Відносини між Польщею та Україною знову загострилися

В Польщі пригрозили не пустити Україну до ЄС через розбіжності щодо Волинської трагедії, а польські фермери знову планують страйк.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пригрозив “не пустити Україну в ЄС” через розбіжності в поглядах щодо Волинської трагедії, зокрема через невірно сприйняті слова голови українського МЗС Дмитра Кулеби. Тим часом польські фермери знову хочуть відновити протести на кордоні. Чому відносини з країнами знову загострилися та як шукати порозуміння?

Територіальні претензії на тлі історичних суперечок

Між Україною та Польщею знову спалахнув скандал через різні погляди на Волинську трагедію.

Нагадаємо, Волинська трагедія чи Волинська різанина, як її називають у Польщі - один із кривавих епізодів українсько- польського конфлікту часів Другої світової війни на Волині. Навесні 1943 р. Крайовий провід Організації українських націоналістів (ОУН) на Волині прийняв рішення про вигнання місцевих поляків. Обґрунтовувалося таке рішення необхідністю перешкодити планам польських провідних політичних сил повернути повоєнній Польщі західноукраїнські землі.

Українські історики вказують на те, що реального документа на підтвердження цього рішення ніколи не було знайдено, на що поляки кажуть, що й Сталін ніколи не підписував “наказу” про винищення українців у голоді, але попри те кілька мільйонів селян загинуло. Водночас польське бачення проблеми має недоліки: усі напади поляків на українські села і знищення мирного населення трактуються як акції відплати, натомість напади УПА подаються як спланована етнічна чистка.

За польськими підрахунками, під час Волинської трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тис. осіб (переважно польських селян), а з українського боку - до кількох тисяч осіб.

Українські дослідники вважають, що поляки кількість своїх жертв перебільшують.

Так от, виступаючи в Ольштині в рамках публічної дискусії, голова МЗС України Дмитро Кулеба нагадав про операцію “Вісла” 1947 р., під час якої етнічних українців примусово виселили з південно-східної частини Польщі, де вони проживали компактно. Відповідаючи на запитання польського журналіста, коли Київ дасть дозвіл на ексгумацію жертв Волинської трагедії, він назвав частину польських земель “українськими територіями”.

“Ви знаєте, що таке операція “Вісла”, і знаєте, що всі ці українці були примусово виселені з українських територій, щоб жити, зокрема, в Ольштині… Але я не про це говорю. Якби ми сьогодні почали копатися в історії, то якість розмови була б зовсім іншою, і ми могли б дуже глибоко зануритися в історію і докоряти один одному за погані речі, які поляки робили українцям, а українці – полякам”,– сказав він.

Відразу після цього спалахнув скандал. На слова керівника МЗС України відреагував голова польського уряду Дональд Туск, який заявив, що “однозначно негативно”оцінює висловлювання українського міністра.

“Варшава “не дозволить Україні стати членом Євросоюзу без вирішення історичних питань”,- пригрозив він.

Деякі інші політики у Польщі взагалі роздмухали цілий скандал у зв'язку із заявою Кулеби.

Як пише польська газета Rzeczpospolita, з критикою слів глави українського зовнішньополітичного відомства виступила екс-прем'єр Польщі Беата Шидло, а польський депутат Ковальський вимагав від МЗС Польщі реакцію на висловлювання Кулеби.

Тим часом у МЗС України пояснили, що слова Кулеби було неправильно зрозуміло, міністр не мав і не може мати жодних територіальних претензій до Польщі.

“Говорячи про “українські території”, глава МЗС мав на увазі землі Польщі, де компактно проживали українці”, - пояснили в МЗС України.

У відомстві висловили жаль, що деякі сили, які не зацікавлені в дружніх відносинах між Україною та Польщею, намагаються вкласти інший зміст у заяву українського міністра.

Водночас не всі польські політики відреагували так жорстко.

Так, маршалок польського Сейму Шимон Головнявважає, що Україна має стати членом ЄС, попри розбіжності щодо Волинської трагедії.

