Лента новостей

События

Закордон співчуває та економить: що чекає українських біженців у Європі у 2024 році

25 февраля 03:02

485

Закордон співчуває та економить: що чекає українських біженців у Європі у 2024 році

Цього року деякі країни, які прихистили біженців з України, вирішили переглянути законодавство та посилити інтеграцію українців у свою спільноту. Або створити такі умови, які змусять наших співвітчизників повернутися додому. Коротко про – про основні зміни у законодавстві європейських країн щодо українців.

Польща: скоротила термін тимчасового захисту

Сейм відмовився продовжувати тимчасовий захист для українців до 4 березня 2025 року (ця дата була запропонована Радою Євросоюзу), обмежившись 30 червня 2024 року.

У зв'язку з цим Польща продовжила дію національних віз та тимчасових дозволів для громадян України, а також термін виїзду українців із Польщі, у тому числі й для добровільного їхнього повернення в Україну.

Продовжується і термін дії карток перебування в Польщі, місцевих документів, що засвідчують особи іноземців, а також «дозволів на толерантне перебування», які є у громадян України. Знаходження у Польщі українців за шенгенською візою також поки вважатиметься легальним.

Чехія: безкоштовне житло закінчилось

У грудні минулого року уряд Чехії ухвалив зміни до законодавства, за якими тимчасовий захист для громадян України продовжується до 2025 року. Для цього українці мають зареєструватися на порталі МВС Чеської Республіки, вказати місце проживання в країні та школу, де навчаються діти. Тоді після реєстрації захист буде продовжено до 30 вересня цього року. А щоби продовжити його до початку 2025-го, потрібно до 30 вересня особисто прийти у відділення внутрішніх справ, де українцям видадуть нові візові наклейки.

В уряді Чехії нагадали, що з цього року для продовження статусу захисту необхідно надати довідку про проживання із завіреним підписом власника житла чи орендодавця (це не стосується тих, хто мешкає у гуманітарному житлі, наданому державою).

До речі, за новими правилами, у такому безплатному державному житлі з 1 вересня українці зможуть проживати лише 3 місяці (90 днів). Після закінчення цього терміну біженці повинні залишити це житло або переїхати в знайдене і орендоване ними нове житло.

Німеччина: відправляє всіх на роботу

Тут будуть серйозні зміни для українців. Наприклад, найближчим часом влада країни планує частково скасувати допомогу з безробіття (Bürgergeld) для тих, хто відмовляється від пропозиції робочого місця без поважної причини. Такою вважатиметься лише стан здоров'я.

Водночас працевлаштування біженців із України перейде у прискорену фазу. Часу на вивчення мови буде трохи менше, якщо під час мовних курсів надійде пропозиція про роботу, то українець має її прийняти, незважаючи на її кваліфікацію. Мовні курси у такому разі потрібно буде переносити на вільний час або взагалі скасовувати.

Також з'являтися в німецькому джобцентрі потрібно буде частіше, ніж раніше - кожні 6 тижнів, а не один раз на кілька місяців, як було до цього.

Такі зміни влада Німеччини пояснює тим, що з майже пів мільйона працездатних українських біженців працюють лише 19% із них, а решта живе виключно на допомогу, яка з початку цього року зросла на 12%.

Болгарія: залишила біженців у готелях

Підтримка українських біженців у Болгарії мала закінчитися 31 грудня 2023 року, проте була продовжена до 30 квітня 2024-го.

Із 2,1 мільйона українців, які приїхали до країни після 24 лютого 2022 року, у Болгарії зараз залишаються трохи більше 52 тисяч. З них близько 7 тисяч осіб розміщено у державному житлі.

Після минулої житлової кризи, коли українців на початку курортного сезону переселили з прибережних готелів до простих готелів, що викликало обурення серед біженців, влада Болгарії пішла на певні поступки. Ще 15 листопада біженців збиралися переселити з готелів на державні бази відпочинку, але потім дозволили залишитись на 4 місяці.

Литва: дозволила поки не вивчати мову

Кабінет міністрів Литви продовжив термін перебування українських біженців у країні до березня 2025 року. І нашим співвітчизникам зроблено невелике послаблення щодо обов'язкового вивчення литовської мови.

