Окупант, який захоплював Херсонщину, «покаявся» та отримав статус біженця в Європі

 Окупант Павєл Філатьєв, який брав участь у захопленні Херсона та воєнних злочинах ворога у нашій області, отримав у Франції статус біженця. Українське МЗС та посольство у цій країні досі жодним чином не прокоментували цю інформацію.

Про те, що французька держава взяла його під свою опіку, воєнний злочинець сам повідомив псевдолібернальні ЗМІ ворожої країни.
Поранений в бою з українськими оборонцями загарбник Філатьєв після двох місяців участі у війні проти України почав творити собі образ ліберального та антивоєнного активіста. Він випустив книгу про свою участь у війні, в якій сам же й зізнався, що брав участь у боях на Херсонщині. Попри це, Павєла Філатьєва як на Московії, так і в цивілізованому світі намагаються «відбілити» й виставити позитивним «героєм».

Історія Філатьєва ідентична до тих, які розповідають інші воєнні злочинці з Московії: «їхали на навчання, заблукали, випадково дізналися, що перебувають на території України, нікого не вбивали». У своїй книзі окупант розповідає, буцімто дізнався про те, що воює на території України, лише після того, як проїхав всю Херсонську область й отримав наказ штурмувати Антонівський міст.«Весь цей час я їхав з патроном в автоматі й був готовий вистрілити у будь-кого, хто становив би небезпеку. Куди, навіщо та чому ми їдемо, не було зрозуміло. Точно було зрозуміло, що почалася справжня війна... [Пізніше я, — ред.] дізнався, що [у нас, — ред.] наказ їхати на Херсон, захопити міст через Дніпро. Стало зрозуміло, що ми напали на Україну», — пише у своєму опусі Павєл Філатьєв.

Попри те, що нині загарбник заявляє, що не хотів брати участі у війні та не здійснював воєнних злочинів, у своїй книзі він неодноразово заявляє, що готовий був убити будь-кого й піддає сумнівам вбивства цивільних жителів, одночасно з тим й виправдовуючи їх.

«[28 лютого я, — ред.] дізнався чутку, що хтось розстріляв цивільний автомобіль, який не зупинявся, з гармати БМД. В автомобілі була матір та кілька дітей, вижила лише одна дитина... Смерть безневинних цивільних була і буде на будь-якій війні», — пише Філатьєв.

Імовірно йдеться про розстріл окупантами цивільного авто на дамбі Каховської ГЕС — сім'я намагалася евакуюватися з-під ворожих обстрілів углиб країни на двох автівках. Тоді загинули майже усі, хто перебував у цих двох автах.

Подібними цитатами всіяно усю книгу загарбника. Він у деталях розповідає про мародерство недовояк з Московії, про терор місцевого населення, про штурми населених пунктів України. Він описує воєнні злочини, в яких сам же і брав участь, але дистанціюється від них, заявляючи про те, що йому цього всього робити не хотілося і йому «було неприємно». Виправдовує Філантьєв злочини «побратимів» незлагодженістю окупаційної армії та недолугістю її керівників.Втім не муки сумління, не побачені на неспровокованій війні в Україні злочини «зламали» Павєла Філантьєва. Він сумлінно продовжував «нести службу», поки не «отримав поранення».

«У середині квітня мені потрапила земля в очі через обстріл артилерії, почався кератит. За п'ять днів мук через загрозу втрати ока, коли око вже закрилося, мене евакуювали», — згадує Філатьєв.

І лише тоді, коли у тилу воєнному злочинцю відмовлялися надати необхідну медичну допомогу, він вирішив «піти проти системи». Тобто, «лібералом» та «антивоєнним активістом» Павєл Філатьєв став не через власні переконання, не через побачене на війні, а саме через образу на свою країну, яка відмовила йому в адекватній медичній допомозі.

Саме такій людині в цивілізованому світі тепер надали статус біженця, що означає, що Франція тепер буде допомагати вбивці українців будувати нове життя. Нелюду, який зруйнував життя мирних жителів Херсонської області.

Зазначимо також, що Павєл Філатьєв — не звичайний середньостатичний ванька з недоармії ворога. Він походить з родини військового, мріяв про службу в армії з дитинства. Досягши відповідного віку, Філатьєв вступив до повітрянодесантних військ, воював проти народу Ічкерії. Філатьєв спадковий та цілеспрямований воєнний злочинець, для якого війна в Україні не стала першими злочинами у житті.Не випадково для того, аби створити собі імідж дисидента, Філатьєв звернувся до видання «Gulagu.net», яке викривало злочини московитів. Саме вони спочатку й створили образ «покаяння» для воєнного злочинця, допомогли таким чином втекти з Московії й отримати лояльність ліберальної публіки в Європі. Одразу ж після цього Філатьєв почав вимагати у «Gulagu.net» кошти й відмовлятися від своїх розповідей про війну. До слова, нещодавно злочинець через французький суд відсудив у правозахисників 6 тисяч євро.

Наприкінці наведемо лише одну цитату цього злочинця, яка повністю охарактеризує його ставлення до війни в Україні. Філатьєв дає інтерв'ю московитському псевдоліберальному ресурсу, в якому відмовляється від своїх попередніх розповідей про воєнні злочини окупантів:
«Журналіст почав говорити: «Там же були злочини». Я сказав, що крадіжка — це теж злочин, завдання невибіркових артилерійських ударів — теж злочин. Це все я бачив. А ви від мене хочете почути, що я або мої товариші на моїх очах когось розстрілювали. Такого не було. Але, якщо хочете, от вам ексклюзив: у серпні мені інший [військовий, — ред.] сказав, що йому інший сказав, що він бачив, що застрелили того полоненого, з яким я спілкувався і про якого пишу в книзі».

Тобто, Філатьєв заявляє про те, що нікого так і не вбив за два місяці війни. Ані він, ані його поплічники. І вдається до маніпуляцій про «чутки», буцімто може бути правдою, а може бути і неправдою, що вбили когось з полонених — одиничний випадок, який швидше є винятком, а не правилом. Втім ми ж знаємо насправді, що творили на наших землях загарбники...Напевно, українським дипломатам все ж необхідно втрутитися у цю ситуацію й вимагати екстрадиції Філатьєва до України, де на нього має очікувати справедливе покарання за усі його злодіяння.

kavun.city