Лента новостей

События

Бахчисарайська, Шухевича, Грушевського: перейменування на Херсонщині. Чому це на часі?

08 мая 12:46

269

Бахчисарайська, Шухевича, Грушевського: перейменування на Херсонщині. Чому це на часі?

У процесі деколонізації перейменували близько 165 назв вулиць, провулків, площ, парків та скверів – Дементій Білий

Чергова й остання низка вулиць та провулків Херсону, а це 21 топонім, перейменовані, повідомив у квітні очільник міської військової адміністрації Роман Мрочко.

За його інформацією, гроші на перейменування вулиць із бюджету громади не витрачатимуть, а якщо вулиця перейменована, то документи жителям громади спеціально змінювати не потрібно.

Які тепер нові назви вулиць, бульварів, площ і провулків має Херсон? Чи варто перейменовувати топоніми на тимчасово окупованих територіях? Як обирали нові назви? Читайте про це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

«Патріотичних назв близько 35%»

Член комісії з перейменування при Херсонській міській військовій адміністрації Дементій Білий розповів, що в процесі деколонізації перейменували близько 165 назв вулиць, провулків, площ, парків та скверів. Це було друге велике перейменування після 2016 року, яке охопило приблизно 15% від загальної кількості назв Херсонської міської територіальної громади.

– Патріотичних назв близько 35% серед усіх запропонованих. Це вулиці на честь загиблих героїв російсько-української війни, назви на честь військових з'єднань. Цих назв у нас всього 58. На другому місці – 19%, це так звані нейтральні назви, які характеризують загальний характер вулиць в цій сільській місцевості, або вулиць, які розташовані на околицях нашого міста. 17% назв – на честь українських митців, науковців, письменників, культурних діячів.

Білий переконаний, що перейменування зараз на часі, адже це необхідний процес позбавлення залишків російської окупації.

– Багато людей писали звернення, що вони не можуть фізично в Херсоні перебувати на вулицях, названих на честь російських окупантів. Ті люди, які пережили «підвали», фізичне знущання, тортури, чиї близькі загинули під час війни – вони намагалися позбутися російської ідеологічної окупації нашого міста.

– Публічний простір – це те, що впливає на нас. І якщо ми переможемо нашого ворога, Росію, але у нас залишаться ці російські окупаційні назви – це буде впливати на нас підсвідомо. Ці ідеологічні міни треба розмінувати.

Без вулиць Ушакова, Суворова, Потьомкінської

Білий зазначив, що в Херсоні багато найменувань повʼязаних із сусіднім Кримом, який, як і лівобережна частина Херсонської області, перебуває в російській окупації.

– Херсон пов'язаний з Кримом дуже тісно і щільно. Ми всі про це знаємо. Тепер у нас в центрі міста замість вулиць Потьомкінської, Суворівської та Ушакова є вулиці Михайла Грушевського – це одна з центральних у місті. Є проспект Незалежності – це тепер буде центральний проспект нашого міста. Замість вулиці Суворова, ми її розділили на дві частини, одній частині повернули стародавню назву – Католицька, а друга частина має назву Європейська. Дуже символічна назва для нашого міста. Яка символізує направленість до Європи. Тепер у нас також є проспект Шухевича.

«Оновлені таблички після війни»

Дементій зазначив, що найменування вулиць – це лише один з аспектів меморіалізації й фіксації українського публічного простору. Є багато інших моментів – пам'ятники, меморіали, освітні заходи, конкурси, спортивні змагання.

– Ми розуміємо, що назвати вулицю – це лише перший крок до справжнього увічнення пам'яті наших героїв, подій, України. Тепер треба, щоб ці назви знали наші люди. І це треба робити у різний спосіб: таблички, довідники, освітні конкурси. Це величезна робота, яку ми повинні продовжувати постійно. Деколонізація – це вічний процес підтримки та інформування про ті наративи та тих людей, які здійснювали нашу деколонізацію протягом усього періоду історії України.

Також історик звернув увагу на те, що вносити зміни до особистих документів не обов'язково, адже є електронні реєстри, де вказані як нові, так і старі вулиці. Встановлення табличок з новими назвами вулиць, скоріш за все, буде тільки після завершення бойових дій.

– Я сам живу на вулиці, яка з 2017 року змінила свою назву, але я ще штампи в документах не міняв – як виникала необхідність змінити якийсь документ, мені вже видавали нову домашню адресу. Як нас запевняє військова адміністрація, встановлення нових табличок почнеться після війни. Зараз найголовніше – це ремонт зруйнованих або пошкоджених будівель, бо у нас щодня обстріли. Але ніхто не заважає нашим активним громадянам змінювати ці таблички. І це, до речі, вже зараз робиться.

«Не всі згодні змінювати назви»

Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ухвалений Верховною Радою 21 березня 2023 року, набув чинності 27 липня 2023 року. Відповідно до закону, всі назви населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики, мають бути перейменовані.

Представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Ігор Каретніков розповів «Новинам Приазов’я», що інститутом створений список зі 183 найменувань населених пунктів, які підпадають під поняття «символіка російської імперської політики». Комітетом Верховної Ради вже підготовлений проєкт закону про перейменування населених пунктів відповідно до вимог закону і він охоплює вже понад 300 населених пунктів.

– Там були назви, які містили прикметник «червоний», або пов'язані з 1 травня. Зі 183 назв, які ми рекомендували до перейменування, 81 назва була пов'язана з 1 травня.

70% населених пунктів, поданих на перейменування, мають свої історичні назви, які свого часу були перейменовані на «червоні», «першотравневі» тощо, зауважив Каретніков. Втім, за його словами, не всі люди згодні змінювати назви своїх громад. Багато хто надсилав власні аргументи, чому не варто змінювати топоніми.

– Дуже багато анекдотичних ситуацій саме в таких от поясненнях. Але мова йде не про те, хоче чи не хоче громада. Громада має виконати вимоги закону і знайти просто нову назву свого населеного пункту.