Як з 1 березня зміняться курс валют та інфляція в Україні: прогноз аналітиків

Після січневого зростання в Україні інфляції з 12% до 12,9% експерти припускають її уповільнення в лютому до 13,6-13,8% у річному вимірі. Про те, як змінюватимуться ціни в лютому і що на це впливатиме, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Головні прогнози: що треба знати українцям
"Темп зростання цін на продовольчі товари в лютому має стати меншим, як і на товари імпорту (через укріплення гривні). У лютому, ймовірно, ми побачимо інфляцію на рівні 13,6%-13,8% у річному вимірі. Курс долара, скоріш за все, перебуватиме біля позначки 42 грн/$ наприкінці місяця", – поділився з OBOZ.UA своєю експертизою керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Минулого тижня в офіційному коментарі до інфляції у 12,9% Нацбанк зазначив, що "фактична інфляція дещо перевищила траєкторію прогнозу Національного банку". Та пояснив це відхилення цінової динаміки від прогнозу передусім більш суттєвим зростанням як адміністративно регульованих цін на товари й послуги, так і вартістю ринкових послуг через подальше зростання виробничих витрат, зокрема енергозабезпечення та оплату праці, а також податкові й регуляторні зміни."У січні зіграв щорічний перегляд цін на окремі послуги для кінцевих споживачів. Зокрема, офіційні дані щодо інфляції відобразили зростання вартості комунальних послуг. До прикладу: в категорії прибирання сміття підвищення середніх цін було на 0,6% у місячному та на 9,6% у річному вимірі", – навів для OBOZ.UA конкретніший приклад директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Пригадали аналітики й інші тарифи, що впливатимуть на ціновий індекс ще в лютому. "Ймовірно, у Нацбанку недооцінили зростання вартості послуг, передусім суттєвий перегляд тарифів мобільних операторів. Очевидно, цей фактор буде тримати інфляцію послуг високою і в лютому", – зазначив Олександр Паращій.Кажучи про енергетичну складову, експерти окремо зупиняються на паливній складовій. "Сильно непередбачуваною складовою інфляції є ціни на автомобільне пальне. Поки котирування нафти на світовому ринку не дають підстав сподіватися на більш низькі ціни на бензин в Україні, але у випадку падіння цін на нафту можна розраховувати на відповідне зменшення цінників на пальне на АЗС", – вважає Дмитро Чурін.

Він додав, що досить високий рівень інфляції частково відображає стійкість споживчого попиту. "Загалом можна сказати, що українці активно витрачали кошти на харчування у період новорічних свят, що тримало ціни на окремі продукти на підвищеному рівні", – пояснив Чурін.

Аналітики інвестфондів визнають, що у Нацбанку доволі обмежений інструментарій для приборкання інфляції. "Найбільш дієвими можуть бути кроки, спрямовані на зменшення девальваційних очікувань щодо гривні. Окреме питання – чи варто Нацбанку в нинішніх умовах орієнтуватися у своїй політиці на середньострокову ціль по інфляції у 5%", – підкреслив Олександр Паращій.

А Дмитро Чурін ще нагадав, що Нацбанк намагається вирівняти ситуацію, піднімаючи розмір своєї облікової ставки: зросла з 13,5% до 14,5% річних із 24 січня 2025 року, а до того – з 13% до 13,5% з 13 грудня 2024-го.

"Для того, щоб привабливі відсоткові ставки за депозитами у гривні стимулювали населення заощаджувати кошти в банківській системі. Також є сподівання, що українці почнуть споживати більше вітчизняних продуктів і товарів для зменшення залежності від імпорту", – Дмитро Чурін.

