Дострокові вибори-2018: реалії і міфи

У кожного народу є власна «народна» забавка, в українського – дострокові вибори.  Це вже така у нас традиція як під ялинку: олів'є, бюджет і «Ирония Судьбы» (без них і Новий рік вже не Новий рік), так і з виборами: не встигають ще висохнути чорнила під підсумковим протоколом чергових виборів, як заходить мова про «дострокові».

У цьому питанні ми можемо себе сміливо поставити на перше місце не тільки на пострадянському просторі, але й у Європі, а можливо й у світі.

Нагадаю, що чергові «позачергові!» вибори як Президента так і Парламенту України відбувалися у 2014 року: у травні обрали нового «просунутого» «однотурового» Президента, а у жовтні супер «прогресивну» і «непродажну» Верховну Раду України.

Тоді, на тлі пост-майдану до ВРУ восьмого скликання пройшли п'ять політичних сил:

«Народний фронт» (Арсенія Яценюка, на той час Прем'єра України) – 22,14%;

Блок Петра Порошенка «Солідарність» (Порошенко вже був обраний Президентом, блок був утворений під вибори, а до його складу увійшли одіозні особи зокрема – Віталій Кличко з його «УДАРом» і чимало колишніх соратників Юлії Тимошенко, які здали її разом з «Батьківщиною») – 21,82%;

«Самопоміч» (під проводом «проєвропейського політика-мера» Андрія Садового) – 10,97%;

«Опозиційний блок» (під орудою Юрія Бойка. Блок було зібрано шляхом об'єднання шести політгравців третього – четвертого ешелону: «Партія розбудови України», «Центр», «Нова політика», «Державний нейтралітет», «Україна-Вперед!», «Трудова Україна». Туди ж, начебто, запрошували і «Партію регіонів», однак регіонали відмовилися від участі у кампанії) – 9,43%;

«Радикальна партія» (керівник колишній член партії Тимошенко) – 7,44%;

«Батьківщина» (яку традиційно очолює Юлія Тимошенко) – 5,68%.

Нагадаю, що вибори відбувалися за «змішаною» системою, а тому поруч з партіями (225 мандатів) до складу ВРУ було обрано мажоритарників.

І хоча загальний рейтинг «переможців» зашкалював та вже з самого початку стало зрозумілим, що протримається «більшість» не довго, адже у «друзів» занадто багато внутрішніх проблем – які проявилися тієї миті коли почали формувати «більшість». Кожен хотів «Булаву» і «Прапор перемоги!».

«Солідарності» не щастило нещадно. Формально – друга (тільки за рахунок «рекрутінгу» мажоритарників змогла сформувати більшу парламентську фракцію), яка, втім, вже за рік стала «танути».

Ще більше не щастило Яценюку – його особистий рейтинг, як і партії (під час перебування на посаді Прем'єра), через непопулярні і бездарні рішення скотилися на нуль, фракція стала втрачати чисельність. Рейтинг «Народного фронту» впав настільки, що сьогодні він не долає навіть рівень «статистичної похибки». 23 жовтня 2017 року Центр Розумкова давав партії – 1,4% (перед тим вона не з'являлася у рейтингах понад 2 роки, і це було ще перед тим, як Яценюк пішов з посади).

І хоча останнім часом про дострокові вибори говорять багато, але ще у березні 2017 року президент Петро Порошенко заявив, що дострокових парламентських виборів не буде. Заява як з політичної, економічної так і кримінальної точок зору цілком зрозуміла: він перший кому дострокові вибори не вигідні під будь-яким кутом зору.

Та експертів більше насторожила інша фраза Порошенка про те, що вибори в Україні будуть «не скоро». Це дало привід припустити, що у АП не скидають з рахівниць такий «варіант», як оголошення на території держави «війни».

Це, переконують експерти, відповідно до Конституції, «відкладає» вибори: ВРУ, Президента та місцеві – на невизначений термін, і дає можливість Порошенко одноосібно правити державою як завгодно довго, адже зрозуміло, що ситуацію на Сході вирішити у найближчі 5 – 10 років неможливо навіть теоретично.

І все ж фахівці виходять з міркувань, що вибори будуть (бодай планові), а у Порошенко, рівно як у підконтрольній йому частині депутатів ВРУ вистачить здорового глузду не загострювати ситуацію і не доводити її до абсурду.

