"На що не дивився, завжди шукав їжу": родина з Олешків на Херсонщині розповіла, як переживала окупацію
Евакуйована родина з Олешок на Херсонщині розповіла, як переживала нестачу їжі під час російської окупації. За словами матері Надії Нужник, узимку та навесні 2025–2026 років у них поступово закінчувалися запаси продуктів. Її 14-річний син Ярослав постійно шукав їжу й сильно схуд.
Про це відомо з матеріалу Deutsche Welle.
"Ми поставили собі сонячні панелі, в нас було світло, вода. Але на вечір ми все вимикали через дрони, дуже страшно. Тільки трошки світло — прилетить", — розповів чоловік.
Надія пригадала, що зима 2025–2026 років була дуже холодною. Ситуацію ще більше ускладнила весна, адже перед початком зими до Олешків перестали пускати автомобілі, постачальники не могли привозити продукти. За словами жінки, першими нестачу їжі відчули тварини. На початку зими родина тримала близько 70 курей, однак у грудні закінчився корм. Через холод і нестачу їжі частина птиці загинула, інших довелося зарізати.
"У мене були свої яйця, своя курочка. Коли почалися холоди й мої улюблені курочки стали падати від морозу, я давала їм утричі менше корму, щоб хоч якось підтримати. Думала, що дотягну їх до травички і буде легше. Ну довелося, як воно помирає, я його викидую... ріж, кажу, я згодна", — поділилася вона.
За словами Надії, у травні родина вже не мала м'яса, тушонки, борошна та картоплі. З червня сім'я переважно харчувалася овочами з теплиці та городу — огірками, помідорами, кабачками й зеленню. На сніданок родина їла салат з огірків і помідорів, на обід варила суп на овочевому відварі. На вечерю готували невелику порцію каші або макаронів, коли ті ще були. Згодом використали навіть пшеницю, яка залишилася з корму для курей. Цукру не було, чай підсолоджували медом, яким ділилися інші люди.
"Є тепличка, знов намагаємося садить город. Картоплі немає, ну не будемо картоплю. Є насіння огірків, помідорів, цибулею хтось із сусідів поділи, є морква, бурячок. Чесно кажучи, з червня місяця тільки ці овочі і довелося їсти їх", — пригадала Надія.
За словами жінки, на сніданок родина їла салат з огірків і помідорів, на обід варила суп на овочевому відварі. На вечерю готували невелику порцію каші або макаронів, якщо ті ще залишалися. Згодом родина використала навіть кілограм пшениці, який залишився з корму для курей. Цукру не було, тому чай підсолоджували медом, яким ділилися інші люди.
"Я постійно хотів їсти. Я бачив завжди їжу. На що не подивився, я завжди шукав їжу. Хотілося їсти просто, тому що не було сили", — розповів Ярослав.
Батьки вирішили виїжджати з Олешків, коли побачили, наскільки сильно схуд син. За словами Надії, у нього було видно ребра. Водночас родина боялася самостійно залишати місто: не мала російських документів і побоювалася проходити блокпости та самостійно перепливати річки, щоб дістатися підконтрольної Україні території.
- Населені пункти Олешківської громади окупували російські війська у перший день повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Через підрив російськими окупантами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року затопило й Олешки. Російська армія перешкоджала евакуації жителів і не припиняла обстрілювати місто. У громаді найбільших пошкоджень та руйнувань зазнали населені пункти, які розташовані безпосередньо на лінії зіткнення. Чим ближче до води розташований населений пункт, тим критичніша ситуація.
- Від лютого до 31 липня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 136 звернень від жителів Олешок. Зокрема, люди повідомляють про критичну гуманітарну ситуацію. Омбудсман України Дмитро Лубінець зазначив, що гуманітарна катастрофа – прямий наслідок окупації та повної зневаги до людського життя.