Понад 40% українців опинилися за межею бідності, - Світовий банк

Понад 41% українців торік опинилися за межею бідності, а прірва між багатими та бідними суттєво поглибилася. Найбільше постраждали малозабезпечені домогосподарства, чиї реальні доходи скоротилися на третину.

Такі дані навели у Світовому банку.

Понад 41% українців опинилися за межею бідності

За оновленою модельною оцінкою Світового банку, 2025 року рівень бідності в країні сягнув 41,6%, тоді як у 2024-му він становив 37%. Для порівняння: аналітики зазначають, що цей показник фактично подвоївся відносно довоєнного 2021 року. Тобто за час повномасштабної війни кількість бідних людей в Україні подвоїлася.

Суттєве збільшення кількості бідних українців пов’язане з тим, що на початку 2026 року Світовий банк переглянув методику розрахунків.

Міжнародні експерти відносили до бідних ті домогосподарства, де дохід на одного дорослого виявився нижчим за фактичний прожитковий мінімум — 8312 грн у 2025 році, а не за офіційний показник із держбюджету — 2920 грн.

Паралельно зі збіднінням населення стрімко зросла майнова нерівність. Коефіцієнт Джині, який відображає рівномірність розподілу доходів, в якому 0 — повна рівність, за результатами 2025 року піднявся до 0,50 проти 0,44 у 2024-му та 0,41 — у 2023-му.

Найсильнішого удару зазнали найбідніші верстви, чиї реальні доходи скоротилися понад 30%. У Світовому банку це також пов’язують із падінням реальних пенсій, від яких критично залежні малозабезпечені сім’ї.

Натомість у найбагатшій категорії населення реальні доходи від праці на одного дорослого зросли більш ніж на 10%.

Ціновий тиск, режим економії та голод

Головним чинником погіршення фінансового стану стало здорожчання базового кошика продуктів. З 2020 року житлово-комунальні послуги зросли в ціні на 50–70%, а продукти — на 70–80%. У деяких регіонах України вартість продуктів зросла на 90% за останні 5 років.

Наприкінці 2025 року близько 70% родин оцінювали своє матеріальне становище як гірше, ніж до повномасштабної війни. Щоб перекрити базові потреби, 17% сімей змушені були позичати гроші, 6% продавали майно, і лише кожне п’яте домогосподарство спромоглося робити бодай якісь заощадження за останній місяць.

Скрута позначилася і на щоденному раціоні: 35,4% українських родин змушені були обмежити свій набір продуктів. У постраждалих від бойових дій регіонах ця частка сягнула 43,5%.

Наприкінці 2025 року 35,4% респондентів заявили, що змушені споживати лише кілька видів продуктів, а майже 23,5% повідомили про неможливість харчуватися здорово та поживно. Крім того, близько 23% опитаних регулярно переживали тривогу через острах, що їм не вистачить їжі для існування.

Значно зросла частка громадян, які стикаються з фізичним дефіцитом продуктів та гострим голодом. Понад 18% респондентів були змушені зменшувати розмір порцій, а у 15% домогосподарств повністю закінчувалися запаси їжі.

Показники критичного рівня голоду також зросли: наприкінці 2025 року 10,5% опитаних були змушені пропускати прийоми їжі, 7,5% — відчували голод, але не мали змоги поїсти, а близько 5% респондентів повідомляли про проведення цілих днів без їжі.

Зона найбільшого ризику

Найвразливішими виявилися сім’ї з дітьми, ветерани та люди з інвалідністю. Зокрема, 30% родин із дітьми до шести років потрапили до 20% найбіднішого населення. Серед домогосподарств без дітей та літніх людей цей показник становить 12%.

Окремим бар’єром залишається працевлаштування ветеранів та осіб з інвалідністю. Також у Світовому банку звернули увагу на високий відсоток тіньової економіки. Майже 20% тих, хто працює в Україні, роблять це неофіційно. Причому серед найбідніших громадян цей показник сягає 21% проти 8% серед найзабезпеченіших.

Додатковий тиск на бюджети створили інфраструктурні проблеми. Наприкінці року 18% родин повідомили про пошкодження майна, у прифронтових зонах — до 50% родин. 27% українців стикнулися з аварійними відключеннями води, а середня доступність електроенергії впала до 18 годин на добу.