Демографічна криза: який план порятунку пропонують чиновники та вчені

Війна боляче вдарила по українцях: смерті, каліцтво, полон, депортація, втеча від бойових дій за кордон. Все це загострило негативні демографічні тенденції. В Кабміні пропонують план подолання цієї кризи.

 

Міністерство соціальної політики спільно з науковцями Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України та міжнародними партнерами розробило і запропонувало до обговорення проєкт Стратегії демографічного розвитку до 2040 року.

В Стратегії названі основні негативні прояви і чинники демографічної кризи.  

Передусім, це низька народжуваність.  

 

 

"Рівень народжуваності, нижчий за потрібний для простого відтворення населення, спостерігається в Україні із середини 1960-х років. Сумарний коефіцієнт народжуваності у 2021 році становив 1,16, що на 45 % менше за рівень, необхідний для забезпечення простого відтворення населення, а в період з початку агресії Російської Федерації становить менше 1,0. У 2021 році кількість народжених дітей була вдвічі меншою за кількість осіб, яким виповнилося 60 років (народжених у 1961 році) і які мали право вийти на пенсію. Також у 2021 році дівчаток народилося у 2,6 рази менше за кількість у цьому році жінок у віці 60 років", - йдеться в документі.

Головними причинами низької народжуваності названі:

 

- зменшенням народження дітей задля поліпшення якості утримання та виховання їх, а також прагнення дорослих до самореалізації;

- економічні чинники (рівень бідності, за даними 2021 року, становив 20,6 %, зокрема, багатодітних сімей - 53,6 %, а з початку повномасштабної російської агресії цей фактор став ключовим;

- труднощі поєднання оплачуваної роботи, навчання із народженням і вихованням дітей, а під час війни цей фактор ще більше посилився, адже зменшились можливості відвідування дітьми закладів не тільки дошкільної, але й шкільної освіти;

- погіршення здоров’я через війну, у тому числі й репродуктивного;

- роз’єднання сімей внаслідок мобілізації та масового виїзду жінок за кордон.

Загалом через війну відбуваються подальші негативні зміни у шлюбно-сімейній структурі населення: зростає кількість вдів і вдівців, самотніх людей похилого віку, сімей, у яких дітей виховує один із батьків, і сімей, у яких діти живуть без батьків. Загострюються проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: стає більше дітей, батьки яких загинули, зникли безвісти, примусово депортовані тощо.

 

Низький рівень народжуваності призводить до деформації статево-вікової структури населення. Україна вже входить до числа країн з високим середнім віком: майже 18 %  населення становлять особи 65 років і старше. Старіння прогресуватиме: очікується, що до 2035 року кожен п’ятий українець буде особою у віці понад 65 років.

 

 

Наступний вагомий прояв демографічної кризи - висока передчасна смертність у віці до 65 років. Середня тривалість життя в Україні у 2020 році становила 71,3 року, що є найнижчим показником у Європі.

 

"Україні притаманна надмірна смертність чоловіків, різниця у тривалості життя за даними 2020 року становить 9,8 року (76,2 - у жінок, 66,4 - у чоловіків), смертність чоловіків в Україні перевищувала смертність жінок у всіх вікових групах, найбільше (в понад 3 рази) - в групі 25-34-річних. Характерним є значне і поступальне зниження гендерних відмінностей після припинення трудової діяльності. Великою мірою гендерні відмінності пов’язані з особливостями способу життя, зайнятістю в шкідливих та небезпечних умовах, рівнем поведінки самозбереження, зокрема пізнім реагуванням на проблеми зі здоров’ям замість запобігання кризовим явищам, курінню, зловживанню алкоголем", - відзначено в Стратегії.

За даними Держстату, в 2020 році основними причинами смерті серед населення віком до 65 років були захворювання системи кровообігу (39,1 %), новоутворення (19,1 %), зовнішні причини (13,0 %), хвороби органів травлення (9,6 %). Чоловіки передчасно помирають у 2,3 разу частіше за жінок.

