Все новости Херсона

Лента новостей
События
Шукали Бандеру та погрожували рознести хату: спогади жительки Херсонщини про окупацію
20 ноября 01:45
74

Шукали Бандеру та погрожували рознести хату: спогади жительки Херсонщини про окупацію

Після звільнення правобережної частини Херсонщини минуло 4 роки, але спогади про російську окупацію досі залишаються з тими, хто її пережив. Серед них і Наталя Горик-Щеглова, яка майже дев’ять місяців провела в окупації разом із мамою у рідному селі Садок на Херсонщині.
Невеличке село Садок розташоване у Борозенській громаді на правобережжі Херсонщині. Населений пункт був захоплений окупантами у березні 2022 року. Далі – 9 місяців окупації. І 10 листопада 2022 року населений пункт повернули під контроль України.
 
Напередодні річниці звільнення правобережжя Херсонщини Наталя Горик-Щеглова розповіла «Гривні» про період окупації, як сперечалася з російськими загарбниками, як малювала, як село зустрічало українських військових і чим живе тепер.
 
 
«Люди, які залишилися в нашому селі, ніби зберегли його. У нас більшість хат залишилися цілими. Звісно, були пошкодження: комусь знесло дах, в інших будинках залишилися пробоїни від обстрілів. Але загалом село вціліло. І в мене таке відчуття, ніби всі, хто тут залишався, разом його зберегли», – розповідає жителька села Садок.
Пані Наталя не виїжджала із села від початку повномасштабного вторгнення.
 
Як творчість допомагала під час окупації
На початку повномасштабного вторгнення пані Наталя вирішила залишитися вдома. Сина відправила до Кривого Рогу, бо боялася за його життя, а сама залишилася з мамою, якій на той час було 69 років.
 
«Я не виїжджала, я тут сиділа. Сина відправила в Кривий Ріг, побоялася, щоб його росіяни не вбили. Він дуже емоційна дитина, я боялася за нього. А ми з мамою залишилися тут», – розповідає жінка.
Попри небезпеку, вона намагалася не полишати й улюбленої справи – малювання.
«Я малювала тоді, коли не було світла, коли вікна були закриті. Я навіть в підвал, коли спускалася, брала із собою ноутбук і, найголовніше, пензлики. Мама сміялася з мене», – згадує Наталя.
 
 
«А ти знаєш, що таке Україна?»
Пані Наталя згадує, що російські окупанти постійно в селі не проживали. Жили вони за межами населеного пункту, але приїжджали по продукти та воду.
Жінка, каже, під час окупації намагалася якомога менше перетинатися з російськими військовими: побачивши їх, швидко поверталася у двір. Наталя тоді тримала вдома двох корів і теля, тому намагалася набрати для них води рано-вранці, аби зайвий раз ними не перетинатися.
 
Однак уникати контактів постійно не вдавалося, оскільки окупанти приходили і до будинків місцевих з так званими перевірками.
 
«Як рашики були, я з хати не виходила, виведу корову і назад. намагалася з ними не перетинатися. Було, що місяць тут у нас сиділи, то довелося, бо просто лізли в хату. Так ми одного з мамою так переконали, що він, коли йшов, сказав: «що ми тут забули?». «Я спитала: «А ти знаєш, що таке Україна? Ти знаєш, що таке Херсонщина? А ти знаєш, що в нас є Асканія-Нова, у нас є своя пустеля, херсонська?» А він махає, каже: «Ні». А я кажу: «У нас до такої міри багата область, що вам і не снилося». А як вони тут Бандеру хотіли шукати, а я кажу: «а те, що він помер у 1956 році, нічого?!». А він на мене очі вирячив, а ми, каже, його шукаємо. Серйозно, це таке було! Один казав, що навіть не знав, чого сюди їдуть. Було йдеш, а рашики кажуть: «ми вас прийшли захищати». А я й кажу: «ви не захищати прийшли, ви до нас зі зброєю, чого ви до нас прийшли?». А один тоді і каже: «она привильного говорит, чого ми сюда пришли», – згадує жінка.
 
 
Були й випадки, коли російські загарбники й погрожували. Одного разу, коли Наталя не хотіла відпускати їх для перевірки, один із окупантів заявив, що рознесе будинок.
«А я кажу йому: «Та я не сумніваюся». Я назвала його окупантом. Мама плакала: «Наталю, замовкни». А мене вже несло. Один з них тоді схопив того і відтягнув убік. А так, то мабуть, я б отримала за свій язик», – пригадує жінка.
 
«Рашики пішли!»
Особливо добре пані Наталя пам’ятає останні дні перед звільненням:
«8 листопада ми з мамою лежимо на підлозі. Чуємо – їдуть, гуркіт машин. І раптом – тихо. Зранку прибігла сусідка: «Рашики пішли!!!». Вчечері 9-го, десь о 5-й годині, бачу наші хлопцій йдуть, я як закричу: «Наші!!!». Повибігали на вулицю. Хлопці питають: «Ви нам раді?». А я кажу: «Ви навіть не можете уявити». Це таке щастя. Потім наші хлопці з села приїхала наступного дня. Через наше село пройшло десь 500-600 людей, і ми всіх годували у нашому клубі», – розповідає Наталя.
 
