Лента новостей

События

Від Грецького ринку до ресторану. Що відомо про чергову історичну будівлю у Херсоні, яку знищила армія РФ

23 июля 01:00

177

Від Грецького ринку до ресторану. Що відомо про чергову історичну будівлю у Херсоні, яку знищила армія РФ

Російський обстріл 14 липня спричинив пожежу, яка знищила ще одну історичну будівлю у Херсоні. Вона розташована на місці колишнього Грецького ринку, який побудували у 1809 році на однойменній площі. З того часу вигляд та призначення будівлі неодноразово змінювались. Містяни здебільшого пам'ятають її як колишній Палац культури суднобудівників.

Про це Суспільному розповів історик архітектури півдня, дійсний член Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць Сергій Дяченко.

Варто почати з того, що наприкінці XVIII століття центром міста вважалася фортеця, а між сучасними вулицею Ратушною та проспектом Незалежності розкинулась велика площа. Тут, на території між вулицями Соборною та Гошкевича, розміщувався великий ринок. На той час це було передмістям Херсона й одними з його перших жителів були грецькі купці. Через це грецькими назвали й площу, й ринок, і саме передмістя, розповів історик.

"Власне, назва міста теж має грецьке походження. Така вже традиція. Люди часто питають, чому після перейменування одна частина вулиці стала Соборною, а друга — Грецькою. А причина в тому, що саме цей відрізок колись вів на Грецький ринок. Також у 1779 році, коли розпочали будівництво передмістя, на сучасній вулиці Богородицькій звели Грецьку церкву", — пояснив Дяченко.

Ринок побудували у 1809 році. На його території звели двоповерхову кам'яну будівлю з куполом. Навпроти неї вже стояла Успенська церква — тоді вона ще не була собором. Ці дві споруди формували вісь площі, яку архітектори надалі тільки підкреслили, розповів краєзнавець.

"Вони збудували попереду будинок нинішнього краєзнавчого музею, а позаду — чоловічу гімназію. Тобто ринок відіграв тут центральну роль, як і у багатьох інших містах. До прикладу, у Львові центральна площа так і називається. І ратуша у Херсоні — будинок сучасного художнього музею — теж знайшла своє місце саме на цій площі", — пояснив історик.

За словами Дяченка, була у Грецькій площі певна особливість рельєфу, яку використовували архітектори. Вулиця на вищій її частині назвалась Верхня Успенська, на нижчій — Нижня Успенська. Зараз це Соборна та Гошкевича відповідно. Високі будівлі намагались будувати вище Соборної — у так званому верхньому місті, а у нижньому — уникали такої практики.

"Першою була ратуша, потім готель Європейський. І є ще кілька високих споруд, які формували обличчя Херсона для гостей, туристів та купців, які прибували у порт міста по Дніпру. Власне тому й така дивна споруда, як ринок, архітектурно була теж надзвичайно цікава", — сказав історик.

Він розповів, що її побудував Василь Іванович Ярославський. Він та його батько були архітекторами. Родина походила з Харкова. Василь Ярославський сформував обличчя Херсона ампірного періоду першої чверті XIX століття. Серед його робіт також можна виділити Святодухівський собор, привіз, обласну лікарню на проспекті Незалежності та арсенал.

"Усі знають, що арсенал датується XVIII століттям, але не всі знають, що на початку XIX його повністю перебудували. Звели з нуля на фундаменті нову будівлю. І це якраз робота Ярославського", — сказав Дяченко.

У 1861 році посаду губернатора обіймав Микола Клушин. Жителі Херсона того часу писали, що у місті немає громадського життя, людям не було навіть де зібратися. Тоді губернатор вирішив розширити будівлю ринку та розмістити в ній громадське зібрання. До того ж Грецький ринок поступово почав згасати. З розростанням міста під'їздів до нього стало менше, тому ще наприкінці XVIII століття влада замислилась про його перенесення. Зрештою новий ринок знайде місце на околиці історичного центру, а тоді й всього міста. Для нього розпланують велику привозну площу, на якій Ярославський також побудує Троїцький собор, зараз — Святодухівський, каже Дяченко.

"Нове міське зібрання одразу стало популярним. Тут був невеличкий концертний зал, кімнати для ігор та зібрань, невеликий ресторанчик. Його можна було б назвати сучасним словом "будинок культури", але для дорослих. Тут проводили виставки, концерти, можна було пограти у карти та більярд. Також до появи міської управи, яку збудували лише на початку XX століття, саме будівля міського зібрання виконувала цю функцію. Тут обговорювали поточні питання, бюджети та інше", — розповів історик.

Він додав, що на відміну від дворянських зборів, до цієї будівлі мали доступ усі жителі. У них з'являлась можливість зустрітись із губернатором і більш динамічно просувати нагальні потреби та запити. У 1903-1906 роках виникла необхідність розширити міське зібрання. До будівлі додали ще декілька кімнат, великий концертний зал та головний вхід з великим чотиригранним куполом. Його фасад виходив на сучасну вулицю Соборну.

"Після жовтневого перевороту та встановлення радянської влади цю будівлю у 1920 році передали клубу металістів — працівників одного з херсонських суднозаводів. А після Другої світової війни сюди переїхав Херсонський обласний драматичний театр, будівлю якого підірвали у 1944 році. Пізніше споруду знову передали. Цього разу — суднобудівному заводу, який створив тут свій клуб і зробив реконструкцію, яку херсонці дуже критикують", — сказав краєзнавець.

Споруда стала простішою і багато втратила в архітектурному сенсі. Був розібраний купол, а стіни зашили керамічною плиткою у двох кольорах. Нову реконструкцію, під час якої спробували дещо відтворити колишній вигляд будівлі, зробили вже у незалежній Україні, десь за п'ять років до повномасштабного вторгнення. На території відкрили ресторан, говорить Дяченко.

"І зараз ми цю будівлю втратили. Що з нею робити потім — складне питання. Можна розглянути кілька варіантів. Перший — відбудувати цю пам'ятку історії у тому вигляді, який вона мала до початку XX століття. Тобто з куполом, який так і не повернули під час останньої реставрації. Другий варіант — відтворити будівлю Грецького ринку, яка б нагадувала про ту сторінку історії нашого міста. Бо мало хто пам'ятає про грецьке передмістя та площу, яку херсонці вже такою не сприймають, тому що вона забудована з обох боків. І особисто для мене друге рішення цікавіше", — висловив свою думку історик.