«Якщо людина хоче купити освітню послугу, не треба їй ставити перепони у вигляді НМТ»: ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов про вступну кампанію та виклики для вишів

Цьогоріч Херсонський державний аграрно-економічний університет був лідером серед херсонських вишів за кількістю поданих вступниками заяв. Станом на 1 серпня навчатися там хотіли понад 2 тисячі випускників. Це четверта вступна кампанія, яка відбувалася в умовах війни та релокації. Про її особливості, проблеми та виклики МОСТ поспілкувався з ректором ХДАЕУ Юрієм Кириловим.

2026–2027 навчальний рік у Херсонському державному аграрно-економічному університеті почався з новою освітньою програмою — «Кінологія». Нова професія одразу стала досить популярною серед вступників. Традиційно, за словами ректора, випускники також обирали економічний факультет, аграрні та інженерні освітні програми, будівництво. При цьому ректор відзначає зміну географії вступників: більше було абітурієнтів із Кіровоградщини, тоді як відсоток херсонців зменшився.

Цього року молодь із тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій замість складання НМТ могла пройти співбесіду за предметами НМТ. Це потрібно було зробити фізично та безпосередньо в закладі освіти. Таке нововведення стало своєрідним викликом для вишів та абітурієнтів.

«Вступник мав виїхати з Херсона до університету в Кропивницький, пройти співбесіду і повернутися. Ми всі розуміємо, які це ризики. Тут варто подякувати голові Херсонської ОВА, який розумів, які це безпекові ризики для дітей, і зумів дістати дозвіл від Міністерства освіти на те, щоб, як і в минулому році, ця категорія абітурієнтів складала співбесіди замість НМТ у дистанційному форматі, тобто онлайн», — зазначає Юрій Кирилов.

Втім, ректор ХДАЕУ вважає, що підхід до здобуття вищої освіти в Україні в умовах війни варто змінити радикально. Зокрема, скасувати НМТ для здобувачів, які претендують на навчання за контрактом.

«Звичайно, безумовним фактором відтоку молоді з країни є безпековий. Але і доступ до вищої освіти є причиною цього. Цього року НМТ не склали близько 50 тисяч учнів, минулого — 40 тисяч. До цього варто додати дітей, які взагалі не реєструються на складання мультипредметного тесту. Хто відслідковує їхню подальшу долю? Чи потрібні нам ці сотні тисяч для відбудови країни? Додамо до цього ще дорослих, які теж мають складати НМТ, завершивши школу 20 років тому. 50 тисяч студентів для університетів — це 4 тисячі викладачів, які або працюють, або звільняються. На мою думку, держава може висувати вимоги лише до дітей, які претендують на навчання за кошти держбюджету. Якщо людина хоче купити освітню послугу, не треба їй ставити перепони у вигляді НМТ», — говорить Юрій Кирилов.

На його думку, перевіркою знань у такому випадку буде державний іспит на четвертому курсі та отримання диплома за його результатами. Принаймні, зазначає Кирилов, так цей контингент залишатиметься в українському контексті.

Аграрно-економічний університет, попри війну та релокацію, продовжує свій розвиток. Цьогоріч тут навчаються 3200 студентів. Запрацювала нова кафедра психології, відкриті освітні програми «Кінологія» та «Автомобільний транспорт».

За словами Юрія Кирилова, вступна кампанія 2026 року продемонструвала великий попит на навчання офлайн. Тому виш організував аудиторний формат навчання для студентів першого курсу.

«Звичайно, це велика проблема. Нам бракує аудиторій, гуртожитків. Тому ми вже звернулися до нового Міністра освіти і науки України Андрія Бутенка з проханням розглянути можливість надання університету нових приміщень для проведення занять та розміщення студентів і викладачів», — говорить він.

Наостанок говоримо про освітні програми, які набиратимуть популярності у наступні роки. На думку Кирилова, орієнтувати дітей на здобуття освіти у певних галузях має держава, а для цього потрібне фундаментальне бачення.

«Всі кажуть про недалекоглядний вибір дітей та батьків щодо менеджменту, психології тощо. А чи давно був якийсь спільний брифінг міністрів економіки, освіти, представників великого бізнесу, народних депутатів щодо необхідності здобуття, наприклад, технічних спеціальностей, щодо гарантій працевлаштування, мінімальної заробітної плати, першого житла, соціального пакета? Якщо держава не має бачення, оформленого фундаментальним документом, щодо розвитку певних галузей економіки, то на що орієнтуватися вступникам? Кардинальної зміни в уподобаннях вступників найближчими роками без змін на державному рівні у розумінні майбутнього не буде», — підкреслив Кирилов.