Відбудова України: чому зупинилося відновлення Посад-Покровського на Херсонщині та що робити людям у цій ситуації

Про це йдеться у спецвипуску "Програми відбудови й розвитку міст" на Еспресо.

У селі Посад-Покровське Чорнобаївської громади Херсонської області не вціліло жодного будинку, адже тут проходила лінія фронту. Люди почали повертатися у село навесні 2023 року, коли їм пообіцяли, що зведуть для них нові будинки. Посад-Покровське було включене до експериментального державного проєкту. За цією програмою планували збудувати повністю нове село. До квітня 2024 року мали бути відновлені перші 130 будинків. Але в останній тиждень вересня тут не було ні повністю зведених будинків, ані будівельників.

"Наприкінці минулого року були проведені торги з підрядниками, був договір, дали аванс. Аванс був невеликий, 9% від загальної суми. Роботи зараз продовжують власним коштом. А коли буде фінансування – подадуть акт на погашення їхніх витрат, перевіримо, і кошти будуть сплачені підряднику", – розповів журналістам заступник начальника Служби відновлення Херсонщини Олександр Руснак.

Зараз у першій черзі на відбудову – 120 будинків, 80 із яких необхідно зводити з нуля. У другій черзі – понад 240 будівель. Десь можна побачити готові фундаменти. Утім роботи ідуть довго. Два з чотирьох підрядників зупинили свою роботу в проєкті. За словами Олександра Руснака, за умови вчасного та повного фінансування будівництво можна було б завершити за пів року.

Одна з мешканок понівеченого села, пані Ніна, розповіла журналістам, що на місці її будинку залишилася лише купа цегли. Житло відбудувати не можуть, адже не вистачає усіх документів. Жінка живе, де доведеться, адже зимувати у модульному будиночку неможливо. Відтак пані Ніна чекає, коли їй зведуть тимчасове житло із дерев'яних дощок.

Жінка скаржиться, що на її село виділили значну суму коштів, але жоден проєкт у населеному пункті не завершено.

Благодійна організація "Район номер 1" узяла у Держагентства відновлення п'ять будинків. Їх зведуть коштом німецьких донорів. Наразі там встановили лише коробки будинків. Одна з мешканок села, пані Ірина, розповіла Еспресо, що роботи зі зведення житла зупинилися давно, однак причини людям не повідомили. Поновити будівництво обіцяють у середині жовтня.

"Будували швидко. Почали у вересні 2023 року, звели стіни, дах, потім робили фасадні роботи, але всередині нічого немає. І кожен раз обіцяють, що далі продовжимо, але цього не відбувається наразі. Вже понад рік ми тут перебуваємо. Будинок цей не будується, води немає, зручностей немає", – поділилася пані Ірина.

Ще одна проблема в селі – немає газу й води. Труби нібито проклали, але на цьому проєкт зупинився. На протилежній частині села, де живе пані Ніна, вода є, адже її люди беруть із водонапірної башти.

"Під кожен двір підводимо водопровідну мережу. Колодязь, лічильники та кран. Протяжність водогону – 50 км, і 123 колодязі. Але підрядник поки не починає, зупинився", – зазначив Олександр Руснак.

Місцеві кажуть, що програма відбудови була нестабільною від самого початку. Роботи постійно переривалися та йшли вкрай повільно. Їм пояснюють, що грошей на відновлення немає. У Старостаті села коментувати цю тему відмовилися. Там лише сказали, що цей проєкт не на часі, адже гроші потрібні на оборону. Хоча проєкт ухвалений, гроші з державного бюджету виділені. Уже півтора року людей годують самими обіцянками. Житло під ключ нібито мають здати до 2025 року. Як виживати й де зимувати до цього часу, люди вирішують самостійно.

Еспресо звертався по коментарі до Агентства з відновлення та розвитку інфраструктури України, а також Херсонської обласної військової адміністрації. Проте представники влади не погодилися взяти участь у програмі.

Про те, що можуть зробити люди в ситуації, що склалася, в ефірі Еспресо розповіла юристка-документаторка громадської організації "Правозахисна група "Січ" Юлія Полєхіна.

За словами експертки, дзвінки на гарячу лінію бажаного ефекту не дадуть. Людям варто письмово звертатися безпосередньо до розпорядника коштів – до держави.

"Це може бути колективне звернення від мешканців цього населеного пункту стосовно того, що роботи не ведуться, гроші виділені, просити пояснити ситуацію. З копіями на Старостат, на обласну військову адміністрацію, повністю по всій ієрархії органу місцевого самоврядування й органу виконавчої влади. Іншого варіанту поки що я не бачу, бо якщо їх ігнорують, якщо вони не отримують відповіді, тут потрібно звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо порушення закону про звернення громадян, бо ця інформація є публічною”, – розповіла Юлія Полєхіна.

Вона також зазначила, що модульні будиночки, які ОВА зазвичай пропонують місцевим жителям, не зовсім придатні для житла. В цьому плані ситуація мало змінилася з 2014 року, зауважила експертка. В тих кількох модульних містечках, які вона відвідувала, не було опалення, й люди взимку зігрівалися тепловентиляторами.

Юлія Полєхіна зазначила, що ОВА, як правило, мають перелік покинутих будинків, які можна запропонувати власникам втраченого житла. Водночас у Посад-Покровському складніша ситуація, адже там немає жодного вцілілого будинку, тож владі просто немає що запропонувати людям як тимчасовий прихисток.

Відповідаючи на запитання, чи можна перевезти людей в інші населені пункти області, знайти для них покинуті санаторії чи інші будівлі, які ніхто не використовує, експертка зазначила, що теоретично це можливо, але даним питанням мають займатися органи виконавчої влади й місцевого самоврядування.

Детальніше про комплексну відбудову Еспресо поговорив із Данилом Ящуком, аналітиком ГО "Центр спільних дій".

За його словами, сьогодні існує доволі багато можливостей, як громади можуть залучати фінансування на свою відбудову. Передусім ідеться про різні грантові програми, які надають наші західні партнери та різні міжнародні донори.

"Потрібно слідкувати за вимогами та спрямуванням цих програм, на що саме громади можуть їх використовувати, як правильно подавати на них заявки тощо", - зазначив експерт.

"Окрім того, є окремі державні програми, зокрема єВідновлення, яка стосується безпосередньо відновлення житла. Громади це фінансування залучати не можуть, але вони мають відігравати важливу роль у тому, щоб допомагати своїм жителям правильно заповнювати документи, правильно подавати заявки й таким чином отримувати компенсацію від держави", - додав він.

Відповідаючи на запитання про те, які документи необхідно мати для отримання компенсації, Данило Ящук наголосив, що основним документом є підтвердження право власності.

“Передусім треба, щоб були оформлені документи на житлову нерухомість, тобто було чітко зафіксоване ваше право власності на будинок та на земельну ділянку, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок повномасштабної війни. З нашого досвіду спілкування і співпраці з різними громадами по території України можемо сказати, що найбільше затримок виникає тоді, коли людина звертається до місцевих управлінців із тим, щоб отримати якусь допомогу з оформлення документів, але в неї немає оформленого права власності. Відсутність саме цього пакета документів і спричиняє найбільше затримок і проблем, адже весь подальший процес не може по суті рухатись, тому що немає юридичного підтвердження, що ця будівля, ця земля належить безпосередньо вам”, - пояснив аналітик.

Він також зазначив, що зазвичай люди не залишаються сам на сам із проблемою, натомість місцева влада, зокрема старости сіл, допомагають мешканцям з оформленням необхідних документів на отримання компенсації.