Хоча, як заявив на днях одіозний Ілля Ківа (екс-радник головного міліціонера України та екс-заступник начальника обласного УМВС у Херсонській області), Голова «Соціалістичної партії України» (яку створив та довгий час очолював Олександр Мороз): у політтехнологів Адміністрації Президента «закінчилися фокуси у скарбничці» щодо відвернення уваги народу і їм більше немає чим відволікати увагу народу від важкої економічної ситуації в країні. 

Нагадаю, що свого часу навколо Ківи в українському політбомонді був грандіозний скандал, який розразився після того як народний депутат від БПП, лідер «Соціал-демократичної партії» Сергій Каплін в своєму Facebook оприлюднив документи, які, за його словами, свідчать про те, що Ківа страждає психічними захворюваннями.

А щодо не проведення дострокових виборів, то з цього приводу є ще одна заява Порошенко що у дострокових виборах зацікавлена Росія, а владі є чим пишатися і на основі досягнутої макрофінансової та макроекономічної стабілізації їй слід прискорити і підтримати економічне зростання: «Зробити вже перші результати реформ відчутними для якомога ширшого кола українських громадян». Як бачимо: перша особа держави переконана, що у нас все дуже добре, а той, хто незадоволений і постійно її критикує, той – «рука Москви».

Щось подібне від влади ми чуємо постійно.

Що думають з цього приводу інші політики, фахівці та громадяни?

Відповідно до результатів опитувань більшість українців вважає, що будь-які реформи, які спочатку представляються з найвигіднішого боку, насправді призводять до появи додаткових проблем.

Переважна більшість населення України негативно оцінює діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України. 71,7% опитаних «скоріше не схвалює» або «категорично не схвалює» роботу Порошенка. Тою чи іншою мірою позитивно оцінюють діяльність Порошенка – 18,9% респондентів. Повністю схвалюють роботу Порошенка на посаді Президента тільки – 2,7% опитаних. (Не визначилися з відповіддю – 9,4%). 

Громадяни переконані у тому, що всі дії Прем'єра Гройсмана та Уряду спрямовані на ускладнення життя і появі нових проблем у всіх сферах.

Три чверті (74,9%) опитаних особливо критично сприймають роботу Уряду та Прем'єр-міністра і «скоріше не схвалює» або «категорично не схвалює» роботу Володимира Гройсмана. Порівняно з липнем частка негативних оцінок збільшилася на 4,5%.

Одночасно зменшилась питома вага тих, хто позитивно оцінює роботу Гройсмана: з 18,1% у липні до 15,1% на даний момент. Лише 1,4% респондентів схвалює її «повністю». (Не визначилися з відповіддю – 10,0%). 

Населення України не може прагнути до отримання бажаного прибутку або соціальної захищеності, підвищення рівня безпеки, набуття справедливості і благополуччя. Все залишається тільки на рівні мрій, що й призводить до негативного сприйняття влади і відсутності довіри до державних інститутів.

І якщо влада продовжує говорити, що дата виборів залишається незмінною – 2019 рік, то фахівці вважають, що ймовірність того, що дата все ж таки буде змінена становить близько – 30%. Можливо, кажуть експерти, що наступні парламентські вибори в Україні таки відбудуться у 2018 році. Хоча більша частина партій все ж діє з орієнтиром на 2019 рік.

А «експерти» від влади продовжують переконувати народ (для того, аби заспокоїти і стабілізувати ситуацію), що дострокове проведення виборів мало що змінить у політичній системі країни як такій. Вони продовжують «промивати» мізки народу і нав'язують думку, що «за пару років в Україні може все кардинально змінитися на всіх рівнях влади в державі».

Саме це дає їм підстави вважати, що: «...передбачити, хто буде переможцем на наступних виборах нереально. До того ж в Україні склалася специфічна ситуація, адже 2/3 українців нікому не довіряють». Мало втішні факти, для нормальної адекватної людини, яка б могла ними пишатися.

Соціологічні опитування продовжують свідчити: в Україні немає жодної політичної сили, яка б могла зараз назбирати бодай 20% підтримки електорату. А «експерти» продовжують переконувати: «...За наступні два роки може виникнути ситуація, яка кардинально змінить політичне життя і посприяє абсолютно новій розстановці сил.

