Це було єдине в Україні державне підприємство, де вирощували цінну рибу: історія Дніпровського осетрового заводу

У 2023 році після підриву російськими терористами Каховської ГЕС Дніпровський осетровий завод на Херсонщині було повністю затоплено, нині його територія – це лінія фронту. Унікальне в Україні підприємство після 37 років діяльності було знищене окупантами.

Історія виникнення

Історія заводу почалася 26 грудня 1984 року – саме тоді в селі Дніпровське (нині – Білозерська громада) було введено в дію державний «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т. Артющика». Його завданням було – відтворити осетрові види риб, які нерестилися в річці Дніпро. Тут вирощували молодь і випускали в пониззя Дніпра, Дніпровсько-Бузький лиман, Чорне море.

Цьому передували роки поступового занепаду промислового рибальства з вилову саме осетрових. Якщо до 1960-х років у водоймах України з представників родини осетрових зустрічалися білуга, російський осетер, севрюга, атлантичний осетер та шип, то на момент створення заводу відносно численними залишилися лише російський осетер та севрюга, а загалом усі осетрові були занесені до Червоної книги України.

А причина цього – будівництво водосховищ на Дніпрі, й особливо – Каховської ГЕС. Ось як про це написано в офіційному документі «Перелік промислових підприємств у Білозерському районі» Херсонської райадміністрації від 2021 року:

«До зарегулювання стоку Дніпра й утворення каскаду водосховищ осетрові щорічно складали значну частину загальних уловів. Тільки в пониззі Дніпра і Дніпровсько-Бузькому лимані улов коливався по роках від 10 до 50 т. Після будівлі каскаду дніпровських водосховищ і особливо Каховської ГЕС велика площа традиційних нерестовищ осетрових стала недоступною, а нерестовища, що збереглися в пониззях ріки, через зміни гідрологічного режиму, почали замулюватися і були втрачені, що привело до різкого погіршення умов природного відтворення осетрових. Слідом за погіршенням відтворення, а також під впливом інтенсивного промислу та порушення правил рибальства стали падати улови осетрових, що привело до широкого усвідомлення гостроти проблеми».

ІСТОРИЧНИЙ ПАРАДОКС. Тобто саме Каховська ГЕС опосередковано стала причиною будівництва заводу, а через десятки років її підрив російськими терористами був одним із чинників загибелі підприємства.

Цифри й факти

Додамо, що загальна площа заводу становила 106 гектарів, на його території було створено 30 ставків, їх площа – 68 гектарів. Територію підприємства з півночі оточували сади й виноградники агрофірми «Білозерський», з півдня – річка Дніпро та два її рукава: зі сходу – річка Кошова, із заходу – річка Корабелка.

На заводі відтворювали такі види риб: короп, білий товстолобик, строкатий товстолобик, білий амур, стерлядь, російський осетер, щука, судак, сом європейський.

За весь період роботи Дніпровського осетрового заводу у водойми загальнодержавного значення випущено понад 52 млн екземплярів молоді осетрових риб (дані на 2017 рік).

Щороку завод забезпечував вселення в природні водойми понад 1,5 млн екземплярів молоді осетрових.

У 2017 році підприємство виростило 3 млн молоді стерляді.

У липні 2021 року завод випустив у пониззя Дніпра понад 1 млн екземплярів (3969 кг) стерляді та понад 52 тис. екземплярів (94 кг) севрюги, якою востаннє зариблювали водойму ще у 2008 році.

В останні роки перед повномасштабним вторгненням РФ підприємство стало ще й туристичним об’єктом – туристи мали можливість побачити червонокнижних стерлядь чи осетра, а також аборигенних мешканців Дніпра.

Подорож на підприємство

На початку 2000-х років на Дніпровському осетровому заводі побував фотожурналіст та постійний автор газет «Гривна» й «Суботній випуск» Анатолій Андрєєв. Нагадаємо, в його архіві збереглося чимало плівкових світлин початку 2000-х років, які він зробив, подорожуючи по Херсонщині на велосипеді.

«Для того щоб ікринка осетра доросла до таких розмірів, потрібно було стільки етапів пройти! На заводі для мальків створювали спеціальні умови й суворо їх дотримувалися: температурний режим, очищена вода, дороговартісне харчування. На підприємстві в лабораторії в спеціальному перегної вирощували черв’ячків, якими харчувалися осетринки.

Та найважливіший процес, і найбільш тривалий, – перехід малька з парникових умов до води в природному середовищі. Пригадую, мені розповідали, що він тривав декілька років. Мальків випускали у ставки, де вони мали адаптуватися. Прісну воду поступово змішували з дніпровською, і таких етапів було декілька – в окремих ставках. Останній – вихід у відкриту водойму», – розповідає Анатолій Андрєєв.

Затоплення заводу – акт екоциду

6 червня 2023 року російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Уже 7 червня вся територія Дніпровського осетрового заводу була під водою. Відповідні фото поширила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.

Сьогодні територія підприємства перебуває в зоні бойових дій, його подальша доля – невідома.

Знищення Росією Дніпровського осетрового заводу та його наслідки – це акт екоциду й непоправна втрата для біорізноманіття не лише України, а й усього Чорноморського регіону. Про це йдеться у публічному звіті начальника Херсонської районної державної (військової) адміністрації за 2025 рік.

«Знищення заводу внаслідок підриву Каховської ГЕС та постійних обстрілів спричинило ланцюгову реакцію екологічних наслідків:

– загибель дорослих особин-плідників означає, що генетичний цикл перервано. Навіть за умови швидкої відбудови заводу знадобляться десятки років, щоб виростити нових плідників, здатних давати ікру;

– прямі збитки державі. За попередніми оцінками Держрибагентства та екологічних служб, пряма шкода лише від загибелі риби обчислюється десятками мільйонів гривень, проте екологічна вартість втраченої популяції є неоціненною;

– руйнація екосистеми пониззя Дніпра. Осетрові є «індикаторними видами». Їхня відсутність призводить до порушення трофічних (харчових) ланцюгів, зниження загальної біопродуктивності Дніпро-Бузького лиману, втрати природної здатності екосистеми до самовідновлення».

Без роботи цього заводу майбутнє осетрових в Україні опинилося під реальною загрозою повного зникнення у дикій природі, підкреслено у звіті.