«Уламки в очах»: підприємиця з Миколаєва розповіла, як живе після удару дрона

Підприємиця з Миколаєва, яка отримала тяжкі поранення внаслідок удару дрона й тимчасово втратила зір, проходить лікування і вірить, що незабаром знову побачить світ.

Про це вона розповіла в сюжеті телеканалу «Март».

6 липня ранок у Миколаєві почався як звичайно, але за лічені секунди життя Юлії Матвєєвої — молодої підприємиці — змінилося назавжди. Під час атаки дрона дівчина зазнала тяжких поранень.

«Я ніколи не думала, що не зможу бачити. Перший час було дуже складно — зрозуміти, як ходити, як орієнтуватися», — ділиться Юлія.

Того ранку вони з чоловіком Валерієм прокинулися пізніше, ніж зазвичай. Чули звук наближення «шахедів», але в Миколаєві це вже стало частиною реальності. Юлія повернулася до вікна — і в цей момент стався вибух. Вона не одразу зрозуміла, що трапилось. Очі були залиті кров’ю, обличчя ніби засипало піском.

«Я вийшла на своїх ногах, попри сильну втрату крові. Чоловік вивів мене. Ми сіли в "швидку", спочатку нас відвезли в БСМП. Там мене помили й зашили руку. Потім зробили МРТ і КТ, щоб подивитися, де ще є уламки».

Під час комп’ютерної томографії лікарі виявили в голові Юлії майже триста уламків. Один особливо великий потрапив прямо в око. Через це дівчину терміново перевезли "швидкою" до Одеського інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова для подальшого лікування.

«Уламок був великий, я жила з ним 9 днів. Це було дуже боляче. Я вже думала про протез — звичайний мені не хотілося, думала, може, чорненький із блискітками, щоб був якийсь прикольний…»

На щастя, лікарям вдалося витягти уламок і зберегти око. Зараз Юлія лікується в Одесі, попереду — складні операції й пошук сучасних методів відновлення зору. Попри біль і випробування, вона зберігає оптимізм і вірить, що знову побачить світ.

Зараз Юлія вже розрізняє силуети й світло:

«Я бачу силуети, півтіні. Спочатку було дуже складно, бо я нічого не бачила окрім темряви. Це дуже страшно, скажу вам відверто. Не можу розпізнати хто хлопець чи дівчина, але вже розумію, з якого боку хтось проходить».

Поруч із Юлією — її чоловік Валерій. Він допомагає їй проходити всі етапи відновлення.

«Юля завжди була такою. У неї сталь всередині. Ми пройшли через багато, і це також пройдемо», — каже він.

Пара веде блог, у якому розповідає про лікування, адаптацію й життя після травми. Їхня мета — допомогти іншим пережити подібне.

«Не всі стикаються з травмами. Коли це стається — дуже важко зрозуміти, куди тобі їхати і що робити, як бути. Я думаю, що про це потрібно розповідати, щоб рідним постраждалих було легше зрозуміти, як поводитися з такими людьми. Не можна робити з людей калік. Наприклад, я просто не бачу — у мене є руки, ноги, рот, вуха — все на місці. Я можу абсолютно все зробити, але, так, в чомусь мені потрібна допомога.

Завжди потрібно боротися, здатися можна будь-якої миті. У нас реально дуже багато крутих лікарів. У нас одне життя, і не можна здаватися, потрібно його прожити, радіти. Можливо, зараз є якісь тимчасові труднощі, але вони пройдуть, як проходить усе. Я знаю, що буду бачити. Потрібно трохи зусиль, лікарі трохи мене “пофіксять”, я зроблю те, що залежить від мене, мій чоловік мені допоможе — і все буде добре», — підсумувала Юлія.

Окрім травми, вибух знищив кафе, яке Юлія й Валерій відкрили разом. Приміщення залишилося без даху, вікон та обладнання. Але подружжя не полишає мрії: відновити не лише здоров’я, а й власну справу.