Внаслідок цього можуть істотно змінитися рейтинги лідерів і тих, хто поки залишається в тіні».  Як сприймати такі заяви: як пересторогу чи як залякування?

Що ж стосується «живих» рейтингів, то вони такі.

Центр соціальних і маркетингових досліджень «SOCIS», 24 жовтня 2017: «БПП» – 10,3%; «Батьківщина» – 8,5%; «Громадянська позиція» – 6,7%; «Опозиційний блок» – 6,6%; «За життя» – 6,3%; «Самопомічь» – 5,6%; «Партія О.Ляшко» – 5,4%; «Свобода» – 2,3%; «Справедливість» – 2,0%; «Рух нових сил» – 1,5%.

Інші партії (всі разом) – 6,70%. «Не піду на вибори» – 21,70%. «Не можу відповісти» – 16,90 %. Всього було опитано – 2000 респондентів.

«Центр Розумкова», 23 жовтня 2017: «БПП» – 9,6%; «Батьківщина» – 7,2%; «Громадянська позиція» – 6,4%; «Опозиційний блок» – 5,8%; «За життя» – 5,3%; «Партія О.Ляшко» – 4,7%; «Самопомічь» – 4,3%; Об'єднання правих партій – 3,0%; «Народний фронт» – 1,4%; «Національний рух» – 1,3%.

Інші партії (всі разом) – 15,00%. Не піду на вибори – 19,20%. «Не можу відповісти» – 16,70%. Всього було опитано – 2018 респондентів. Похибка на рівні – 2,3%.

Центр соціальних досліджень «Софія», 23 жовтня 2017: «Батьківщина» – 12,3%; «Опозиційний блок» – 10,9%; «БПП» – 9,1%; «Самопомічь» – 5,8%; «Партія О.Ляшко» – 5,1%; «За життя» – 4,9%; «Громадянська позиція» – 4,8%; «Свобода» – 4,2%; Рух нових сил – 1,9%; «УКРОП» – 1,1%.

Інші партії (всі разом) – 14,6%. «Проти всіх» – 8,5%. «Не можу відповісти» – 16,80%. Всього було опитано – 2005 респондентів.

Похибка на рівні – 2,2%.

Результати як бачимо різняться, але не настільки щоб бодай одна з політичних сил могла сказати, що вона здатна самостійно сформувати наступну «більшість», призначити Прем'єра та новий склад КМУ. Всім знову доведеться домовлятися один з одним.

«Формально оснований для досрочных выборов нет. Хотя, как только президент начинает говорить о том, что выборов не будет, то все настораживаются и принимают стартовую позицию. Потому что есть ряд традиционных тем, которые появляются перед стартом предвыборной кампании. Например, вопрос депутатской неприкосновенности – это верный признак приближающихся выборов.

Если посмотреть социологию, то пока по действующему законодательству мы получаем, по сути, перезагрузку примерно действующей конфигурации в парламенте. Ну, может быть, ВО «Свобода» сможет восстановить свои электоральные позиции или «Самопомощь», которая болтается на уровне около 5%. Но кардинально ничего не меняется. То есть по старым законам мы получим старое качество политики...», – вважає Голова центру «Третій Сектор» Андрій Золотарев. 

Якщо дострокові вибори й будуть, то точно не у найближчі 3 – 5 місяців – навіть формально: організаційно, фінансово ніхто підготуватися не встигає.

Чому дострокових виборів боїться Порошенко?

Всі важелі управління українською державою зараз зосереджені в його руках. У разі дострокових виборів до Верховної Ради він рано чи пізно втратить все.

З одного боку ми розуміємо, що умови парламентських виборів прописані під президента, адже Верховна Рада не здатна навіть сама себе розпустити. З іншого – в умовах парламентської гонки у Порошенка є можливість перекуповувати окремих політиків і політичні сили. Отже, розстановка сил у парламенті після виборів може не змінитися, або не змінитися кардинально.

«Исходя из этого необходимо ставить вопрос не о досрочных парламентских, а о досрочных президентских выборах. Об этом нужно иметь смелость говорить и ставить такую повестку дня. Тогда будет легче продвигать и выдвигать другие кандидатуры на пост президента. А общественность будет к ним присматриваться. А большинство западных элит, которые считают, что нынешняя ситуация лучше хаоса, будут видеть какую-то альтернативу», – таку думку висловлює президент Центру дослідження політичних цінностей Олесь Доній. 

