"Цей стиль був притаманний саме нашому регіону". Історик архітектури півдня про зруйновану будівлю Херсонської ОДА

Упродовж дня 5 червня російська авіація двічі атакувала центральну площу Херсона. На будівлю обласної державної адміністрації скинули керовані авіабомби, які спершу суттєво пошкодили дах, а потім — призвели до обвалу центральної частини споруди.

Ми спитали історика архітектури півдня, дійсного члена Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць Сергія Дяченка про архітектурне та історичне значення цієї будівлі.

Раніше середмістям Херсона вважали перехрестя вулиць Ратушної та Соборної, де зараз розташовані художній музей імені Олексія Шовкуненка та обласний краєзнавчий музей. В першому раніше функціонувала міська дума, а потім — міськвиконком. В другому — обласна рада й обласний комітет партії. Однак у 1944 році Херсон став обласним центром і виникла потреба у зведенні нових адміністративних будівель, розповів Сергій Дяченко.

"Будівництво збігалось із розробкою нового генерального плану відновлення Херсона після Другої світової війни. Архітекторам поставили завдання розробити новий адміністративний центр у місті, щоб розмістити там усі необхідні споруди, зокрема Совнархоз і Раднаргосп", — сказав він.

Вузькі вулиці історичного центру не мали простору для такого будівництва, тому архітектори вирішили зробити новий за його межами. Вибір пав на територію, де зараз розташована площа Свободи. В результаті новою головною вулицею став проспект Ушакова, нині — Незалежності, говорить історик.

"Особливість площі Свободи в тому, що вона ще й була найвищою точкою на цій вулиці. Тобто в обидва боки від неї йдуть схили. На південь — до Дніпра, а на північ — до балки", — пояснив науковець.

Крім того, на цьому місці був розташований археологічний об'єкт — курган. Його дослідили на початку XX століття, додав Дяченко.

"Ще там був невеличкий меморіал подіям революції та розбудови української держави. Розташований на місці скверу за будівлею адміністрації. А назва площі з'явилась ще до жовтневого перевороту. Якраз у квітні 1917 року там відбулася величезна маніфестація. Люди згадують, що на вулицю вийшли близько 90 тисяч людей з українськими прапорами", — сказав історик.

Ця подія закарбувалась у назві площі, яка дивним чином залишалася такою протягом всього радянського періоду, хоча була досить рідкісною на той час, говорить чоловік.

Коли українські війська звільнили Херсон 11 листопада 2022 року жителі міста йшли на площу Свободи до будівлі ОДА. На той час у Херсоні не було електрики й зв'язку. Люди ловлять звязок на площі Свободи у Херсонні 13 листопада 2022 Фото: Михайло Федоров/Telegram

За його словами, будівлю нинішньої облдержадміністрації звели у 1959 році. Тоді її стиль мав назву сталінського ампіру. На той час проводилися конкурси й серед інших була більш помпезна пропозиція.

"Але мені здається що саме у цьому лаконічному рішенні вдалося ухопити специфіку міста. А вона саме така — непафосна, витончена та делікатна", — сказав науковець.

Він розповів, що уся площа була витримана в єдиному стилі й мала форму квадрата.

"Архітектор — Григорій Трудлер. Зараз можна часто почути, що сталінська архітектура малоцінна, що багато схожих будівель були створені нашвидкуруч. Але саме оцей стиль для Херсона надзвичайно важливий. Він притаманний нашому регіону, адже саме з півдня України розповсюджувалась класична архітектура з античного періоду", — пояснив Дяченко.

На будівлях по обидва боки від нинішньої ОДА також були елементи з мотивами українського бароко, додав він.

"Тобто архітектори намагалися все ж таки специфіку національну у цей ансамбль теж включити. Це дуже цінно і на це потрібно звернути увагу", — вважає Сергій Дяченко.

Отже, ця класична площа разом з адмінбудівлями сформувала новий центр, який колись був на околиці, а згодом перетворився на серце Херсона.

"І це значить, що ця архітектурна ідея спрацювала. На той період вона була по-своєму революційною", — сказав чоловік.

Він поки не знає, що тепер робити з розбитою КАБами історичною пам'яткою місцевого значення.

"Потрібно думати, чи відтворювати її у тому самому стилі, чи зводити зовсім сучасну споруду. Але тут справа навіть не в самому стилі, а у збереженні концептуальної містобудівної ідеї. Щоб зберегти унікальність самого міста", — каже історик.

На його думку, важливо враховувати планування, характерне для античного періоду нашої історії.

"Назва у нас на честь Херсонеса. І там же була започаткована гіпподамова система. Мілетяни заснували Ольвію, а саме в Мілеті народився Гіпподам — знаний містобудівний, який цю систему запропонував і в якій був збудований Херсон", — сказав Дяченко.

Таміла Іванова,Катерина Бєлякова