"Я велика прихильниця мобілізації жінок. Навіть більше, вважаю, що у нас має бути з жорстким відбором створений жіночий бойовий підрозділ. Це не обов’язково батальйон, почати з роти", - зазначила Чорногуз.

Вона уточнила, що жінки також мають підлягати обов’язковій мобілізації відповідно до потреб армії. Це мають бути жінки, які відповідально до цього ставитимуться, пройдуть відбір, тобто відповідно до посади.

"Я вважаю, оскільки війна стає дедалі більше технологічною, кожна вмотивована жінка, яка хоче брати участь у очищенні нашої території від окупантів, може бути, наприклад, пілотом або штурманом дрона. Якщо вона добре морально підготовлена, водить машину, нормально почувається з технікою, якщо ще й любить комп’ютерні ігри, взагалі, вона може опанувати цю професію. Наприклад, бойовому медикові взводу теж потрібна "фізуха", потрібно не боятися крові, потрібні велика відповідальність і ретельність, жінка може цим займатися. От щодо тягання. Я тягала і м’які, й тверді ноші з пораненими, і мертвих. Жінка може це робити", - зазначила медикиня.

Чорногуз також розповіла, що через ТЦК жінкам тепер дуже важко мобілізуватися. Простіше йти в підрозділ, і тобі, найімовірніше, запропонують там трирічний контракт.

"Тобто не мобілізацію, а трирічний контракт тобі запропонують. І це потрібно йти одразу шукати підрозділ, шукати командира, який готовий піти назустріч. Стосовно того скрізь тобі треба відстоювати, що ти можеш, залежно від того, що ти хочеш. Тобі треба показати, що ти готова робити все на доброму рівні, показати, що ти вмієш вибудувати дистанцію. Я була чотири роки єдиною жінкою в розвідувальній роті, працювала над вибудуванням дистанції, щоб тебе сприймали як професіонала, як людину, що виконує тільки оці функції, а не як жінку. На це потрібен час. Потрібно, щоб відбулася певна кількість комунікацій і історій, щоби хлопці це зрозуміли, прийняли. Когось це дратує, інших захоплює, – то щоб це почали сприймати рівно", - зазначила вона.