Як буде нараховуватись пенсія після проведення реформи

Цього року в Україні стартує пенсійна реформа. Що вона передбачає, та як зміниться система нарахування пенсій.

На липень поточного року в Україні заплановано старт реформи солідарної системи пенсійного забезпечення. Що зміниться, як це відбуватиметься та чому потрібно це робити?

В чому суть реформи?

В Україні планується впровадження пенсійної реформи. Старт намічений на липень поточного року. Наразі в Україні працює солідарна система. Усі працівники та працедавці платять внески до Пенсійного фонду, і ці кошти йдуть на потреби нинішніх пенсіонерів. Пенсії тим, хто працює зараз, повинні забезпечувати наступні покоління українців. Ця система дає збій, бо частка пенсіонерів зростає, а працездатних – ні. Реформа назріла давно і ось нарешті має стартувати.

“У 2025 р. Україна планує запустити пенсійну реформу, яка зробить виплати більш справедливими, враховуючи стаж і розмір внесків. Основна увага буде зосереджена на підтримці вразливих груп та зменшенні спеціальних пенсій, що дозволить спрямувати більше ресурсів на загальну систему”, - повідомила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

В результаті реформи кожна людина в майбутньому матиме можливість отримати заміщення свого заробітку не нижче 60%.

“Це рівень хороших європейських країн. Ти сплачуєш певні внески в накопичувальну систему або в солідарну, і на пенсії з цих заощаджень тобі виплачують приблизно 60% того заробітку, який ти мав впродовж життя”, – зауважила Жолнович.

Відомо, що реформа складатиметься з двох основних етапів: перший - реформа солідарної системи. Очікується, що зміни до солідарного рівня пенсійної системи набудуть чинності з 1 липня 2025 р. Ці зміни передбачають перехід до системи, де пенсійні внески будуть перераховуватися в бали, що зробить її більш прозорою та захищеною від інфляції та девальвації.

Другий - запровадження накопичувальної системи. Планується, що з 1 січня 2026 р. в Україні запрацює обов'язкова накопичувальна пенсійна система. Ця система передбачає, що працівники, роботодавці та держава будуть здійснювати внески на індивідуальні пенсійні рахунки громадян. Це дозволить майбутнім пенсіонерам самостійно накопичувати кошти на пенсію, доповнюючи виплати із солідарної системи.

За словами Жолнович, пенсії будуть більш адресними та враховуватимуть два ключові критерії: тривалість трудового стажу: чим більше років людина працювала, тим більший розмір пенсії вона отримає та розмір внесків до Пенсійного фонду: ті, хто вносив більше внесків, матимуть вищу пенсію.

“Пенсійна система стане більш прозорою та справедливою, адже припиниться ситуація, коли спеціальні пенсіонери отримують десятки тисяч гривень, тоді як звичайні громадяни змушені виживати на мінімальні виплати”, - підсумовує Жолнович.

Від чого залежатиме розмір пенсії після реформи

Перша заступниця міністра соціальної політики України Дарія Марчак повідомила, що у новій реформі розмір пенсії залежатиме не від заробітної плати, а від розміру внеску, який людина сплатила з зарплати.

“Ми передбачаємо, що в новій реформі розмір пенсії залежатиме від розміру внеску, який людина сплатила з зарплати. Не від зарплати. Тому що коли ми говоримо, що це залежність від зарплати, то у людини, яка отримує тіньову зарплату чи отримує зарплату як ФОП 3 групи, але сплачує внесок з мінімалки, він заходить в непорозуміння”, – пояснила Марчак.

Тому, за словами заступниці міністра, формула передбачає розмір пенсії залежний від сплати внесків і періоду сплати внесків. Вона також розповіла, що у Мінсоцполітики робили тести й виявилося, що люди, які мають, наприклад, найбільші доходи сьогодні, будуть мати найнижчі пенсії.

Тому, що вони працюють як ФОПи у сфері IT та аутсорсингу, і сплачують внески тільки з мінімальної заробітної плати. І вони не знають, що їхній розмір пенсії залежить не від їхньої заробітної плати, які вони отримують на руки, а від обсягу внесків, які люди сплачують.

За її словами, значна кількість громадян не розуміють, яким чином їхня пенсія залежить від результатів роботи сьогодні.

“На сьогодні ми як міністерство розробили проєкт закону про реформу солідарної системи, проєкт закону про запровадження накопичувальної системи. Ми зараз працюємо, щоб ці законопроєкти подати на розгляд уряду і після того на розгляд ВР. І ми працюємо над тим, щоб запропонувати розробити в цьому році дизайн того, як може виглядати система професійних пенсій в майбутньому”, – додала Марчак.

Вимоги МВФ до реформи

Відомо також, що МВФ висунув Україні низку вимог щодо проведення пенсійної реформи, спрямованих на спрощення та стабілізацію пенсійної системи. Основні зобов'язання включають, по-перше, спрощення пенсійної системи. Україна має створити стійку пенсійну систему, яка відповідатиме законодавству ЄС. Це передбачає спрощення наявної складної системи, скорочення спеціальних пенсійних механізмів та мінімізацію правових ризиків.

По-друге, передбачаються законодавчі зміни: до кінця березня 2025 р. уряд планує подати до парламенту зміни до законодавства, які забезпечать негайне набрання чинності частиною 5 статті 61 Закону 3354 та заборонять внесення змін до пенсійної системи через непов'язані законодавчі акти.

По-третє, Україна на вимогу МВФ взяла на себе зобов'язання утримуватися від запровадження нових спеціальних пенсій чи пільг, а також від змін, які могли б призвести до зниження законодавчо визначеного пенсійного віку.

По-четверте, планується обмежити розмір додаткових виплат окремим категоріям пенсіонерів та запропонувати єдиний підхід до щорічного підвищення всіх пенсій через механізм індексації.

По-п’яте, передбачається покращення адресності соціальної допомоги. За підтримки Світового банку влада працює над удосконаленням механізмів підтримки незахищених верств населення та запровадженням другого рівня пенсійної схеми.

Ці заходи спрямовані на забезпечення фінансової стійкості пенсійної системи України та її відповідності міжнародним стандартам.

Досвід країн ЄС

Цікаво, що в Європі не має єдиної для всіх системи пенсійного забезпечення. Вони використовують декілька систем одночасно. Серед них: солідарні, накопичувальні, урядові, недержавні, страхові. Пенсіонери можуть брати участь відразу в декількох. Для цього враховується стаж, розмір зарплати, загальний дохід сім’ї, прожитковий мінімум, індексація, посада тощо. У кожній європейській країні різні параметри, які впливають на розмір пенсій.

Проте, так чи інакше, чим більший стаж, тим більший розмір пенсії. Мінімальна пенсія нараховується тим пенсіонерам, у яких стаж не менше 40 років (у Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Норвегії), 37 років - в Іспанії, 20 - у Польщі.

Найвищі середні пенсії у таких країнах, як Норвегія (2 тис. євро), Данія (1800), Німеччина (1400) та Франція (1200). Водночас найнижчі - у таких країнах, як Болгарія (130 євро), Румунія (175), Литва (220) та Естонія (230).

В ЄС продовжують реформувати систему пенсійного забезпечення. Реформи в країнах Європи зазвичай пов’язані зі збільшенням пенсійного віку.

Вікторія Хаджирадєва