Всюди свої: навіщо Україна запроваджує множинне громадянство

Справа у тому, що чинні відповідні закони були недосконалими.Через їхню суперечливість,українці багато років приховано отримували паспорти інших держав:це були передусім політики, бізнесмени та представники національних меншин. У президентській фракції навіть заявляли, що це могло стосуватися мільйонів українців, хоча офіційних даних немає.

При цьому сам Зеленський з самого початку свого президентства був прихильником множинного громадянства й впродовж п'яти років вносив до парламенту відповідні законопроєкти, - нагадує сайт ВВС. Проте з 2019 року жоден з п’яти відповідних проєктів не потрапляв до сесійної зали. Й лише останнійваріант законуРада ухвалила у першому читанні17 грудня минулого року.

Як запевняють у Міністерстві національної єдності, головна мета закону - збереження звʼязку з українцями, що виїхали за кордон. Зокрема, це дасть змогу не втратити українське громадянство мільйонамлюдей, котрі залишили країну після початку повномасштабного вторгненняРосії до України. Адже, за даними НБУ,за кордон з цієї причини емігрували майже 7 млн українців (з них в ЄС перебуває понад 4 млн.- ред.)

"Цей закон створює можливості для повернення великої частини з мільйонів українців, які виїхали від війни. Що не менш важливо, цей закон дає можливість українській державі продовжувати працювати з українцями, які зараз залишаються поза межами України", - пояснив історикта народний депутат Володимир Вʼятровичу коментарі Суспільному.

До речі, це дозволить спрощено отримати громадянство українськійдіаспорі - тобто тим людям,предки котрих вже давно покинули Батьківщину, але вони не хочуть втрачати з нею зв’язок.

Водночас свіжоприйнятий закон дозволить й іноземцям простіше отримувати українське громадянство. Для цього громадяни інших держав мають: протягом пʼяти років безперервно проживати на території України; визнавати українське законодавство й дотримуватись його; скласти іспити на знання української мови, історії та Конституції; довести наявність законних джерел заробітку - тобто, доволі стандартні вимоги для набуття громадянства деінде.

При цьому новий закон допоможе залучати закордонних легіонерів до служби в Силах оборони України - наприклад, пілотів літаків чи військових інших дефіцитних спеціальностей. Це стосується й етнічних українців - тих, хто понад рік воює на боці України, або ж тих, хто "становить державний інтерес", наприклад, має визначні успіхи у науці.

Окрім того, етнічним українцям для отримання "синьої книжечки" (зараз вже - IDкарти) достатньо просто підтвердити своє походження і скласти іспити. Проживати до цього в Україні не обовʼязково.

Військові ж можуть відтермінувати складання іспитів на два роки й не підтверджувати джерела заробітку. Ці ж пільги стосуються і людей, котрі становлять для України державний інтерес.

Не лише легалізація, а й шанс на повернення

Українці за кордоном загалом схвально сприйняли цю новацію - підкріплюючи це вагомими аргументами.

Так, голова фонду Український дім Мирослава Керик розповіла у коментарі УНІАН, що за 34 роки в Польщі громадянство цієї країни отримали лише декілька десятків тисяч українців:

"Це небагато, якщо порівнювати з кількістю наших мігрантів у Польщі. Разом із біженцями нас тут понад 2 млн. Українці не отримують польське чи інші громадянства, бо не хочуть переривати звʼязок з Україною і відчувають лояльність до неї. А це має не дуже позитивні наслідки для їхнього статусу і політичного впливу у країнах проживання: вони не мають виборчого права і не можуть балотуватись", - зауважила вона.

За словами Керик, українці у Польщі тепер зможуть мати більше важелів, аби працювати на зменшення маніпуляцій навколо українських питань і потреби підтримки Україні.

При цьому соціолог та дослідниця медичної політики й міграції Олена Слободян вважає, що у Німеччині, де наразі живе найбільша кількість українських біженців, отримання ними множинного громадянства стане актуальним вже у найближчі пару років. За її словами, до повномасштабного вторгнення у ФРН жило 150 тис українців, зараз - більше мільйона.

"Навіть якщо половина з цих людей залишиться в Німеччині, більшість захоче мати німецький паспорт, аби не бути в "сірій зоні", бо люди не можуть нескінченно довго бути у підвішеному стані", - визнає Слободян.

До речі, на переконання директора Інституту демографії та соцдосліджень ім. Птухи НАНУ Ели Лібанової, до України навряд чи повернеться більшість тих біженців, котрі виїхали через "повномасштабку" повною родиною, мають хронічно хворих членів сімʼї або вже влаштувалися у країнах з вищим рівнем життя.

Тож, додала Слободян, першу хвилю подачі документів на німецькі паспорти від біженців, котрі перебуватимуть у Німеччині понад п’ять років, варто очікувати у 2027 році. Але новий закон утворює можливість не втратити попереднє громадянство. Це надає шанс і тим громадянам України, котрі мешкали у ФРН до 2022 року, масово не отримували німецьке громадянство через саме бажання зберегти українське, а тепер отримають обидва.

Це також дозволить "узаконити" в українському правовому полі тих трудових мігрантів, котрі багато років мешкають у Португалії або Італії й мають паспорти цих країн, - наголосила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська.

"З кожним роком (війни Росії проти України - ред.) зменшуватиметься кількість українців, які повертатимуться з-за кордону. Тому треба шукати механізми, як їх постійно тримати в українському полі. Український паспорт - один з таких інструментів. Він фактично ставить знак рівності між тими, хто в Україні і тими, хто живе за її межами", - також зазначила Ключковська.

Є й ще один важливий аспект: подвійне громадянство і настання миру дозволить більшій кількості сімей повернутися в Україну "або, коли вони вийдуть на пенсію, насолоджуватися рештою свого життя в Україні", - каже віцепрезидент Світового Конґресу Українців у справах Латинської Америки Вітторіо Соротюк.

Ірина Носальська