“Якщо ви запитуєте мене, чи має Україна бути членом ЄС, попри ті чи інші речі, то так, Україна має бути членом ЄС… Але ми і надалі матимемо деякі розбіжності між нами і українцями щодо Волині, щодо нашої історії. Так ми матимемо їх, і ми обговорюватимемо їх і надалі, але вже у безпечній екосистемі Євросоюзу”, – сказав Головня.

Польські фермери можуть відновити страйк

Сперечання щодо Волинської трагедії не єдине, що погіршує стосунки між Україною та Польщею. Останнім часом з’явились натяки на те, що польські фермери можуть знову почати протести на кордоні з Україною через нашу сільгосппродукцію.

Польські аграрії припускають, що після польових робіт вони знову відновлять протести на кордоні. За їхніми словами, потік аграрної продукції з України руйнує ринок ягід у Польщі. Йдеться, зокрема, про падіння закупівельних цін малини.

За інформацією EastFruit, польські виробники зараз за кілограм малини отримують близько 6,5-7 злотих (70-75 грн). Це нижче за рівень рентабельності. Тепер вони бояться, що закупівельна вартість падатиме далі.

Це є великою проблемою для польських виробників. Труднощі зберігаються навіть тоді, коли товари йдуть не напряму до Польщі.

Польські аграрії розуміють, що на міжнародному ринку їх країна з нашою конкурувати не може. Вони пояснюють це тим, що в Україні собівартість виробництва нижча, а також - немає зобов'язань відповідати суворим екологічним стандартам ЄС. Фермери знову вимагають від влади введення лімітів на ввезення української сільгосппродукції, на цей раз ягід.

Але мова не лише про них. Польські фермери скаржаться на те, що рентабельність виробництва в багатьох галузях з кожним днем падає. Крім того, їхнє незадоволення викликають поганий урожай і низькі закупівельні ціни на зерно. Також фермери висловлюють невдоволення щодо нестачі допомоги постраждалим від буревіїв. Серед них лунають заклики знову почати страйк.

Нагадаємо, польські аграрії протестували на початку червня. Тоді вони блокували пункти пропуску з Україною.

Водночас посол України в Польщі Василь Зварич зазначив, що вже діють певні обмеження у торгівлі з Україною.

“Зокрема, наша держава не продає Польщі пшеницю, кукурудзу, ріпак і насіння соняшнику з квітня минулого року. Крім того, польський уряд продовжив ембарго на українське зерно. Навіть транзит через територію Польщі для України частково призупинений”,- сказав він.

Тож, як і побоювались українські експерти список лімітованих товарів пі тиском страйкарів може розширятися. Нагадаємо саме через фермерські протести в Європі, Брюссель ввів заходи автономної торгівлі (АТМ), дія яких триватиме до 5 червня 2025 р. Це оновлені правила безмитної та безквотної торгівлі агропродукцією з ЄС. АТМ передбачає встановлення квот на деякі агропродукти з розрахунку середнього показника врожаю за другу половину 2021 р та 2022−2023 рр.Введення квот стосується шести видів продукції: цукру, яєць, м’яса птиці, кукурудзи, крупи, меду.

Військова підтримка Польщі

Попри непрості відносини між країнами-сусідками, Польща, як і раніше підтримує Україну у її війні з Росією.

Так, нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що його країна й інші союзники, які межують з Україною, “зобов'язані збивати російські ракети”ще до того, як ті ввійдуть у повітряний простір членів НАТО.

“Особисто я вважаю, що, коли ворожі ракети прямують до нашого повітряного простору, це буде законною самообороною, тому що щойно вони перетнуть наш повітряний простір, ризик того, що когось буде поранено уламками, є значним”,– висловився глава польського МЗСв інтерв'ю газеті Financial Times.

Сікорський вважає, що думати про збиття російських ракет над Україною варто хоча б із міркувань безпеки власних громадян. За його словами, це треба робити навіть попри страх перед імовірною ескалацією.

Вікторія Хаджирадєва