Старим тут не місце: чи можуть в Україні зменшити мінімальний призовний вік

З квітня 2024 року знижено з 27 до 25 років граничний вік перебування громадян на військовому обліку призовників. Це означає, що з 25 років чоловіки стають військовозобов'язаними та підлягають мобілізації. Але останнім часом в українському суспільстві шириться дискусія про зниження призовного віку до 20 років. За це висловлюються деякі військові, які знаходяться на передовій, та військові аналітики. На їхню думку, молоді хлопці набагато краще будуть виконувати військові завдання, ніж чоловіки "поважного віку". Також за зниження призовного віку виступають в соцмережах люди, які взагалі призову не підлягають. Їхні аргументи: захищати Батьківщину — конституційний обов'язок кожного громадянина України з 18 років. Тож треба вручати повістки усім. Триває дискусія на цю тему і серед народних депутатів, які, власно кажучи, можуть прийняти рішення про зниження мінімального призовного віку. Чи можуть в Україні зменшити мінімальний призовний вік із 25 до 20 років та чи доцільно таке робити, розбирався "Апостроф".

 

Призовник чи військовозобов'язаний

Перш за все варто розібратись в поняттях "призовник" та "військовозобов'язаний". Бо, як показує практика, українці часто не розуміють про що говорять.

 

 

Як пояснили в адвокатському об'єднанні "Бачинський та партнери", призовник – це чоловік у віці від 18 до 25 років, який приписаний до призовної дільниці, тобто взятий на відповідний військовий облік та який підлягає призову на строкову військову службу.

 

А от військовозобов’язаний – це особа, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних сил України на особливий період, зокрема під час дії воєнного стану.

Тобто, військовозобовʼязаною людина стає у разі досягнення нею 25-річного віку. Так прописано в законі "Про військовий обов’язок і військову службу". "Ці особи підлягають зняттю з військового обліку призовників та взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, які підлягають мобілізації", - пояснюють адвокати.

 

Також під час дії воєнного стану в Україні призов на строкову військову службу, згідно із законом, не здійснюється, а тому осіб у віці від 18 до 25 років мобілізувати не можна, окрім як добровільно.

А от у разі, якщо призовний вік буде знижено, наприклад, до 20 років, то тоді особи з цього віку можуть бути мобілізовані і поповнити лави ЗСУ.

Саме про це й ведеться дискусія.

 

 

25 років — вже старий?

2 квітня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон №9281 про зниження граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників з 27 до 25 років. І вже з моменту набуття цим законом чинності в ЗМІ та соцмережах почали говорити про необхідність мобілізації з 20 років.

 

Наприклад, командир 1-го механізованого батальйону Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ з позивним "Бот" заявив: "Про 25 років – взагалі смішно. 25 років – це що? Це дорослий чоловік, вже дядько. Ну за фактом, ну в сенсі? До 22 треба знижувати взагалі рівень. Які 25? Ну це дядько вже".

 

Такої ж думки притримується і працівник одного з столичних ТЦК.

"Насамперед потрібно призивати молодих. У 25 років — це надто пізно. Треба починати призов із 18-ти років", - зазначив у коментарі "Апострофу" військовий на умовах анонімності.

 

 

Розділяє цю думку і військовий аналітик, полковник ЗСУ Петро Черник. "Захищати Батьківщину конституційний обов'язок громадянина України. І мені незрозуміло, чому вона має наступати з 25-ти років, а не з 18-ти. У ЗСУ є 22-річні, які успішно збивають російські "СУшки", - каже Петро Черник в коментарі "Апострофу".

 

Торкнулася ця дискусія і нардепів. Так, народний депутат з фракції «Голос», член оборонного комітету Роман Костенко зазначив, що питання зниження призовного віку постійно порушують комбати.

 

"У нас справді є проблема, що категорія людей, яку зараз призивають в армію, досить вікова. Я сам в армії із 17 років і скажу так: ми не говоримо про 18, але я вважаю, що в нас має бути призовний вік від 20 років до 50. Усі, хто далі, можуть мобілізуватися за власним бажанням, але не в бойові підрозділи", - зазначив Костенко.

 

 

Потреби немає?

Але попри всі заклики про зниження мобілізаційного віку народні депутати з оборонного комітету Верховної Ради стверджують, що цього не планується.

"Це питання порушувалось на комітеті. Але Генштаб зазначив, що зараз не вбачають в цьому потреби, - сказала в коментарі "Апострофу" нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Фріз, - На мою думку це питання може набути актуальності у разі навʼязаної війною реальності, яка спонукатиме до змін. Станом на зараз влада не готова і не планує йти на цей крок".

"На рівні комітету жодних ініціатив у цьому напрямку немає. Окремі колеги висловлюють виключно свої позиції", - сказав "Апострофу" нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський.

 

Майбутнє України

Експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак виступає проти зниження мобілізаційного віку і вважає, що цю дискусію роздмухують громадяни, які призову не підлягають та які ховаються за кордоном.

 

"Мобілізувати молодих людей з 20-ти років, дійсно, можна, але тут треба розуміти, що в цьому випадку ми втратимо продуктивне покоління, - пояснює "Апострофу" експерт. - Я категорично проти цього. Коли війна закінчиться, хто буде відбудовувати та розвивати країну?".

На думку Ступака, за мобілізацію з 18 років "топлять" люди, які самі мобілізації не підлягають.

 

"Більше всіх кричать з цього приводу люди, які наглухо заброньовані, або яким 60+. Ще є "патріоти" призовного віку, які втекли у Польщу чи Німеччину, розмахують там українськими прапорами та кричать, що треба мобілізувати з 18 років, бо Конституція про це пише, а самі в Україну повертатись не планують", - каже експерт.

 

"Також деякі кажуть, що без призову молодих ми не зможемо вийти на кордони 1991 року. Ну, добре, давайте кинемо усіх, хто спроможний тримати зброю, вийдемо на кордони 1991 року. А хто тоді в Україні залишиться? - розмірковує Іван Ступак. - Треба визнати, що на кордони 1991 року ми не вийдемо. Нам треба створити такий спосіб життя, щоб з того боку, з окупованих територій на нас дивилися із заздрістю, як це було між ФРН та НДР. А потім цілісність Німеччини було відновлено".

"Це все повинні робити молоді, за ними майбутнє", - резюмував Ступак.