Як перерахують зарплати в Україні у 2025-му: чому заморозили мінімалку, наскільки більше платять в ЄС і які сфери найвигідніші

Мінімальну зарплату в Україні у 2025-му підвищувати не будуть. Ба більше, її розмір можуть заморозити на цьому рівні на три роки (так передбачено у Бюджетній резолюції). І це дуже погана новина. Такий крок начебто має допомогти заощадити бюджетні кошти, але насправді призведе до значного збідніння тих, хто дійсно живе на мінімалку, а також до продовження тінізації зарплат.

Політика щодо заробітних плат уряду кардинально змінилась. Якщо ще кілька років тому мінімальну зарплату підвищували, очікуючи на збільшення попиту й детінізації фондів оплати праці, то зараз у Кабінеті міністрів вирішили не ризикувати й погодились на заморозку соціальних стандартів.

Разом із тим середня зарплата по країні стрімко зростає (через інфляцію та дефіцит кадрів). Усе це призводить до того, що мінімалка перестала виконувати свою головну функцію та не забезпечує тих, хто працює, необхідним для забезпечення базових потреб рівнем доходів.

Про те, що відбуватиметься з зарплатами у 2025-му та чому вирішили не підвищувати мінімалку, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Погана новина для всіх: мінімальну зарплату в Україні заморозили

Мінімальна зарплата в Україні не виконує свого основного призначення – не забезпечує працюючих тим рівнем доходів, який принаймні б забезпечив можливість платити за мінімальний набір товарів та послуг. Найлегший спосіб визначити рівень бідності: порівняти доходи з фактичним прожитковим мінімумом (це той, що порахували за актуальними цінами).

Мінімальна зарплата не може бути меншою за фактичний прожитковий мінімум. Наступного року фактичний прожитковий мінімум може бути на рівні понад 10 тис. грн (із розрахунку фактичних цін на споживчий кошик), тоді як мінімалка буде лише на рівні 8 тис. грн.

Згідно з прогнозами, які закладено до бюджету на 2025-й, середня зарплата цього року має зрости до 24 389 грн. Це означає, що мінімалка складатиме всього 32,8% від середньої зарплати. Це критично низький показник. Згідно з даними Євростату, в ЄС мінімалка станом на кінець минулого року становила від 477 євро в Болгарії, до 2571 євро в Люксембурзі. І це при тому, що з січня 2025-го в багатьох країнах соціальні стандарти підвищили.

В Україні ж, з урахуванням актуального курсу євро, мінімальна зарплата складає всього 182,2 євро. Це найнижчий показник серед усіх країн Європи. Для прикладу, в сусідній Молдові мінімалка становить 212,84 євро в еквіваленті. В ЄС у цілій низці країн мінімалка – вища за 1500 євро. Серед таких країн, наприклад, Люксембург, Ірландія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина та Франція. Їхня національна мінімальна заробітна плата коливалася від 1767 євро у Франції до 2571 євро в Люксембурзі.

До 1000 євро мінімалка в таких країнах: Кіпр, Польща, Греція, Португалія, Мальта, Литва, Хорватія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Латвія, Угорщина та Болгарія. Їхня національна мінімальна заробітна плата коливалася від 477 євро в Болгарії до 1000 євро на Кіпрі.
Серед країн, які є кандидатами у члени ЄС, в Україні найменша мінімалка.

Розмір мінімалки можна оцінювати не тільки за номінальною цифрою. Також варто враховувати співвідношення середньої зарплати до мінімальної. Високим вважається рівень від 60%. Якщо в Україні мінімалка цього року складатиме 32,8% середньої зарплати, то в ЄС найменша мінімалка (в Естонії) становить 42%. Найбільша – у Франції (66%).

В Україні мінімалку отримує 1,9 млн працюючих. Це близько 20% працівників. Це пов'язано з тим, що часто роботодавці доплачують частину зарплати в конвертах, а ПДФО, ЄСВ та військовий збір платять лише з мінімалки. В ЄС найгірша ситуація з кількістю працюючих з мінімалкою в Словенії – 15,2%, Болгарії – 14,1%, Румунії – 13,3%, Польщі – 12,1% та Франції – 11,6%. Найкраща ситуація в Іспанії (0,8%), Бельгії (0,9%) і на Мальті (1,8%).