 

Повномасштабна російська агресія спричинила суттєве зростання смертності українців, передусім чоловіків, від зовнішніх факторів - загибелі під час участі у бойових діях, внаслідок ракетних обстрілів військової та цивільної інфраструктури, житлових будинків, ув’язнень та полону.

 

 

Кризу в демографії поглиблює також масштабна зовнішня міграція. Упродовж останніх 10 років Україна є лідером за кількістю вперше виданих посвідок на проживання в ЄС. Зокрема, у 2021 році такий документ отримали 873,7 тис. українців, що становить 30 % усіх від усіх отриманих посвідок.

 

Повномасштабна війна викликала вимушену міграцію у безпрецедентному з часів Другої світової війни масштабі. За даними ООН, станом на 19 грудня 2023 року кількість українців, які опинилися за кордоном через війну, становила 6,3 млн осіб. Ситуація ускладнюється тим, що частина українських сімей після закінчення війни може возз’єднатися за межами України. Чим довше триватиме війна, тим менше мігрантів повернуться додому.

 

Переміщення населення в межах України теж має вплив на демографічну ситуацію через зміну планів сімей щодо народження дітей, погіршення умов життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО), недостатність закладів соціальної інфраструктури в приймаючих громадах тощо.

 

 

Перед початком повномасштабного вторгнення країни-агресора в Україну було зареєстровано близько 1,5 млн ВПО. А станом на 20 грудня 2023 року уже налічувалось 4,9 млн зареєстрованих переселенців.

 

Серед інших чинників, які негативно впливають на демографічні процеси, в Стратегії названо безпеку, яка в умовах воєнних дій не сприяє поверненню людей до рідних домівок. Також йдеться про житло: за оцінкою Київської школи економіки, станом на січень 2024 року загальна кількість зруйнованих і пошкоджених об’єктів житлового фонду становить понад 250 тис. будівель, з них 222 тис. - приватні будинки, понад 27 тис. - багатоквартирні будинки, 526 - гуртожитки. Згадується як вагомий чинник і ринок праці. За оцінкою Міжнародної організації праці, у 2022 році зайнятість в Україні скоротилася на 15,5 %, що відповідає втраті 2,4 млн робочих місць. Однак попри значне скорочення робочих місць і зростання безробіття внаслідок повномасштабної воєнної агресії на українському ринку праці спостерігається дефіцит робочої сили. В опитуванні, проведеному НБУ, зазначається, що 25,6 % підприємств заявили про негативний вплив на їхню роботу недостатності кваліфікованих працівників. Прогнозують, що дисбаланс на ринку праці посилюватиметься.

 

Стратегія передбачає два можливі сценарії розв’язання наших демографічних проблем.

"Інерційний сценарій передбачає реалізацію наявної системи державної підтримки населення з урахуванням поточної демографічної ситуації без запровадження додаткових інструментів впливу. Цей сценарій не дає можливості в короткостроковому періоді якісно вплинути на демографічну ситуацію в Україні, чим спричинятиметься поглиблення демографічної кризи. При цьому чисельність населення України в кордонах 1991 року може знизитися до 28,9 млн осіб на 1 січня 2041 року і до 25,2 - на 1 січня 2051 року",- такий прогноз дає Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.

Інший варіант, сценарій змін, передбачає ухвалення цілісної Стратегії, розробленої з урахуванням українського та міжнародного досвіду щодо ефективності певних кроків і забезпечення ефективної координації дій всіх органів влади з метою забезпечення гідного рівня та якості життя кожному українцю, створення умов для повернення громадян України з-за  кордону, відтворення населення.

 

Перевагою другого сценарію є мінімізація наслідків війни та пом’якшення демографічної кризи, що виразиться у значно кращих параметрах демографічної динаміки: за цим варіантом чисельність населення становитиме на 1 січня 2041 року 33,9 млн осіб, а на 1 січня 2051-го - 31,6 млн осіб.