Влада, у якої 10% підтримки населення, не здатна проводити реформи і працювати на благо власного народу, - вважає політолог Руслан Бортник, і додає: «... Именно из-за рейтингов Порошенко не идет на выборы. Так как, даже если удастся протащить мажоритарную систему выборов, наиболее приемлемую для Банковой, политический расклад будет другой, несмотря на ручную партию «Наш Край» и другие аграрные проекты. Коалиция в таком случае образуется вокруг других политсил. Судя по нынешним данным – вокруг «Батькивщины». Понятно, премьер будет другой. Порошенко будет обречен на конфликт с парламентом, коалицией и новым правительством и пойдет на досрочные президентские. В любом случае, Петр Алексеевич станет менее популярным».

Руслан Бортник прогнозує, що для президента така ситуація обернеться не тільки достроковими виборами але й кримінальним переслідуванням, оскільки він одразу стане «попередником», на якого «спустять всіх собак»

«Прежде чем запускать выборы, хорошо бы было ограничить влияние Порошенко и людей олигархического толка, идущих на сговор с властью. Надо понять, можно ли хотя бы минимально ограничить беспредел – уличный (активисты на избирательных участках) и пропагандистский (СМИ). Да, например, новое объединение трех радикальных сил получило бы 10 – 15% голосов. А другие политические субъекты испытывали бы мощное давление улицы, которое бы препятствовало проведению избирательной кампании.

Иначе получить реальную представительную власть будет невозможно – часть людей не пойдет на выборы, а те, кто пойдет – будут зазомбированы массивом информационного вранья, который обрушивается на зрителя украинского ТВ», – вважає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

І все ж, слід наголосити на тому, що влітку партії спробували запустити процес «підготовки» до позачергових парламентських виборів.

Незважаючи на те, що літо традиційно пора відпочинку і час паузи у політичній «боротьбі» та цього літа таку паузу взяли далеко не всі. Ряд партій взявся «розкручувати свіжі обличчя», а окремі взагалі влаштували «штабні огляди» шукаючи в першу чергу прогалини в системі безпеки. Політтехнологи «скаржилися», що цього літа їм не вдалося відпочити через те, що потенційні замовники проводили «неформальний кастинг» чим насторожили не тільки їх але й один одного.

Поки немає чіткого розуміння, що буде через півроку або рік. Втім, судячи з усього, попередньо «більшість» орієнтуються на те, що дострокові вибори все ж відбудуться, і станеться це – восени 2018 року, вважає політолог Олексій Якубін.

При цьому є ще один суттєвий фактор, який може вплинути на те, що Порошенко доведеться оголошувати вибори (щонайменше Парламентські) на рік раніше – ситуація у світі. Не слід забувати, що залишилося всього 4 місяці до виборів у Росії. І залежно від того які результати будуть там – можуть статися суттєві зміни тут. Крім того, все більш стає незрозумілою ситуація у Європі: розвал ЄС(?), критична маса нелегальних емігранті тощо. Ще більш напружена ситуація у Америці – невже Трампа чекає імпічмент?

«Наші політики хотіли б дочекатися планових виборів... Але йде жорстокий зовнішній тиск – Європа, США і Росія хочуть вирішити питання по Донбасу якомога швидше. І якщо цей склад Ради не в змозі це виконати, то вони зажадають іншого», - таку думку висловив нардеп від БПП Сергій Каплін.  Тут мається на увазі прийняття законопроекту про «особливий» статус Донбасу. У цьому питанні однозначно немає того порозуміння, який би дозволив беззастережно проголосувати той проект Закону який є у ВРУ і який задовольняє Банкову.

Зима в Україні та весна у Росії обіцяють стати тим самим лакмусовим папірцем який чітко проявить ситуацію і дасть відповідь на принципове питання: чи слід чекати кардинальні зміни?

Якщо зима буде суворою, а проблеми із опаленням будуть такими, як про це говорять фахівці; якщо ціни та тарифи й далі будуть рости так, як це відбувається сьогодні; якщо зовнішня політична ситуація загостриться настільки, як це передрікають аналітики, то кардинальні рішення приймати доведеться!

Крім того не слід забувати, що 2019 рік це й рік планових виборів Президента України, які так само можуть «перерости» у позачергові(!?). Втім, це тема окремої розмови...