В зоні руйнування Каховської ГЕС знаходиться близько 200 археологічних пам'яток: там діють «чорні» археологи

Громадська організація «Антикорупційний штаб» провела захід-дискусію, де обговорили створення методології оцінки пошкоджень об’єктів культурної спадщини внаслідок російських обстрілів.

Про це повідомляє «Антикорупційний штаб» у своєму пресрелізі.

В заході брали участь Голова правління «Антикорупційнного штабу» Сергій Миткалик, а також заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, розробник методології, засновник ГО «Технології прогресу» Максим Нефьодов, науковий співробітник Інституту археології НАН України Іван Зоценко, архітектор, експерт організації «НеМо» з фіксації пошкоджень об’єктів культурної спадщини Віктор Дворніков та незалежна дослідниця, фахівчиня з питань музейної справи та культурної спадщини Катерина Чуєва.В ході дискусії розробники методології оцінки пошкоджень об’єктів культурної спадщини поділились експертними думками щодо можливості відновлення спадщини після обстрілів росіян, а також тим, що роблять наразі науковці в царинні документування руйнувань культурної спадщини та археологічних пам'яток. Власне, презентували і саму методологію.

«Втрати, які несе українська культурна спадщина, ми зможемо оцінити лише після того, як останній російський солдат покине нашу територію. Треба розуміти, що їх неможливо компенсувати в повній мірі. Автентична пам’ятка, навіть яка буде відновлена, вже не буде повністю автентичною. Адже автентичність, як і сама культурна спадщина, є невіднолюваною. Тож Уряд має розробити концепцію відновлення і визначити місце культурної спадщини у ній», – зазначила Катерина Чуєва.

Експерти підкреслюють: першочергова мета оцінки збитків – відновлення пошкодженої спадщини. Якщо говорити про репарації – це питання складніше і матиме довшу часову перспективу.

«Коли ми говоримо про методологію – це не про детальну формулу, за якою реставратор буде оцінювати якусь конкретну церкву, адже це неможливо. Наша задача – запропонувати механізми, який може використати Мінкульт, щоб оцінити приблизний обсяг втрат культурної спадщини, визначити пріоритети щодо відновлення та скільки на це піде грошей. І з цим запитом звернутись по допомогу», – розповів Максим Нефьодов, який власне і займається розробкою зазначеної методології.

Основні засади методології оцінки збитків від руйнування культурної спадщини через обстріли росіян презентували під час заходу.

Окрім зазначених аспектів, важливими були також підходи до оцінки вартості збитків, які завдають росіяни саме спадщині, адже важко оцінити збитки, завдані саме пам'яткам. Відтак, виділили такі основні підходи до розрахунків вартості пошкоджень:

1. Агрегування вартості пошкоджень: загальна оцінка вартості пошкоджень в рамках певної сукупності об’єктів базується на сумуванні вартості пошкоджень окремих елементів. Хоча даний підхід потенційно призводить до недооцінки сукупної вартості комплексних об’єктів, ансамблів, колекцій, об’єктів містобудування тощо, але він дозволяє гнучко підходити до оцінки.
2. Реалістичність проведення реставрації: при визначенні потенційної можливості відновлювальних робіт, ми пропонуємо використовувати підхід з RDNA методології Світового Банку:
   • якщо пошкодження < 40%, використовується коефіцієнт від 0 до 0.4 до вартості об’єкта
   • якщо пошкодження > 40%, вважається, що об’єкт повністю зруйнований
3. Тип вартості для проведення оцінки: оцінка відбувається за відновною вартістю в актуальних цінах, або, за неможливості відновлення, вартістю заміщення. Build Back Better принцип не враховується окрім, коли відновлення об’єкту без змін не відповідає сучасним стандартам і вимогам законодавства, або призводить до додаткової шкоди чи ризиків життю людей чи збереженню відповідної пам’ятки.
4. Пооб’єктний аналіз і оцінка за середньою вартістю одиниці: Великі та нетипові об’єкти оцінюються індивідуально за наявними оцінками, фінансами, оцінками вартості реставрації схожих об’єктів.

Утім, коли облік пам’яток ведеться у паперовому вигляді – це проблема для подальшої оцінки, особливо на окупованих територіях, тому цифровізація цих процесів – в пріоритеті Уряду:

«У нас існує понад 150 тисяч нерухомих пам’яток, наразі в реєстрі «єПам’ятка» міститься 105 тисяч об’єктів за інформацією на 2021 рік. Досі туди не внесені близько 50 тисяч – це ті пам’ятки, які на окупованих територіях. Дуже важливо, щоб ця інформація зберігалася в цифровому форматі. Якщо зафіксовані випадки руйнування в громадах, то ОВА вносять цю інформацію до кожної пам’ятки”,  – розповіла заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар.

Вона додала, що об’єктів рухомої спадщини налічується 12 мільйонівпредметів державної частини музейного фонду, з яких близько 2 мільйони – перебувають на окупованих територіях, а пів мільйона рухомих пам’яток були евакуйовані та релоковані. Також нині тестують реєстр музейної спадщини, в системі вже орієнтовно 27 тисяч предметів. 

На цифровому обліку пам’яток наголошують і представники спільноти археологів. І саме археолог Іван Зоценко поділився інформацією про те, скільки пам'яток наразі є в зоні руйнування росіянами Каховської ГЕС: 

«Важко дослідити те, що не було належним чином обліковано: є проблема з паспортизацією та інвентаризацією пам’яток архелогії. Ми зафіксували руйнацію 6500 кв.м археологічних пам’яток, обстежили близько 860 пам’яток. У зоні руйнування Каховської ГЕС знаходяться ще близько 200 археологічних пам’яток. Там працюють чорні археологи, відбувається руйнування, їх потрібно законсервувати».

Віктор Дворніков у складі організації «НеМО» вжа два роки займається документуванням руйнування пам'яток, зокрема архітектури: 

«Ініціатива НеМо за 2 роки зафіксувала 1200 пошкоджених пам’яток архітектури. Розробка методології – неймовірно важлива робота, відновлення має бути пріоритетом, адже якщо нічого не робити, то ми ці пам’ятки втратимо. Але все ж оцінка пам’ятки має бути індивідуальною і базуватися на цінностях, які має цей об’єкт»

Дискусію провів ГО «Антикорупційний штаб» в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Район.Каховка