СЗРУ показала, як на окупованій Херсонщині переписують історію для студентів
СЗРУ отримала навчально-методичні матеріали курсу «Історія Росії», який запровадили для студентів других курсів так званих «Херсонського державного педагогічного університету» у Скадовську та «Херсонського технічного університету» в Генічеську.
Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
У матеріалах йдеться, зокрема, про історію Русі XI–XIII століть та події початку XX століття.
За даними розвідки, у курсі Володимиро-Суздальське князівство називають «класичним зразком руського князівства», а його розвиток подають як основу майбутньої централізованої Російської держави.
Водночас у матеріалах стверджується, що великокнязівський титул нібито перейшов із Києва на північний схід ще в середині XII століття.
Завершення історії Київської Русі автори курсу пов’язують із 1169 роком — роком розорення Києва військом Андрія Боголюбського. Далі, за оцінкою СЗРУ, вибудовується схема «Київ — Володимир — Москва», яка має створювати уявлення про пряму спадкоємність між Київською Руссю та Російською державою.
У матеріалах також йдеться, що поляни, древляни та інші східнослов’янські племена стали основою для «майбутніх росіян, українців і білорусів».
На картах і схемах при цьому використовують поняття «руська земля» та «русичі». За даними СЗРУ, це дозволяє російській історіографії розмити відмінності між середньовічною Руссю та сучасною Росією.
Окремо у курсі розглядають постать князя Володимира. Після хрещення Русі його описують як «м’якого і людинолюбного правителя», який нібито утримувався від смертної кари. Водночас насильницьке поширення християнства, за даними розвідки, фактично не розглядають.
Про Новгород у матеріалах згадують лише побіжно — фразою, що його «хрестили вогнем».
Окремий акцент автори курсу роблять на посиленні Москви. Із 15 давньоруських земель детально розглядають лише три. Війни та силове підпорядкування територій при цьому відходять на другий план, а поглинання земель Москвою подають як «природний етап історичного розвитку».
Так само, за даними СЗРУ, у курсі змінюють подачу історії Російської імперії та революційних подій початку XX століття.
Автори матеріалів використовують праці російського історика Бориса Миронова, щоб створити картину нібито успішної імперії без масштабного зубожіння населення.
Революції та протести пояснюють зростанням суспільних запитів після реформ. Водночас відповідальність за кризу частково перекладають на робітників, які, як зазначено в матеріалах, «не звикли працювати».
Причини, пов’язані з діями Миколи II та правлячої еліти, за оцінкою СЗРУ, при цьому відходять на другий план.
Військові поразки також подають переважно через героїзацію російської армії. Зокрема, Брусиловський прорив 1916 року пояснюють «налагодженим постачанням», тоді як масштаб російських втрат не є частиною основного сюжету.
Участь Російської імперії у Першій світовій війні в матеріалах зводять, зокрема, до боротьби за Константинополь і протоки, залишаючи поза увагою інші імперські цілі російського керівництва.
Також студентам показують російські пропагандистські плакати часів Першої світової війни — «Священная война», «Могучая Русь» та інші. При цьому, за даними СЗРУ, матеріали не пояснюють механізми воєнної пропаганди, а її образи фактично подають як частину патріотичного наративу.
У Службі зовнішньої розвідки заявляють, що це не окремі випадки перекручення історичних фактів, а частина системної політики Росії на тимчасово окупованих територіях.
«Український історичний контекст замінюється російським, окупація подається як “повернення”, а історія регіонів — як частина історії Росії», — зазначають у СЗРУ.
За даними розвідки, такий підхід уже закріплюється в освітній політиці окупаційної адміністрації Херсонської області на 2026–2030 роки.
У СЗРУ також заявляють, що через зміну термінів, замовчування окремих фактів та зміну причинно-наслідкових зв’язків російська влада намагається впливати на історичну пам’ять молоді на окупованих територіях.
Раніше повідомлялося, що із п’ятого класу діти на ТОТ Херсонщини почнуть вивчати новий предмет – “духовно-моральна культура Росії”.