Днями окупаційна телерадіокомпанія «Таврия» повідомила про відкриття радіостудії у Сімферополі. «У новій студії є все необхідне для роботи радійника: обладнання для запису аудіороликів, монтажу, ведення прямих ефірів», – повідомили пропагандисти, забувши до додати, що все те вони вкрали при втечі з Херсона. Тепер ще й в окупований Крим довелось перевозити.

«Тут записуватимуться і створюватимуться нові радіопрограми з регіональними спікерами, партнерами і потенційними інвесторами», – додали послідовники Геббельса, назвавши себе «командою професіоналів, яка працює на свого слухача, працює на нашу Перемогу».

В окупованому Сімферополі видається і переважна більшість окупаційної «преси». Наприклад, так звана обласна газета «Надднепрянская правда» чи «інформаційний бюлетень» окупаційної обласної організації «КПРФ» «Херсонская правда», чи агітки «муніципальних округів».

Загалом все, крім агітки «Комсомольская правда. Херсонская область», яку друкують на краденому обладнані у типографії окупованого Мелітополя.

«На перемогу» пропагандисти працюють, як і раніше, патологічно брешучи і ображаючи українців. Хоча іноді виходить не зовсім так, як планували. Наприклад, у березневому номері «Херсонской правды», який і досі роздають на вулицях міст і сіл окупованої частини області, «перший секретар» Раміль Замалєдтінов ніби зізнається: «Минули десятиріччя, здавалося б, все нечисть знищена, але ворог знову опинився на порозі». Зрозуміло, що не про таких, як сам, окупантів, хотів сказати, але вийшло – як вийшло.

В останньому номері «Каховской зари» пропагандисти опосередковано зізнаються у порушенні мирного життя у Корсунському жіночому монастирі: «До 2022 року монастир був діючим, але потрапив у зону бойових дій і постраждав через руйнування Каховської ГЕС». У тому ж номері можна знайти статтю зрадника Володимира Менисенка «Наші герої» і нагадування окупантів про те, що «до 10.09.2025 року громадяни України повинні або прийняти громадянство РФ, або залишити територію РФ».

Окупаційний «Алешкинский вестник» в останньому номері цілу шпальту присвятив провокації окупантів в Олешках, яку вони назвали «терактом ЗСУ».

У статті можна прочитати і про «безжалісність і жорстокість київського режиму», і про «пусту балаканину безвідповідального клоуна», і «про людоїдський інстинкт винищення всього російського». Словом, всі штампи російських пропагандистів, які за підбурювання до військових злочинів обов’язково мають постати перед міжнародним трибуналом.

Богдан СТРАЖАК, Новий день