Хоча, варто визнати, що збільшення облікової ставки на 1,5% в грудні-січні допоки не дуже уразило депозитний ринок, що доводить динаміка індексу ставок за депозитами фізосіб, який щодня оновлюється на сайті НБУ. З початку 2025 року дохідність за короткостроковими вкладами не тільки не зросла, а навіть трохи зменшилась, а по заощадженнях на пів року бачимо незначне підвищення:

• депозити на 3 місяці – зниження з 13,27% до 12,9% річних (на 0,37% річних);
• депозити на 6 місяців – зростання з 13,21 до 13,31% річних (на 0,1% річних);
• депозити на 12 місяців – ставка не зрушила з рівня 13,14% річних.

Тобто навіть натяку немає на пропорційні чи зіставні зміни в 1,5% за обліковою ставкою НБУ. До того ж вказані середні дохідності номінальні (не реальні до виплати на руки), оскільки це до оподаткування, яке відбувається за ставкою 23%: 18% податку на доходи фізосіб і 5% воєнного збору. Після обрахування оподаткування маємо:

• 9,9% річних – за вкладами на 3 місяці;
• 10,2% річних – на 6 місяців;
• 10,1% річних – на 12 місяців.

Такий рівень реальної дохідності для людини, за умови, якщо банк не стягує стандартну комісію в 1% суми під час видачі готівки з рахунку. Що, зрозуміло, нижче від поточної інфляції 12,9% й робить гривневі вкладення невигідними та пояснює, чому люди воліють вкладатися в товари тривалого вжитку. Наприклад, скуповуючи електроніку чи енергетичні товари для перепродажу в майбутньому. Чи ще простіше – вкладаються в інвалюту.

До речі, саме зараз склалися вигідні умови для подібних придбань через укріплення гривні: з середини січня офіційний курс гривня/долар спустився з 42,28 грн/$ до 41,57 грн/$. Пізніше аналітики чекають нового здорожчання американської валюти."НБУ продовжує контролювати курсоутворення на міжбанківському валютному ринку за допомогою продажу валюти з резервів. На початок лютого золото-валютні резерви країни становили 43 млрд доларів, що є достатнім обсягом для підтримання гривні у період підвищеного попиту на валюту. На горизонті декількох місяців курс долара явно закріпиться ближче до позначки 42,5 грн/$, але в період до кінця цього місяця не можна виключати коливання курсу в діапазоні 40,5-42 грн/$", – спрогнозував Дмитро Чурін.

До того ж офіційна статистика Нацбанку вказує на те, що ніщо не перешкоджає більшості вкладників конвертувати свої заощадження. Оскільки більша частка вкладів населення – 65,2% – це кошти на вимогу. А саме 775,8 млрд грн із 1,2 трлн грн є грошами, розміщеними на карткових, поточних рахунках людей на 1 грудня 2024 року, які можна конвертувати в межах чинних лімітів: до 200 тис. грн/міс. у безготівковому режимі на депозит до трьох місяців, знімати готівкою до 100 тис. грн в день для готівкових придбань.

На строкових депозитах на чіткий термін люди вклали лише 34,8% банківських заощаджень, або 413,6 млрд грн. Причому в банках визнають, що значний попит мають короткострокові (3-місячні) депозити, оскільки в непростий для країни час люди намагаються мати можливість більш-менш оперативного доступу до заощаджень.

Водночас українці дедалі активніше дорікають владі за нереальність офіційних показників інфляції, які не збігаються зі справжньою зміною роздрібних цін у магазинах і на ринках. І фахівці поки не бачать приводів до змін у цьому.

"Відмінність офіційної споживчої інфляції від індивідуальних відчуттів завжди буде, адже індивідуальний споживчий кошик рідко збігається з середнім по країні. Питання до методології Укрстату щодо споживчого кошика та його своєчасного оновлення будуть завжди, але кращої методології з оцінки інфляції, ніж укрстатівська, ми не маємо", – зазначив Олександр Паращій.

Людям лишається тільки сподіватися на реальне сповільнення принаймні номінальної інфляції та більш-менш точні передбачення аналітиків на початку весни. "Прогноз Нацбанку щодо інфляції на березень – 14,3% р/р, і наразі виглядає, що десь такою вона й буде", – підсумував Паращій.