Соціолог назвав тривожну тенденцію серед української молоді

Є певна частина громадян України, особливо, серед молоді, яка хотіла б виїхати за кордон не через ситуацію з безпекою та економікою, їхня мотивація - це новий досвід та подорожі.

Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів соціолог, керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович. За його словами, є прямі відповіді на запитання: чи хотіли б ви поїхати за кордон на постійне місце проживання, за умови, що кордони відкриті і така можливість є. За різними дослідженнями, 12-14% українців кажуть, що хотіли б. Далі вже можна розбивати на тих, хто хотів би назавжди чи тимчасово, оскільки, за словами соціолога, там теж є певна пропорція.

"Тривожним є те, що серед молодих людей віком 18-29 років цей відсоток доходить майже до 30%. А це означає, що молодь, яка й так більш мобільна, ніж старше покоління, більше готова поїхати за кордон", - підкреслив фахівець.

Їхні мотиви, зазначає він, не лише безпека чи економіка. Це подорожі, новий досвід, освіта, самореалізація. Проте якщо молодь масово залишатиме Україну, це послаблюватиме її майбутнє.

Водночас, за словами соціолога, бажання виїхати часто стикається з реальністю життя за кордоном. Коли українець опиняється за кордоном і стикається з іншими законами, мовним бар’єром, культурними відмінностями, це може спонукати його повернутися.

Ті, хто виїхав на початку війни

Але ті, хто виїхав у 2022–2023 роках, уже значною мірою адаптувалися. Багато хто каже: можна було б повернутися, але я вже тут осів, дитина ходить до школи, маю роботу, житло - хай буде заради майбутнього дитини.

Антипович припустив, що після завершення бойових дій частина українців усе ж повернеться:

"Припускаю, що реально повернуться 10–15%, хоча приблизно половина біженців говорить, що повернеться після війни. Але якщо розмовляти глибше, виявляється, що в них уже більш-менш усе влаштовано. Думаю, трохи українців повернеться – і стільки ж виїде. Після відкриття кордонів усе буде в певному балансі".

Виїзд за кордон молодих чоловіків

Говорячи про виїзд чоловіків 18–22 років, він зазначив:

"Частина студентів виїхала. Це втрата для України, але відповідний закон ухвалено. Якщо йдеться про десятки тисяч людей, то в масштабі мільйонів це крапля в морі. Відсотки відносно невеликі".

Втім, демографічна структура викликає занепокоєння - частка людей пенсійного віку й раніше становила близько чверті населення, а зараз, імовірно, перевищує 30%. І навантаження на працюючих зростатиме в рази.

Чи вплинула ситуація з електроенергією

Коментуючи вплив блекаутів та складної зими, соціолог наголосив, що масового відтоку це не спричинило.

"Українець адаптувався. І ті, хто адаптувався, вже не хочуть виїжджати. Ми дуже укорінені, прив’язані до своєї землі, дому. Навіть приклади окупованих сіл це підтверджують – люди не хочуть змінювати місце проживання. Для внутрішньо переміщених осіб це надзвичайно важкі зміни. Для біженців за кордоном - насамперед психологічний виклик. Вони відірвані від дому, родини, звичного середовища", - сказав соціолог.

Енергетична криза, за його словами, спричинила радше тимчасову "човникову" міграцію. Наприклад, харків’яни могли їхати до Києва, потім повертатися. Це був рух, але не масовий відтік.

Антипович підкреслив, що здатність виживати - одна з рис українців: у нас є традиція: що б не відбувалося назовні, у мене на подвір’ї мають бути квіти, прибрана хата, городик, це - моє місце сили. І це дозволяє виживати в будь-яких умовах:

"Бо поки що жодних змін і навіть якоїсь рамки мирної угоди в нас немає. Ми заряджені битися до кінця. Ми не будемо здаватися. Росія жодним чином – ні обстрілами, ні енергетикою, ні холодом – не схиляє нас до того, що треба налагоджувати з нею стосунки, щоб це все припинилося. Ні – таких настроїв в українців немає".