Звільнення означало для неї передусім можливість знову побачити рідних, які перебували в інших містах. Але разом із радістю прийшло й відчуття полегшення після місяців окупації. За словами, полегшення, це перше, що вона відчула:
«Я подумала, що побачу своїх дітей, племінників. Свобода. Дихати стало легше. Таке відчуття, наче з тебе пил змахнули чи бруд прибрали. Я не знаю, як правильно сказати».
 
 
Як живе село зараз
Попри звільнення, відчуття безпеки в селі так і не стало повним. За словами Наталі, останнім часом російські дрони почали активніше залітати й до їхнього населеного пункту. Були пошкодження, постраждали й місцеві жителі.
 
«Розумієте, більше летить в Бородинському, Кучерському. До нас дронам важко долітати, бо ми не на трасі живемо, ми в степу. Але до нас теж п’ять-шість дронів залетіло. Шехедів стільки летить, наші збивають. Це страшно», – розповідає Наталя.
Через небезпеку, за її словами, люди стали менше виходити на вулицю. Рідше можна побачити і дітей, і дорослих.
До великої війни у селі Содок проживало близько 300 людей, нині – близько 225 людей разом із переселенцями. Приблизно 60 із них – люди з сусідніх населених пунктів, які через війну знайшли там прихисток. Серед них люди з Берислава, Милового, Новорайська, Зміївки, Шляхового.
 
«Є люди, які виїхали й уже не повертаються. У їхні будинки заселилися переселенці. Деякі будинки зовсім пустували, вони їх привели до ладу й тепер там живуть. Один будинок купили дідусь із бабусею. Кажуть: «Нам немає куди діватися, ми купуємо і все», – розповідає Наталя.
Вона добре знає частину нових жителів села.
 
 
«Хороші люди. Я до шістьох чоловік ходжу як фасилітатор. Це вже люди похилого віку, з хворобами, я до них приходжу», – каже жінка.
Пані Наталя продовжує жити у своєму селі. Тут її дім, односельчани, з якими вони разом дочекалися звільнення. І навіть через 4 роки, пам’ять про день, коли на вулицях з’явилися українські захисники, для Наталі залишається одним із найщасливіших спогадів, які і для всіх тих, хто пережив окупацію.
 
0 комментариев
20 ноября 2026, 05:59
Ваш комментарий будет опубликован после модерации.
Читают / Обсуждают
У Херсоні загинув військовий з Олешок
У Херсоні загинув військовий з Олешок
У Херсоні 27 жовтня 2026 року загинув військовий з Олешок Володимир Обертас. Про це повідомив колишній міський голова Олешок Дмитро Воронов. До повномасштабного вторгнення РФ Володими...
27 октября 20:41
1081
Помер активіст із Херсона, який відмовився від російського громадянства
Помер активіст із Херсона, який відмовився від російського громадянства
Помер херсонський активіст і блогер Іван Сімочкін. Причиною стала тяжка хвороба. Про це стало відомо з дописів у Facebook журналіста Дементія Білиого та Херсонської територіальної орга...
31 октября 09:09
1018
Який вигляд має вантажівка після атаки російських військ в селі Нова Кубань на Херсонщині
Який вигляд має вантажівка після атаки російських військ в селі Нова Кубань на Херсонщині
Голова громадської організації "Асоціація фермерів та приватних землевласників Херсонської області" Віктор Гордієнко опублікував фото вантажівки, пошкодженої внаслідок атаки російських військ в селі Н...
09 ноября 20:36
947
Дружині полеглого військового з Херсонщини вручили його посмертну нагороду
Дружині полеглого військового з Херсонщини вручили його посмертну нагороду
Дружині загиблого військового Сергія Гостєва з Херсонщини передали почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест», яким його нагородили посмертно. Про це повідом...
22 октября 18:37
901
Сибіга заявив про готовність України припинити бойові дії після місії в Олешках
Сибіга заявив про готовність України припинити бойові дії після місії в Олешках
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна готова припинити бойові дії, якщо Росія зробить те саме. Про це він написав у соцмережі X після евакуації жителів Ол...
01 ноября 11:23
446
6
Евакуйованим з Олешків відновлюють паспорти України: до допомоги залучили працівників МВС
Понад 300 працівників системи Міністерства внутрішніх справ залучили до зустрічі та супроводу людей, евакуйованих з окупованих Олешок на Херсонщині. Наразі їм також допомагають відновити втрачені в ок...
01 ноября 19:08
289
6
У Херсоні російський дрон атакував медзаклад
У понеділок, 2 листопада, російський безпілотник влучив у медичний заклад у центральній частині Херсона.  Про це повідомила Херсонська МВА. Атака відбулася близько 7:40 ранку.  Унаслід...
02 ноября 09:58
229
6
З’явилися кадри, як росіяни укріплювали позиції та вивозили тіла загиблих в Олешках – Sky News
З’явилися кадри, як росіяни укріплювали позиції та вивозили тіла загиблих в Олешках – Sky News
Британський телеканал Sky News опублікував кадри з безпілотників, на яких видно, як російські військові укріплюють свої позиції під час режиму тиші в Олешках на Херсонщині. Про це стал...
02 ноября 10:45
267
6