Як Херсонщина збирає свою “нафту”

На півночі Херсонщини, у Великоолександрівській громаді, розпочали збір озимого ріпаку. Цьогорічні жнива для місцевих аграріїв значно оптимістичніші, ніж попередній сезон, адже після нищівної торішньої посухи на полях нарешті є врожай.

За словами комбайнера Олександра, темпи збирання високі – на одне поле ріпаку площею близько 150-170 гектарів потрібно лише два-три дні роботи.

Проте робота в степу залишається смертельно небезпечною. Головною проблемою для фермерів під час жнив стали не погодні умови, а безпекова ситуація. Спекотне літо посилює загрозу від російських дронів, які курсують над посівами та перетворюють врожай на згарище.

“Проблеми цього року — це безпекові питання. На жаль, ситуація військова все більш напружена. На сьогоднішній день літають, дістають в наш район не тільки “крило”, а й “FPVшки”. Дрони, які несуть загрозу не тільки техніці й людям, коли їх збивають, то вони, на жаль, підпалюють цілі масиви полів”, — розповідає керівник ТОВ “1 Травня” Сергій Косюк.

За словами аграрія, палаючі уламки збитих безпілотників розлітаються на сотні метрів та миттєво підпалюють великі площі. Через це фермерам неодноразово доводилося разом із сусідами ставати до гасіння пожеж.

“В цьому році ми приймали участь у тушінні чотирьох пожеж на полях, розташованих біля наших угідь. Дякувати Господу Богу, то нас минула ця доля. Але, як у сусідів горить, ми бачили. Збивається дрон, уламки падають на дуже велику площу, з великої висоти. Все це спалахує одночасно”, — каже Сергій Косюк.

За його словами, у таких ситуаціях аграрії спочатку обробляють небезпечні ділянки технікою, щоб локалізувати вогонь.

“Спасало тільки те, що трактора обдисковували, обпахували ці небезпечні ділянки. І вже потім загальними зусиллями змогли, скажімо так, притушити ці вогнища”, — додав він.

Попри складні умови, аграрії оцінюють цьогорічний урожай краще, ніж минулорічний. Найбільше зросла врожайність ячменю, який у 2025 році фактично загинув.

“Врожай не той, що в полі, а той, що в коморі. Треба ще його дозбирати. Але те, що ми бачимо на сьогодні — це, звісно, результати набагато кращі, ніж у минулому році. Пшеничка майже втричі краще по врожайності. Ріпак, скажімо так, десь на рівні минулого року, ну, процентів на тридцять краще за минулий рік. Ячмінь взагалі зрівняти неможливо. У минулому році він загинув весь. То в цьому році від шести тонн. То це, я вважаю, дуже гарний результат”, — зазначає керівник господарства.

Для підприємства ріпак став стратегічною культурою завдяки високій ринковій вартості та прив’язці до світових біржових цін.

“Ріпак на сьогодні — це стратегічна культура, яка на біржах тісно пов’язана з котируванням ціни на нафту. І як тільки там заворушиться в Ормузькій протоці, чи там Трамп щось скаже дуже голосно, то відразу ціна на ріпак зростає. На сьогоднішній день ціни на біржі на ріпак, скажімо так, приємні. І я думаю, що ріпаком будуть засівати все більше і більше площ”, — пояснює аграрій.

Щоб зменшити втрати врожаю, у господарстві використовують спеціальні селекційні гібриди ріпаку зі специфічними властивостями. Сергій Котюк наочно демонструє стручки цієї рослини: вони міцні і розлущуються лише під тиском рук.

Аграрій розповів, що при виведенні цього гібрида науковці заклали спеціальний ген, який захищає стручки від мимовільного розтріскування. Завдяки цій особливості насіння не висипається і не втрачається від поривів вітру чи злив у періоди негоди. Звісно, від масштабної бурі або великого граду така селекція не врятує, але звичний несприятливий фронт посіви витримують успішно.

Цю культуру називають “херсонською нафтою” — не лише через високу вартість на ринку, а й через характерний темний колір насіння, яке вивозять з полів.

За словами Сергія Косюка, втриматися на плаву після важкого минулого року аграріям допомогла державна компенсація за загиблі від посухи посіви, яку виплатили напередодні нових жнив.

“Завдяки тому, що дійсно підтримали це питання дуже багато людей від влади, нам виплатили кошти як компенсацію за загиблі посіви. Виплачені вони були дуже вчасно. Саме тоді, коли вже ми доповзали до збирання врожаю, буквально на ліктях”, — згадує Сергій Косюк.

Проте безпекові ризики змушують фермерів коригувати плани на майбутнє. Через високу загрозу пожеж від російських атак традиційна зернова група стає занадто вразливою, тому в наступних сезонах місцеві господарства робитимуть ставку на більш захищені культури.

“Багато хто з моїх колег на сьогодні будуть остерігатися сіяти пшеницю та ячмінь у зв’язку з тим, що воно горить. На майбутній рік, мабуть, більше будуть звертати увагу на ті культури, які більш безпечні. Це є ріпак, соняшник, льон”, — підсумовує аграрій.