Як стрес та обстріли перетворили херсонських собак на загрозу

Стереотип про те, що нападу собак слід боятися лише в темних провулках чи на пустищах, розбивається об реалії сучасного Херсона. Це може статися будь-де і серед білого дня.

У грудні я йшов вулицею Залаегерсег. Це відносно людне місце, зовсім поруч із відділком поліції. Здавалося б – зона безпеки. Проте за якихось 15 метрів від будівлі поліції на мене різко кинулися два великих пси. Удар був миттєвим – вони прокусили ногу. Якби не жителі сусідньої багатоповерхівки, які в той момент сиділи на лаві поруч і втрутилися, я б навряд чи відбився сам. У такому разі рани довелося б уже не просто обробляти, а зашивати.

Коли я почав з’ясовувати, чому тварини так поводяться, і місцеві жителі, і поліціянти дали схожу відповідь: собаки контужені. Через постійні обстріли тварини перебувають у стані хронічного стресу. Вони можуть нападати непередбачувано, навіть якщо поруч перебувають люди, до яких вони вже нібито звикли.

Ситуація в Херсоні складна: через масовий відтік містян багато домашніх тварин опинилися на вулиці. Без дому та під постійними вибухами вони дичавіють, стають агресивними, а їхній гавкіт дедалі частіше переростає в прямі атаки.

* * *

Цю історію МОСТу розповів Микита Міхальков, локальний координатор Карітас-Спес Одеса. Травмуючий контакт з безпритульними тваринами він отримав під час виконання робочих обовʼязків. За його словами, медичний персонал лікарні ім.Тропіних зазначив, що він не перший, хто звернувся за допомогою після нападу тих собак. Звернень все більшає.

Історія Микити — не виняток. У Херсонській області фіксують як напади тварин на людей, так і випадки сказу серед домашніх і диких тварин. МОСТ зібрав наявну статистику та з’ясував, хто нині відповідає за профілактику й контроль ситуації.

Статистика сказу та нападів собак

За даними Головного управління Держпродспоживслужби у Херсонській області, у 2024 році в деокупованих громадах зареєстрували 16 випадків сказу тварин.

Серед них безпритульні собаки та коти, велика рогата худоба та дикі тварини — зокрема шакал, два вовки й два щури. Щодо 2025 року, то в області вже було набагато менше подібних випадків: пʼять спалахів сказу тварин, з яких захворіли та загинули собаки, кіт та лисиці

В Херсоні за останні 11 місяців зафіксували лише один випадок сказу. Це безпосередньо пов’язано з дикими тваринами — лисами, вовками й шакалами, які виступають переносниками та можуть напасти на собаку, що вийшла на околиці міста.

“Війна та масовий виїзд людей створили в місті нову, жорстоку реальність для тварин. Багато домашніх улюбленців, втративши дім і господарів, опиняються на вулиці абсолютно безпорадними. Вони зазвичай не можуть прибитися до вже сформованих зграй вуличних псів, де існують свої суворі правила. Додайте до цього постійні обстріли — у тварин накопичується колосальний стрес, який часто стає причиною справжніх нервових зривів. Наслідки цього процесу побачити не важко, достатньо просто вийти на вулицю. За моїми спостереженнями, чим ближче до Дніпра, тим більшими стають зграї. Там зараз панує справжній закон виживання: якщо придивитися, можна помітити, що маленьких собак у цих районах практично не залишилося — вони просто не витримують конкуренції та агресії сильніших”, — ділиться своїми спостереженнями Микита.

Ризик поширення сказу в Херсоні Держпродспоживслужба оцінює як підвищений. Пов’язано це не тільки зі зростаючою кількістю безпритульних тварин, але й їхніми можливими контактами з дикими тваринами, та зокрема складними умовами ведення моніторингу в окремих районах через безпекову ситуацію.

Хто займається питанням вакцинації та стеження за ймовірними носіями сказу?

Cеред комунальних підприємств відповідальними за спостереження й стерилізацію тварин лишаються Держпродспоживслужба (зона відповідальності — область) та КП “Гарантія” (місто). У Держпродспоживслужбі повідомляють, що вакцинацію тварин проти сказу в області проводять відповідно до затвердженого плану профілактичних заходів на 2025 рік. Йдеться насамперед про щеплення домашніх і безпритульних тварин.

