Фермер з Любимівки, попри втрату активів, сподівається продовжити роботу на херсонських полях

ФГ «Шафран Любимівський» відоме на всю країну своїми квітучими полями. Тюльпани, нарциси, алліуми, лаванда, шавлія, лілія — чого тільки не росло в селищі Любимівка Херсонської області. Родзинкою ж ферми завжди були крокуси Sativus, з яких виготовляють приправу шафран, та аспарагус, який «розлітався» Україною за лічені дні — в сезон ферма здійснювала близько 300 прямих постачань.

У 2022 році голова господарства Віталій Шакало отримав грант від уряду Канади і побудував теплицю, купив дороговартісні котли, які, на жаль, не встигли встановити. Прийшла війна. Любимівку було окуповано в перші дні повномасштабного вторгнення. 

Сподівалися, що війни не буде, але готувалися до неї. Зробили запаси пального і харчів, зібрали тривожні валізи. Та виїхати зі свого села наважилися лише тоді, коли дізналися, що російські військові мають «заглянути» до нашого дому, про це нас попередили на блокпосту. Наприкінці березня я з дружиною і трьома дітьми виїхали до Нідерландів, до того — активно волонтерили.

На підприємстві залишився лише заступник Віталія, який на даний момент виконує обов’язки і керуючого, і тракториста, і охоронця. 

Спаржу залишили в полі, щоб вона не пішла на росію

«Каховський район вирощував найбільшу кількість аспарагусу в Україні. Лише наше підприємство-сусід «Агро-Фокус» мало більше 60 тис. га. Свою спаржу ми залишили на полі. Деякі місцеві хотіли купити оптові партії, щоб продати на ринку в Копанях, але розуміючи, що звідти все їде до росії та Криму, відмовилися», — наголошує Віталій Шакало.

До ФГ «Шафран Любимівський» надходили й прямі пропозиції з країни-агресора — їхні фермери хотіли купити посадковий матеріал. 
«Моя ціна на посадковий матеріал шафрану — 7 $/кг. Вони готові були викупити за $8-9, хотіли скористатися нагодою, доки немає кордонів між країнами, і товар не потрібно розмитнювати. До того ж розуміють, що росія під санкціями, і з посадковим матеріалом буде сутужно», — розповідає Віталій.

Поле господарства у 8 га знаходиться відразу біля будинку фермера. Сьогодні на цій вулиці розселено багато російських солдатів, на більших господарствах поблизу вони встановили свою техніку, тому обстріли підприємства йдуть на регулярній основі.

«Морально я готовий до того, що залишуся взагалі без своїх активів, техніки — у мене там залишився майже новий комбайн і трактор John Deere, дороге нідерландське обладнання для посадки і копання квітів, обприскувач. Я сподіваюся продовжити роботу на рідних херсонських полях, але якщо не вдасться, то на підконтрольних Україні територіях точно. В мене вже були пропозиції як від бізнесу, так і від місцевої влади з різних регіонів щодо закладки полів спаржі та шафрану», — зазначає фермер.Поки ж Віталій працює на підприємстві, яке виготовляє шкільні дошки. Партнерам із Нідерландів, у яких він купував посадковий матеріал, було незручно наймати його на роботу, адже завжди були на рівних. Тому вони знайшли іншого фермера, який з березня візьме херсонця на роботу у свої теплиці. 

Іранський шафран під санкціями через «шахіди»

Найбільшим виробником шафрану в світі є Іран, та після надання росії своїх дронів вони накликали на себе біду і потрапили під санкції. Віталій Шакало впевнений, що український шафран цілком зможе замінити іранський на світовому ринку. Саме тому він продовжує консультувати українців з-за кордону.

«Я навчаю людей вирощувати шафран, щоб надалі нам скооперуватися і формувати експортні партії. Я не вирощую конкурентів для себе, я вирощую партнерів, — підкреслює підприємець. — Найбільше шафраном цікавляться сімейні господарства, які хочуть замінити неприбуткові овочеві культури. Приміром, замість 20 соток картоплі можна посадити шафран і зібрати 2-3 кг спецій». 
Для зберігання шафрану не потрібно спеціальних умов — просто сухе приміщення з кімнатною температурою. А щоб його експортувати, не потрібен додатковий транспорт. Затрати на 1 га шафрану в ФГ «Шафран Любимівський» — від $35 до $45 тис.

«Найменший бізнес-план, який я складав, був зі стартовим капіталом у $700. На початку посадити 1 сотку, а через 4 роки методом розсаджування дійти до гектару. Врожай з однієї сотки на перший рік — 50 грамів, на другий — 100, з 3-го по 8-й рік — 150 грамів. Є ферми, які отримують і 250-280 грамів», — резюмує Віталій Шакало.

AgroPortal.ua