На тимчасово окупованих територіях знаходяться дві третини вітроелектростанцій - експерт

Українська вітроенергетика продовжує розвиватися попри війну та тимчасову втрату двох третин своїх потужностей через їх знаходження на окупованій території.

Про це Укрінформу розповів голова правління Громадської спілки «Українська вітроенергетична асоціація» (УВЕА) Андрій Конеченков.

За його даними, на окупованих територіях у Херсонській і Запорізькій областях знаходиться наразі близько 75% усіх наявних потужностей сектора, отже було зупинено близько 1 317 МВт (від загалом 1 755 МВт вітроенергетичних потужностей держави).

Водночас 10 турбін знищені або пошкоджені: чотири згоріли повністю, а шість можна відновити. Хоча, визнають експерти галузі, кількість пошкоджених ВЕУ може бути більшою, адже оператори ВЕС не мають доступу до майданчиків вітроелектростанцій.

«Були спроби росіян перезапустити вітростанції на користь рф. Але в них нічого не вийшло, бо це сучасні технології, які контролюються через Інтернет виробниками обладнання. Якщо території буде звільнено ближчим часом, то мінімум 50% потужностей буде досить швидко перезапущено, решту треба буде відновити, пошкоджені комплектуючі – замінити», - сказав Конеченков.

Наразі ж за «взятими в полон» вітряками ховається російська військова техніка, навколо них мінують поля. Є багато свідчень, фотофіксації, коли ракети падали біля вітроелектростанцій. За попередніми оцінками Міненерго і УВЕА, втрати від знищеного, пошкодженого або викраденого обладнання вітропарків сягають понад 50 млн євро. Ще понад 500 млн євро втрачені від вимушеного простою ВЕС. Оскільки війна триває, ці цифри можуть ще зростати в найближчі місяці.

Попри ризики, адже росія продовжує чинити ракетний терор по всій території України, фахівці протягом воєнного 2022 року ввели в експлуатацію ВЕС сумарною потужністю 82,5 МВт у Миколаївській області, продовжується будівництво в Одеській та Львівській областях.

«Ми планували побудувати потужності в 1000 МВт за 2022 рік, на жаль, війна не дозволила досягти цієї мети. Але навіть ті ВЕС, загальною потужністю приблизно 400 МВт, які продовжували постачати електроенергію в українську мережу, коли була відключена ЗАЕС і стався колапс, частково вирішили питання для Укренерго, яке змогло надати електроенергію від вітроелектростанцій, коли взагалі не було світла», - розповів Конеченков. І додав, що якби були введені в експлуатацію більше вітроенергетичних потужностей, наприклад в Одеській області, то вона не страждала б так сильно через відсутність електроенергії, як це було під час минулорічних відключень. Введенню в експлуатацію ВЕС заважає відсутність на сьогодні законодавчої норми про подовження строку дії технічних умов на приєднання до енергомережі та договору на постачання електроенергії за «зеленим» тарифом.

На запитання, чи не є надто ризикованим будувати нові ВЕС, тим більше в регіонах, які недалеко розташовані від лінії фронту, співбесідник агентства відповів: Усі західні компанії пішли з України, коли розпочалася війна, але протягом пів року були досягнуті домовленості, що деякі компанії, які можуть допомогти з сервісом, плюс українські фахівці, які вже навчалися в Німеччині, в Данії, беруть на себе той ризик. До того ж, раніше було завезено багато обладнання, були вже проєкти в стадії будування, які треба завершити.

Голова правління УВЕА бере участь у 9-му Берлінському енергетичному діалозі, який проходить 28-29 березня.

УВЕА є найбільшою професійною асоціацією в галузі відновлюваної енергетики України. Заснована в 2008 році з метою захисту інтересів та підтримки діяльності усіх гравців вітроенергетичного сектору як на національному, так і на міжнародному рівні, вона об’єднує (станом на кінець 2022 року) 82 компанії з 14 країн світу.

Фото: УВЕА