Ціни на нерухомість: у яких містах України найдорожче житло

Ціни на квартири на Заході України суттєво зросли на початку повномасштабного вторгнення. Додали у вартості й міста-хаби, які приймали тисячі переселенців в центральній Україні. Тенденцію до зростання цін фіксують в більшості обласних центрів.

Які міста України за вартістю квадратних метрів в новобудовах і на вторинці зараз найдорожчі, на прохання РБК-Україна розповідає оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.

Де в Україні найдорожче житло

Станом на зараз найвища вартість квадратного метра на первинному ринку – у Львові. В цьому місті вона складає майже 55 тисяч гривень за квадратний метр – це середньорзважені ціни rна квартири в новобудовах.

"Львів, до речі, одне з тих міст, яке продемонструвало найбільшу динаміку здорожчання за останні два роки. У травні 2022 року квадрат там коштував на 40% дешевше – близько 33 тисяч гривень за квадратний метр", – коментує Вікторія Берещак.

Рекордсменами здорожчання за два роки війни також стали:

Ужгород – зростання вартості на 39% з 27 тис грн/кв.м до 39 тис грн/кв.м нині;
Івано-Франківськ – на 46% з 17 тис грн/кв.м до 32 тис грн/кв.м;
Тернопіль – на 42% з 19 тис грн/кв.м до 27 тис грн/кв.м;
Рівне – на 40% з 20 тис грн/кв.м до 33 тис грн/кв.м.

"Що стосується Одеси чи Дніпра, які останні місяці переживають помітне цінове плато через ракетний терор ворога, то нині там вартість квадрата становить 38 тис грн/кв.м і 43 тис грн/кв.м відповідно. А за два роки зростання склало 30% для Одеси і 9% для Дніпра відповідно", – зауважує оглядачка ринку.

Тим часом у столиці вартість житла в новобудовах в середньому зараз сягає 50 тисяч гривень за квадратний метр. Ціни виросли у порівнянні з травнем 2022 року на 20% відповідно.

Попри беззаперечне цінове лідерство західних областей, серед помітних тенденцій нині є вирівнювання географії реального попиту за 2023 рік, що продовжується і нині.

"До прикладу, Київ зміг повернути в ліквідних новобудовах у форматі поліфункціональний квартал/кластер, місто в місті квартальної забудови, еко-кластер за умови високої будівельної динаміки (щонайменше 6% від загальної готовності на місяць) близько третини довоєнних обсягів попиту", – додає експерт.

Запит на розтермінування і ціни на вторинці

Друга тенденція пов’язана із зростанням запиту на тривале розтермінування на термін від 3 років і більше: щонайменше 65% усіх укладених угод за останні півроку припадає саме на тривале розтермінування у об'єктах, які відповідають запитам споживача сьогодні, а ще чверть – на розтермінування на термін від 1 до 3 років відповідно.

"Сьогодні українці активніше купують двокімнатні євпропланування 60-70 квадратних метрів, ніж однокімнатні класичні квартири. Це пов’язано зі зміною поведінкових практик: через війну родини об’єднують покоління, дехто забирає батьків з окупованих чи постраждалих регіонів, тож житловий простір набуває нових атрибутів", – описує тенденції попиту Вікторія Берещак.

Є також запит на велику кухню-вітальню від 17-20 квадратних метрів та окремі ізольовані спальні, вони можуть бути невеликі - 11-15 квадратних метрів. Обов’язково – два санвузли, зона для зберігання речей.

Що стосується цін на вторинці, то тут як завжди впливає дві речі: рівень реального попиту і очікування та психологія власників, констатує співрозмовниця. Вона зазначає: на попит безпосередньо впливає внутрішня міграція через наслідки війни. Тому, наприклад, зараз ми бачимо зростання цін у регіонах – хабах, які дають прихисток сотням тисяч громадян зі східних та південних регіонів.

"І це вже не лише про західні області, а передусім про Полтаву та Полтавську область, Кропивницький та Кіровоградську область, Черкаси та Черкаську область, Хмельницький та Хмельницьку область, Вінницю та Вінницьку область", – додає Берещак.

Однак найдорожчим по вартості все одно лишається Львів. Там ціни як взлетіли на початку війни через ажіотажний попит, так і лишаються помітно вищими. Зростання цін у Львові за рік сягає 45%. Для порівняння, у Києві – 30%. У Львові медіанна ціна 1-кімнатної квартири нині буде на рівні 60-65 тисяч доларів, у столиці – 57-62 тисяч.