Що буде з Північно-Кримським каналом після деокупації півдня: відповідь експертів

За словами експерта, є значні занепокоєння щодо того, що води просто не буде вистачати для потреб людей.

Після того, як окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС, Північно-Кримський канал обмілів. Пізніше представник окупаційної влади у Херсонській області Володимир Сальдо заявив, що його частково буде переобладнано в озера або ставки. Аби це зробити, необхідно підняти на поверхню підземні води та зберегти їх на відповідних територіях. За словами Сальдо, таку воду можна буде використовувати для зрошення земель. Водночас проєкт Радіо Свобода "Новини Приазов'я" дізнався, в якому стані наразі знаходиться Північно-Криський канал та чи зможе насправді РФ вирішити проблему зі зрошенням земель на окупованих територіях півдня. 

Негативні наслідки після окупації та злочинних дій РФ

Завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон зазначив журналістам, що після 2014 року влада РФ в Криму брала у використання окремі гілки Північно-Кримського каналу, аби передавати через них воду з підземних джерел. Він наголосив, що наразі, якщо зважати на слова Сальдо, будуть робити аналогічно. 

"Понад 50% були повністю занедбані і за 10 років майже ніяк не використовувалися. Проте окремі гілки, особливо ті, які йшли на схід Криму і живили Феодосію, Керченський півострів, вони з плином часу, десь з 2016 року, почали активно використовуватися для транспортування води з підземних горизонтів. Тобто використовувалася вода з артезіанських свердловин, яка транспортувалась на схід Криму таким досить дивним способом. Багато артезіанських джерел починали швидко міліти через те, що воду активно використовували. Тобто вода використовувалася не в десятках, в сотнях літрів в секунду, а дуже часто в кубометрах в секунду", - пояснив Гапон.

Експерт зауважив, що наразі є можливість для використання тих ділянок Північно-Кримського каналу у Криму, аби транспортувати місцеву воду, так, як це робили близько 8 років тому. 

"Є свої наслідки, переважно екологічні, і звичайно, що вони переважно негативні, або 100% негативні, тому що зміна рівня підземних вод призводить до зміни функціонування природних ландшафтів дуже сильно. І регіон за останні десятки років такі зміни відчував вже не один і не два рази. Змінюється рівень солей в ґрунтах, і це призводить до зміни напрямку функціонування всього середовища", - застеріг він.
За словами Гапона, проблема поливу земель полягає в тому, що для цього необхідно багато води, а Північно-Кримський канал допомагав вирішити це питання. Він наголосив, що води, яка є в інших джерелах, недостатньо. 

"Якщо ми говоримо про населення, то кількість води, яка необхідна для забезпечення населення, вона велика, але не така велика, як для ведення сільського господарства. Використання підземних свердловин для сільського господарства призводить тільки до того, що вони ще більше, ще скоріше вичерпуються, їхня кількість стає меншою, а вона і так, в принципі, катастрофічно менша", - додав фахівець.

Гапон нагадав, що є значні занепокоєння щодо того, що води просто не буде вистачати для потреб людей, адже протягом останніх 10 років якість води в Криму стала лише гіршою. 

"Тому Північно-Кримський канал тут не буде альтернативою для сільського господарства. А якщо й буде, то це вода, в принципі, яка буде в прямому сенсі слова "золота". Не можна таку воду використовувати для потреб зрощення, тому що за один рік можна вичерпати таку кількість води, яка потім і за десятки років нормально не відновиться", - підкреслив експерт.

Як це вплинуло на урожайність в регіоні

Своєю чергою очільник фермерського господарства "Аделаїда", депутат Херсонської облради Сергій Рибалко зазначив, що ця частина регіону без системи поливу скоро перетвориться на пустелю. 

"Минулі два роки були дуже дощові, дуже гарні, тому без зрошення можна було працювати. Але ми розуміємо, що певну кількість культур, таких як вся овочева група, сади, соя, баштанні культури, рис, їх неможливо вирощувати без зрошення. Скоріше за все, вся ця група сільськогосподарських культур там вирощуватися не буде. Буде вирощуватися пшениця, ріпак, соняшник, але це малорентабельні й низькорентабельні культури, в умовах без зрошення вони будуть давати дуже низькі врожаї. Рентабельність йде 50 на 50. Половина прибуткові, половина збиткові. Фактично це робота в нуль", - сказав він.

За словами підприємця, достатню кількість води для зрошування на півдні країни можна взяти тільки з Дніпра, проте після руйнування Каховської ГЕС, така можливість зникла. 

"З Дніпра ніхто качати воду не буде. Запустити Північно-Кримський канал або Каховський магістральний канал неможливо, тому що, по-перше, рівень води упав на майже 18 метрів і цю воду неможливо взяти з Каховського водосховища і закачати туди. Якщо говорити про буріння свердловин і запуск підземної води у канал, то тут теж слід розуміти, що наповнити канал таким чином дуже складно і важко. По-друге, на відстані десь приблизно 20-30 кілометрів від Дніпра, у нас уже немає водоносного горизонту, який би був прісним. Вся вода в тих свердловинах - дуже засолена і складає 2-3%, а в деяких епізодах і 5%. Тобто це та вода, яка більше вбиває рослину, чим їй допомагає рости", - розповів Рибалко.

Що буде з Північно-Кримським каналом після звільнення регіону

Водночас декан факультету природничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія", професор Євген Хлобистов зауважив, що після звільнення території регіону, Північно-Кримський канал необхідно буде відновити, адже він навдчи буде працювати в такому стані, в якому перебуває наразі. 

"Фактично він вже 10 років стоїть без води. Була невеличка перерва в одне з цього каналу, коли росіяни окупували частину Херсонщини і пустили по ньому воду, але вона була дуже низької якості. Експерти деякі варіанти розглядали щодо відновлення після деокупації Криму. Зокрема, це закрита форма каналу, яка може позбавляти нас отого зайвого випаровування. Ну і інші технічні ідеї з цього приводу. Але, скоріше за все, в тому вигляді, який він сьогодні є, він функціонувати вже не буде. Тому, що відновлення його пропускної здатності потребуватиме таких величезних коштів, які можна порівняти з побудуванням нової споруди аналогічного функціонування", - запевнив експерт.

На його думку, залежність від Північно-Кримського каналу наразі в Криму не є критичною, адже сільське господарство на півострові майже припинило існувати. Проте після деокупації Криму Україна має запровадити систему повноцінного водозабезпечення в регіоні. 

Підрив Каховської ГЕС: що відомо

​6 червня 2023 року окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС, затопивши населені пункти на Миколаївщині та Херсонщині. Через місяць після підриву місцевість довколо водосховища перетворилася на пустелю.

Водночас нещодавно стало відомо, що у Каховське водосховище повертається вода. Експерт Української природоохоронної групи Григорій Коломицев зазначив, що це пояснюється весняним таненням снігів.

"За відсутності штучного регулювання рівня води, сьогодні ми можемо спостерігати на території колишнього Каховського водосховища ті самі процеси, що відбуваються на природних, незарегульованих людиною заплавах річок. Весняні водопілля відбувалися на цих землях ще до побудови ГЕС тисячі років", - розповів він.

Також член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко відповів, чи потрібно відновлювати Каховську ГЕС. За його словами, її можна відновити, проте не в такому вигляді, як вона була до підриву. 

Карина Бовсуновська, УНІАН​