури, історії та інше. Про те, як сталося, що цей фрагмент бастіонів уцілів, і чому його не взяли на облік, розповів історик Херсонського краєзнавчого музею Сергій Дяченко.

"Херсонська фортеця, що була побудована з 1784 по1787 роки головним інженером міста Н. І. Корсаковим, вже в 1835 була не актуальною - адже Херсон у цей час перебував у глибокому тилу. У 1866 році припинило функціонувати останнє інженерне управління, що піклувалося про фортецю. І з тих часів бастіони почали заважати. Херсонська фортеця поділяла центр міста на два райони - Купецьке передмістя та Воєнку - і дуже заважала. Тож на початку ХХ століття було розроблено два плани, як знищити фортецю. Жоден із них не був реалізований, але в 1911 році, коли прокладали вулицю Перекопську, знищили кілька валів - руйнування фортеці почалося.

Але до 50-х років вали ніхто не чіпав, а пізніше було вирішено перетворити фортецю на паркову зону. У 60-х знищили вали, засипали колодязі, насадили дерева та розбили алеї. Навіть вал біля кіноконцертного залу "Ювілейний" був знищений, але в кінці 60-х його відновили. Мабуть, через те, що фортеця всім "заважала", не дивно, що вцілілі залишки ніхто не поставив на облік як історико-архітектурну цінність".

Так сталося, що в ті часи керманичі держави й міста цінували тільки історичні пам’ятки часів революції, всі інші методично нищилися. Нинішні керівники міста, схоже, взагалі глухі до всіх пам'яток без винятку... Тим часом сьогодні ще лишається останній шанс відтворити фортифікації, що вважалися одними з кращих у тодішній Європі. Історики, культурні діячі Херсона вважають необхідним не тільки надати бастіонам статус пам'ятника історії, а й відтворити цей куточок у комплексі. І відтворити не так, як погрібок, зруйнувавши дощенту і побудувавши на тому місці сучасну пивницю, а реставрувати по-справжньому, щоб зберегти дух того часу, коли народжувався Херсон.

Московські ворота (виходять на вул. 40 років Жовтня), вали та погріб були єдиним цілим, що чудом дожило до наших часів у майже недоторканому стані. Погреба вже немає, зате є ще одне кафе серед смітника. Зараз історики радяться, як врятувати вцілілі бастіони. Але чи зможуть вони врятувати їх без підтримки міської влади?

Автор: Мирослава Князь