На окупованому лівобережжі закопали чергового колаборанта

«27 травня у селі Догмарівка Риківського територіального відділу провели в останню путь учасника спеціальної військової операції Ніколенко Сергія Григоровича», – повідомила у своєму телеграм-каналі окупаційна рада депутатів Генічеського «муніципального округу». – Урочиста церемонія прощання зібрала односельців, рідних і близьких, друзів і знайомих».

«Офіційні особи», пишуть, були представлені «головою» згаданої «ради» Наталією Бєлік, її чоловіком Сергієм, якому окупанти подарували посаду «начальника Риківського територіального відділу», і окупаційним військовим комісаром Генічеського «муніципального округу» Алєксандром Карстєном. «Учасники трауру згадали його сміливість, вірність присязі і патріотизм, – написала «рада депутатів». – Вшанувавши Сергія Григоровича хвилиною мовчання і трьома залпами зброї».

На тому все і закінчилось, адже окупанти про дурнів, які повелись на їх агітацію і підписали контракт, далі якщо і згадують, то нечасто, лише коли їм потрібно. Щоправда, окупаційний фонд «Защитники Отечества» може покликати згодом рідних колаборанта у Генічеськ, де їх перед камерами нагодують найдешевшим російським печивом, дадуть послухати настанови військового священика окупаційної РПЦ і пісні у виконанні вихованців окупаційного Генічеського ЦКД, як це було недавно.

А дітей ліквідованих колаборантів той самий окупаційний фонд може звозити у сусідній Мелітополь – на льодову арену. «Мені дуже сподобалось катання, я б ще покаталась! – після останньої поїздки буцімто розповіла пропагандистам донька одного з загиблих. – Було дуже здорово!» Мабуть, краще, ніж подальше життя без батька.

Хоча зрозуміло, що бовдури, які йдуть воювати за Росію, дітей не питають. Як правило, їх туди жене можливість заробити і забути про борги. А без боргів у регіоні, де через окупацію немає можливості працювати і заробляти, живуть дуже мало людей.