Пероральну імунізацію диких м’ясоїдних тварин проти сказу не проводять через те, що що мисливські угіддя підконтрольної Україні території Херсонської області відносяться до “зони бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій та немає підтвердження відсутності на їх території ризиків пов’язаних із вибухонебезпечними предметами”.

Інформація про те, які саме роботи мають проводитися в місті, наразі відсутня. Хоча комунальне підприємство закладає кошти на свою діяльність, за даними джерел МОСТа, воно відмовляється працювати безпосередньо в Херсоні через обстріли та постійні вимкнення світла.

Натомість допомогою тваринам і стерилізацією частково займаються волонтери. Найбільш активно ця робота розгорнулася у 2023 році, після підриву росіянами Каховської ГЕС.

“Попри складні умови, над вакцинацією, виловом та стерилізацією тварин продовжують працювати громадські організації, зокрема UAnimals, “Пегас” та “Варта милосердя”. Вони активно подають грантові заявки на чіпізацію та лікування, перенаправляючи залучені кошти ветеринарним клінікам.

Часто волонтери звертаються до клініки Благодійного фонду Ганни Куркуріної у Миколаєві. Цей заклад має високу репутацію та забезпечує прозору звітність, що критично важливо для грантодавців. Окрему роль відіграють місцеві мешканці. Зараз у Херсонській області налічується близько 200 опікунів. Вони допомагають тваринам у різний спосіб: хтось забирає їх до себе, забезпечуючи належні умови, а хтось організовує евакуацію до притулків в інших регіонах”, — ділиться своїми дослідженнями теми Микита.

Волонтери наголошують: у зоні бойових дій тварини потребують особливої уваги. Відстріл є неефективним і жорстоким методом — він не зупиняє сказ чи епідемії, адже популяція відновлюється дуже швидко. Єдиним дієвим рішенням залишається системна допомога: вакцинація, стерилізація та догляд.

“Стрес тварин можна зрозуміти, тому найкращий спосіб їм допомогти — це стерилізація, чипування та турбота. Якщо ж ви не можете утримувати улюбленця в місті, варто передати його іншому опікуну або у притулок в безпечнішому регіоні. Так тварина матиме шанс на спокійне життя подалі від обстрілів”, — зазначають зоозахисники.

Щодо відстрілу, наводяться цифри сусіднього Миколаєва — в середньому 400–500 грн за “голову”.

Перша допомога після нападу та місця вакцинації

Власні опитування Микити показали, що в переважній більшості після нападу тварини люди обробляють місце укусу чи синець домогосподарським милом. Втім, медичні працівники наполягають на необхідності візиту до медустанов та просять не займатись самолікуванням.

Що робити, якщо вас вкусила або подряпала тварина:

Промийте рану. Негайно використайте багато води з милом.
Обробіть антисептиком. Використайте йодний розчин (бетадин) або інший антисептик і накладіть чисту пов’язку.
Зверніться до лікаря. Не зволікайте — тільки лікар може призначити курс щеплень проти сказу.
Повідомте про тварину. Передайте інформацію про тварину до ветеринарної служби (Держпродспоживслужби) для нагляду.
Вакцинуйте домашніх улюбленців. Це стосується і собак, і котів.

Лікарі попереджають — не намагайтеся лікуватися лише господарським милом. Багато пацієнтів потрапляють до лікарень уже з гнійними ранами через неправильну самодопомогу.

“Про подальші дії після першої допомоги вам докладно розкажуть лікарі на місці. Головне — не зволікати. Я свій курс вакцинації вже пройшов”, — розповідає Микита Міхальков.

Оцінити ризик зараження сказом можна за поведінкою тварини: безпричинна атака, боязнь води, надмірна слинотеча або параліч. Проте остаточно підтвердити хворобу можна лише в лабораторії. Якщо тварина зникла і за нею неможливо спостерігати — вакцинація обов’язкова.

У лікарнях достатньо вакцин як від сказу, так і від правця (їх часто вводять разом).

Де можна отримати допомогу:

Херсон: лікарні ім. Карабелеша, ім. Лучанського, ім. Тропіних та дитяча обласна лікарня.
Область: медзаклади Білозерської, Високопільської, Великоолександрівської та Нововоронцовської громад.

Микита Міхальков