Українці за кордоном: за яких умов вони повернуться

Через війну за кордон виїхали близько 5 млн українців. За різними оцінками, половина з них готова повернутися на батьківщину. Як їхній виїзд впливає на демографію та економіку, і що може зробити держава, щоб вони повернулися.

Міграційна закономірність

Чим довше триватиме війна, тим менше тих, хто покинув країну, повернуться додому. Адже існує загальна міграційна закономірність: чим довше людина перебуває в іншій країні, тим менше шансів на її повернення. Цей фактор спостерігається завжди і скрізь.

Важливою проблемою є й те, що з України виїжджають хлопці у віці до 18 років, яких батьки забирають із собою через можливий призов до війська.

"Ми можемо побачити проблеми на ринку праці. Буде важко знайти людей на певні вакансії, особливо певних спеціальностей. Щодо зарплат - можливо, будуть якісь підвищення, але цей фактор теж має певні межі. Наші бізнесмени теж не можуть підвищувати зарплати собі у збиток, це теж треба розуміти",- зазначив співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, кандидат економічних наук Олексій Позняк в інтерв'ю РБК-Україна.

Окрім того, вважає науковець, втрата значної кількості людей молодого та середнього віку, зокрема, й жінок, призведе до зниження народжуваності і відповідного зменшення потреб у дитсадках та школах. Через це зростатиме безробіття серед педпрацівників.

Міграційні втрати також вплинуть на прискорення старіння населення та збільшення навантаження на ті прошарки суспільства, які виробляють матеріальні блага та надають платні послуги.

Щодо перспектив, то все залежить від того, як розвиватиметься ситуація в майбутньому. За умови завершення війни та забезпечення безпеки значна частина мігрантів може повернутися, що стане стимулом для економічного зростання.

Також для наших біженців має бути надана можливість для працевлаштування.

"Зараз активно обговорюються інвестиції, які можуть бути спрямовані на відновлення української економіки після війни. Якщо це справді реалізується, можна очікувати, що значна частина мігрантів повернеться, а також що Україна стане місцем для нових мігрантів з інших країн", - сказав Позняк.

Що стосується мотивів повернення, то, на його думку, важливим може бути те, що частина мігрантів захоче відновити свій кар'єрний статус, який вони раніше мали в Україні. За кордоном мало хто може запропонувати подібні престижні роботи, більшість вакансій там - для менш кваліфікованих. Втрата соціального статусу - це серйозний удар, в тому числі й психологічний, а можливість відновити цей статус навіть за меншої зарплати може бути сильним стимулом для повернення. І хоч в Україні зарплати менші, ніж в Європі, але тут і ціни значно нижчі, через що купівельна спроможність у нас не така вже й низька.

Але, попри те, що офіційні особи інколи висловлюються щодо можливого примусового повернення мігрантів, цей метод застосовувати не варто.

"Звісно, примусове повернення неприпустиме - ані з боку України, ані з боку країн, що приймають мігрантів. Такі дії лише призведуть до негативних наслідків. Хоча деякі люди не повернуться, необхідно створити умови, щоб хоч частина мігрантів захотіла повернутися додому", - вважає науковець.

Фактори впливу

Основними факторами, що можуть вплинути на повернення мігрантів, в Інституті демографії вважають такі:

- Економічна ситуація. Якщо після війни економіка України відновиться, зокрема завдяки інвестиціям, це може стимулювати повернення мігрантів. Багато з них прагнуть повернутися не тільки через економічні можливості, але й через бажання відновити свій кар'єрний статус. Порівняно з роботою за кордоном, багато хто може знову отримати престижніші посади в Україні, навіть якщо заробітки будуть меншими, ніж у країнах нинішнього перебування.

- Безпека і житло. Питання безпеки після завершення війни та доступність житла є теж дуже важливими. Багато людей не можуть повернутися, оскільки не мають де жити, а ціни на житло занадто високі. Одним із пріоритетів для уряду має стати створення безпечних умов для повернення, зокрема через розмінування територій та відновлення інфраструктури.

- Освіта та соціальні послуги. Доступ до освіти та медичних послуг також може вплинути на рішення про повернення. Мігранти, особливо ті, хто має дітей, можуть переживати через різницю в умовах навчання в інших країнах та в Україні. Однак, якщо держава забезпечить можливість для дітей продовжувати навчання за українськими програмами навіть в іноземних школах, це може зберегти зв'язок з українською культурою і мовою.

- Соціальні та психологічні фактори. Довготривале перебування за кордоном може змінити людей, особливо дітей, які втрачають зв'язок з рідною країною. Це може ускладнити їхню реінтеграцію в українське суспільство в майбутньому. Проте, з огляду на досвід інших країн, процес адаптації залишається можливим, хоча й потребує зусиль.

- Політика держави. Повернення біженців буде простішим після завершення війни, якщо держава активно підтримуватиме зв'язки з мігрантами, показуючи зацікавленість у їхньому поверненні. Важливо також демонструвати толерантність до тих, хто повертається, щоб уникнути соціальних конфліктів між тими, хто залишався в Україні, і тими, хто виїхав.

- Демографічні зміни. Питання демографії також є важливим. Виїзд молодих людей, зокрема через побоювання щодо призову в армію, може призвести до зменшення чисельності молодих чоловіків в Україні, що позначиться на демографічній ситуації та навіть на шлюбному питанні.

Загалом відновлення України після війни та забезпечення належних умов для повернення мігрантів буде залежати від багатьох факторів, зокрема й від безпеки, економічних можливостей та соціальної стабільності.

Пілотний проєкт

Для того, щоб повернути частину наших біженців додому, вже на початку 2025 року має стартувати відповідний пілотний проєкт. Україна реалізовуватиме його спільно з Німеччиною.

"Ви чули що недавно ми оголосили, що буде нове міністерство, яке відповідатиме за єдність українців і повернення українців додому. І Чернишов - прем’єр-міністр, міністр (очільник новоствореного міністерства єдності) був тут сьогодні. Я хотів би повідомити, що разом з ним ми працюємо над програмою повернення українців в оборонну промисловість України. То ж буде пілотний проєкт для України та Німеччини під керівництвом нового міністерства",- заявив радник президента України Олександр Камишін на 7-му Німецько-українському бізнес-форумі у Берліні, повідомляє УНІАН.

За його словами, таким чином новий очільник Міністерства єдності почне повернення українців, в тому числі і в оборонну промисловість. А в цій сфері, можна припустити, нові працівники напевно отримають бронювання.

Нагадаємо, що розмови про створення Міністерства єдності розпочалися ще влітку 2024 року, а в серпні на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України президент Володимир Зеленський заявив про вже розпочату підготовку до запуску "нової інституції, яка забезпечить достатню силу глобальної української єдності".

Дещо пізніше, представляючи План стійкості України, глава держави інформував, що один з пунктів включає створення Міністерства об'єднання українців, яке цілеспрямовано займатиметься справами глобальної української спільноти.

Галина Гірак