Військовий, який захищав зокрема й Херсонщину, переніс 48 операцій після поранень

Володимир Овсянніков — військовослужбовець 43-ї окремої механізованої бригади. Він воював на Донеччині, Херсонщині та Харківщині. Чоловік дістав важкі поранення та вже переніс 48 операцій. Попереду ще одна.

Історію чоловіка розповіли в "Радіо Свобода Україна".

Його матір, Віра Овсянікова, понад три роки перебуває із сином у різних лікарнях, підтримує його та допомагає щодня. Родина з Дніпропетровщини. Їхнє село розташоване поблизу Херсонської області.

Володимир Овсянніков розповів, що хотів мобілізуватися, але спочатку його не брали до війська.

"Наше село так розташоване, ось це поле — Дніпропетровська область, а це поле — Херсонщина. У ворога, мабуть, таке завдання бойове було — зупинитися на межі Херсонської області. І вони зупинилися майже під хатою. У мене хобі було полювання. Я дуже класно знав місцевість. Я вмів прийти у будь-яке село, яке потрібно, так, що ніхто не побачить. Я знав кожну стежку, потічок і почав допомагати ЗСУ", — розповів Володимир.

Згодом він усе ж мобілізувався. Володимир воював на Херсонському напрямку, на Донеччині та на Харківському напрямку.

Перше поранення він дістав у населеному пункті Червона Гора на Бахмутському напрямку. Потім служив на Харківському напрямку. Друге поранення чоловік отримав 30 серпня 2023 року. Тоді його підрозділ дислокувався в селищі Борова на Харківщині.

Чоловік згадує, що для порятунку йому наклали чотири турнікети.

Унаслідок атаки російських військ він дістав важкі поранення: втратив частину обличчя, ногу, руку та пальці іншої руки. Також була поранена друга нога. У чоловіка немає правого ока, йому встановили протез. Лікарі також відновлювали йому обличчя. Він не чує на одне вухо. Через травми обличчя не відчуває запахів.

Мати військовослужбовця розповіла, що цього навчального року вже не проводить уроків із дітьми, оскільки багато часу присвячує догляду за сином у лікарні, але раніше навчала дітей, перебуваючи з Володимиром у лікарні.

Віра розповіла, що, коли син опинився в лікарні, одразу зрозуміла, що вони будуть там довго. Батько Володимира не витримав і помер від інсульту на чотирнадцятий день від поарення сина.

"Я загартована. Я не плакала. Якщо я й плакала, моїх сліз ніхто не бачив ніколи", — зізналася мати військового про пережите.

Вона розповіла, що, коли приїхала до харківського госпіталю, син був повністю забинтований. У різних медичних закладах чоловік переніс 48 операцій. Попереду ще одне втручання.

Володимир зізнався, що тримається завдяки прийняттю того, що сталося, а також усвідомленню, що є військові, які мають ще важчі травми.

Він розповів журналістці, що зараз найбільше хотів би знайти роботу, щоб бути зайнятим і мати дохід, який допомагав би йому забезпечувати себе. За його словами, військові з важкими пораненнями стикаються з труднощами в соціумі, а іноді їм важко зрозуміти, як правильно поводитися.

Володимир розповів, що його дуже підтримують допомога та піклування матері.

"У мене найкраща мама. Мене навчила колись ходити, виховала, вивчила. Потім знову мене вчила ходити, знову носила з-під мене пелюшки. Знову безсонні ночі та сльози. Знову хвора дитина", — поділився він.

Мати військового зазначила, що, попри все, Володимир не впадав у розпач. Вони обоє намагаються зберігати позитивний настрій.

• На деокупованій частині Херсонської області обліковуються майже 6,7 тисячі ветеранів і ветеранок та понад 2 тисячі 240 членів родин загиблих Захисників і Захисниць України.