Відмова у статусі ВПО: що робити, якщо документи втрачено

Реєстрація статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО) залишається критично важливою для отримання державної допомоги та соціальних послуг. Однак нерідко українці стикаються з відмовами.

Фахівці "Юридичного порадника для ВПО" роз’яснили, які підстави для відмови є законними та як діяти, якщо ваші права порушують.

Державні органи мають чіткий перелік підстав, за яких видача довідки є неможливою:

відсутність підстав для переміщення: людина має виїхати саме з територій, де ведуться бойові дії або які є тимчасово окупованими (згідно з актуальним Наказом Мінреінтеграції);

виняток: особи, чиє житло знищене або пошкоджене до стану непридатності для проживання, мають право на довідку незалежно від території переміщення (за наявності документального підтвердження);

неправдиві відомості: подання підроблених документів (наприклад, атестатів чи довідок) тягне за собою не лише відмову, а й кримінальну відповідальність;

відсутність документів: якщо у заявника немає оригіналу паспорта і він не може пред’явити цифрові аналоги у "Дії" (е-паспорт, єДокумент), відмова до моменту відновлення документів буде законною;

проблеми з підтвердженням місця проживання: якщо у паспорті немає "прописки" з небезпечного регіону, необхідно надати інші докази проживання там до моменту переміщення.

Як довести факт проживання без "прописки"

Якщо реєстрація у паспорті не збігається з фактичним місцем проживання, юристи радять надавати:

довідки про страховий стаж (ОК-5 або ОК-7);

трудову книжку або договір оренди житла;

документи про освіту або військовий квиток;

свідоцтва про право власності на майно у зоні конфлікту.

Якщо ви надали докази проживання, наприклад, лише за 2020 рік, а перемістилися у 2024-му — така доказова база може бути визнана недостатньою.

Алгоритм дій у разі відмови

Найголовніше правило, яке наголошують правозахисники: "Усна відмова не має юридичного значення та не може бути оскаржена".

Якщо працівник соціальної служби відмовляє вам у реєстрації:

вимагайте письмову відмову - це офіційний документ, який орган зобов’язаний видати за результатами розгляду заяви;

оскаржуйте рішення - маючи письмовий документ, ви можете звернутися до вищого органу (наприклад, Нацсоцслужби) або до суду.