Що з зарплатами в Україні: офіційні та реальні дані

Офіційна статистика (Держстат) показує середню зарплату зі значним запізненням. Останні дані з'явилися в грудні й вони демонструють рівень заробітних плат станом на вересень 2024-й. Ще три місяці тому в середньому українці заробляли 20 592 грн, що на 22,2% більше, ніж у вересні 2023-го. Ця статистика близька до тих цифр, які показують дані великих кадрових порталів. Хоча варто зазначити, що офіційна статистика не враховує тіньових заробітків, а також рівень зарплат неоформлених співробітників.Темпи зростання заробітних плат по галузях вказують на ті сфери, де найбільше відчувається дефіцит кадрів. Наприклад, за рік на 35,8% зросли зарплати в будівництві (друге місце за темпами). Саме тут чи не найбільше не вистачає працівників (і йдеться не тільки про кваліфікованих інженерів, а передусім про майстрів робітничих спеціальностей). І хоча зарплати у будівельників ростуть рекордними темпами, розмір зарплат усе ще залишається на відносно низькому рівні – 16 106 грн станом на вересень 2024-го.

На першому місці за темпами зростання зарплат – поштова та кур'єрська діяльність (зростання на 37,4%) – в середньому спеціалісти тут заробляють 15 560 грн. Це чи не найменша зарплата серед усіх галузей. Гірше тільки в освіті – середня зарплата тут становить лише 13 970 грн.

На третьому місці за темпами зростання зарплат – авіаційний транспорт (зростання на 35,7% до 40 443 грн). І хоча в Україні цивільна авіація на паузі, авіакомпанії продовжують роботу, виконуючи рейси за кордоном. Окрім того, необхідно підтримувати інфраструктуру в Україні, щоб була можливість швидко відновити роботу аеропортів, коли дозволятимуть безпекові умови.

Найвища середня офіційна зарплата традиційно в IT – 50 752 грн. А найменше платять у галузі культури (12 478 грн) та у сфері функціонування бібліотек, архівів та музеїв (12 497 грн).

Значно відрізняються дані кадрових порталів. Наприклад, дані work.ua показують: середня зарплата станом на січень 2025-го становить 22,5 тис. грн, що на 18% більше, ніж рік тому. Інші цифри показує статистика їхнього конкурента: порталу robota.ua. Так, за даними останніх, середня зарплата в Україні станом на січень складає всього 20,8 тис. грн (вакансії). Різниця полягає у тому, що robota.ua окремо рахує дані у вакансіях та резюме.

Зарплати станом на січень 2025-го:

Місто	Дані work.ua	Дані robota.ua (вакансії)
Київ	25 800 грн	26 089 грн
Дніпро	22 500 грн	23 002 грн
Запоріжжя	18 500 грн	20 000 грн
Львів	23 500 грн	20 586 грн
Одеса	21 500 грн	22 148 грн
Харків	20 000 грн	19 828 грн
Вінниця	20 000 грн	19 500 грн
Житомир	18 500 грн	17 500 грн
Івано-Франківськ	21 500 грн	20 000 грн
Кривий Ріг	17 000 грн	18 250 грн
Кропивницький	17 500 грн	13 160 грн
Луцьк	19 500 грн	17 500 грн
Миколаїв	19 000 грн	18 500 грн
Полтава	19 000 грн	18 000 грн
Рівне	20 000 грн	19 000 грн
Суми	16 000 грн	17 000 грн
Тернопіль	20 000 грн	18 500 грн
Ужгород	22 500 грн	22 500 грн
Херсон	19 200 грн	21 000 грн
Хмельницький	20 000 грн	19 500 грн
Черкаси	20 000 грн	18 100 грн
Чернівці	21 000 грн	18 500 грн
Чернігів	17 600 грн	16 500 грн

Фахівці Національного банку в інфляційному звіті вказали на те, що через зростання інфляції темпи зростання реальних зарплат скорочуються. "Зокрема, в ІІ кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17,6% р/р, номінальні – на 22,1% р/р. Згідно з наявними непрямими даними, високі темпи зростання номінальних зарплат збереглися й у ІІІ кварталі. Проте посилення інфляційного тиску зумовило певне сповільнення темпів зростання реальних зарплат, хоча вони все ще залишалися доволі високими й надалі підтримували приватне споживання", – йдеться у звіті.

Роботодавці змушені підвищувати зарплати через дефіцит кадрів. Без такого зростання знайти нових співробітників майже неможливо. Разом з тим продовжується міграція з України. За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку IV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. "Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними", – додають співробітники НБУ.

Без відчутного збільшення як мінімальної, так і середньої зарплати розраховувати на подолання дефіциту кадрів не доводиться. Зараз Україна має найдешевшу робочу силу в Європі. І цей фактор сприяє міграції та створює умови, за яких конкурувати із сусідніми країнами за робітників стає неможливо.