Справа в тому, що мовна інспекція Литви в середині березня минулого року повідомила, що з березня поточного року почне перевіряти знання мови українських біженців, які працюють у країні. І у разі негативних результатів – «вжити заходів». Однак влада вирішила не застосовувати до українців жорстке мовне законодавство країни та продовжила термін, за яким «категорії володіння державною мовою не застосовуються до працевлаштування іноземних громадян, які перебувають під тимчасовим захистом у Литві». Спочатку цей термін становив два роки, тепер – три.

Нагадаємо, у Литві з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року наразі перебувають 30 тисяч працевлаштованих громадян України.

Великобританія: закрила програму з возз'єднання сімей

Міністерство внутрішніх справ Сполученого Королівства скасувало програму Ukraine Family Scheme, яка дозволяла українським біженцям подавати заяви, щоб приєднатися до своїх родичів, які мешкають у Великій Британії. За цією програмою 71 900 українців отримали візи та приїхали до країни. Проте чиновники заявили, що за цією програмою не можуть перевірити умови проживання біженців, надати їм соціальну гарантію захисту.

За словами міністра міграції Тома Персглава, українці все ще можуть подати заявку на в'їзд до Великобританії за програмою Homes for Ukraine.

У Великій Британії зараз перебувають близько 200 тисяч українців. Термін дії виданих віз закінчується у березні 2025 року. Однак нещодавно влада повідомила про продовження терміну дії віз ще на півтора року – до вересня 2026-го. Продовження стосується трьох візових програм – закритої Ukraine Family Scheme та діючих – Homes for Ukraine та Ukraine Extension Scheme.

Нідерланди: радикали вважають країну «дурником» через біженців

Тут уже чуються голоси вкрай правих партій (зокрема – лідера «Партії свободи» Герта Вілдерса, яка перемогла на виборах), що українці їдуть до Нідерландів не через конфлікт на їхній батьківщині, а заради безкоштовного житла, охорони здоров'я та роботи.

- Українці стікаються до Нідерландів з усього ЄС не через війну, а заради безкоштовного житла, безкоштовної охорони здоров'я та наших робочих місць. Нідерланди знову стали сільським дурником Європи, – написав Вілдерс у понеділок у соцмережі Х.

Поки українці, які втратили вдома житло, роботу, близьких людей, «перетравлюють» цей вислів нідерландського радикала, уряд країни цілком адекватно нагадав, що українські біженці з дозволом на перебування, виданим Immigratieen Naturalisatiedienst, можуть залишатися в Нідерландах до 4 березня 2025 року. Ті ж, хто не має українського громадянства чи безстрокової посвідки на проживання в Україні – до 4 березня 2024 року.

Статус тимчасового захисту в Нідерландах можна отримати повторно, якщо біженець переїжджав в іншу країну або повертався до України.

Норвегія: скоротить допомогу для бездітних

Тут також анонсовано деякі зміни щодо влаштування біженців з України. Наприклад, біженці, які мешкають у приватних приміщеннях, а не у спеціальних центрах розміщення, не зможуть отримувати виплати. Для отримання разової фінансової допомоги у 8200 євро українець має проживати в Норвегії щонайменше рік. Також фінансову допомогу для молодих пар з України, які не мають дітей, скоротять орієнтовно на 500 євро на місяць.

Як і інші країни, Норвегія активно стимулює біженців шукати собі роботу чи підробіток.

Ще українські біженці в Норвегії отримають обмеження щодо поїздок до України. Спочатку вони мають зареєструватися в центрі для біженців, перш ніж вирушати до інших частин країни.

Ізраїль: видасть візи

На початку лютого окружний суд Тель-Авіва ухвалив рішення про надання українським біженцям візи на кшталт 2А5, за якою її власники мають право на офіційне працевлаштування, відкриття банківського рахунку, оформлення медстрахування. Також продовжено термін перебування біженців – громадян України в Ізраїлі – до 31 грудня 2024 року.

Щоправда, ці візи мають бути видані не пізніше 3 березня 2024 року. Біженцям з України треба звернутися до територіальних відділень Управління у справах народонаселення та імміграції для її отримання.