Рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС ухвалено: що далі?

Європейська рада на саміті у Брюсселі підтримала початок переговорів з Україною щодо вступу до ЄС. Але надалі на Україну чекає непростий і тривалий процес.

Що таке переговори щодо вступу до ЄС і коли вони розпочнуться, - у матеріалі РБК-Україна нижче.

Лідери держав-членів ЄС, які зібралися сьогодні на саміті у Брюсселі, офіційно дали "зелене світло" початку вступних переговорів з Україною. Переговори, до речі, схвалили і з Молдовою, а Грузія нарешті набула статусу кандидата на вступ до ЄС.

"Це - стратегічне рішення і день, який залишиться зображеним в історії нашого Союзу. Пишаюся тим, що ми виконали свої обіцянки, і тішуся за наших партнерів", - заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

Не завадила цьому рішенню і позиція Угорщини, яка погрожувала блокувати початок переговорів з Україною. Угорський прем'єр Віктор Орбан, за даними західних ЗМІ, навіть покинув зал саміту перед початком голосування з українського питання. Свою втечу Орбан пояснив у заяві на сторінці Facebook, назвавши членство України в ЄС "поганим рішенням", у якому Угорщина не хоче брати участь.

Що таке переговори щодо вступу до ЄС

Тепер після рішення Європейської ради у Брюсселі має бути сформовано так звану переговорну рамку, в якій буде визначено процедуру вступних переговорів з Україною. Очікується, що робота над рамкою розпочнеться одразу, а затвердять її у березні наступного року.

"У березні буде опубліковано звіт, і на основі цього ми ухвалимо рішення у березні", - сказав журналістам на полях саміту в Брюсселі президент Євроради Шарль Мішель, додавши, що це був дуже потужний політичний сигнал і дуже потужне політичне рішення.

У рамках вступних переговорів Україні потрібно буде привести своє законодавство у відповідність до європейського, виконавши так званий Acquis communautaire – комплекс прав та обов'язків держав-членів ЄС.

Цей Acquis communautaire складається з 35 окремих пунктів, прогрес у виконанні кожного з яких має бути схвалений усіма членами ЄС. Втім, для кожної країни-кандидата щоразу розробляється окрема рамка переговорів, можливо, окремі процедурні моменти у разі України будуть спрощені.

Пункти Acquis communautaire включають і питання вільної торгівлі, і право інтелектуальної власності, конкурентної політики, рибальства, енергетики, оподаткування, правосуддя, освіти та культури, фінансового контролю тощо. Загалом для набуття членства Україні потрібно імплементувати близько 30 тисяч різних правил та стандартів ЄС.

"Нам належить провести адаптацію нашої правової системи до Acquis communautaire, правової системи ЄС, і це включає не лише тисячі сторінок договорів та інших джерел права ЄС, а й політичні підвалини, на яких базується ЄС", - пояснив у коментарі РБК-Україна голова парламентського комітету із зовнішньої політики Олександр Мережко.

Як зазначив Мережко, переговори про вступ можуть зайняти кілька років, зокрема були приклади, коли вони тривали 4-5 років. Однак, на його думку, в українському випадку переговорний процес буде коротшим.

Коли Україна може стати членом ЄС

Тривалість переговорів, звісно, насамперед залежатиме від швидкості впровадження українською владою всіх необхідних реформ. Але й політична воля ЄС відіграватиме у цьому процесі значну роль, оскільки прогрес щодо кожного з пунктів мають схвалити всі країни Євросоюзу.

Не варто також забувати, що переговори – це не остання сходинка до вступу до ЄС. У разі успішного завершення та підтримки з боку Євроради, Єврокомісії та Європарламенту всі 27 країн Євросоюзу мають підписати та ратифікувати угоду про членство з Україною (в окремих випадках для цього може знадобитися і загальнонаціональний референдум).

У Євросоюзі визначили 2030 рік як орієнтовний термін свого розширення, в рамках якого до блоку, як очікується, приєднається до 9 країн. Серед них буде і Україна. Але це не означає, що на українців доведеться чекати 2030 рік, щоб стати частиною ЄС.

На початку жовтня голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявляв, що завдяки Україні процес вступу нових членів може відбуватися швидше, а озвучений раніше 2030 рік – це лише орієнтир. Таку ж позицію висловлювала у коментарі РБК-Україна та віце-прем'єр із євроінтеграції Ольга Стефанишина. Вона пояснювала, що розширення ЄС не відбудеться "за одну ніч", оскільки до кожної країни буде індивідуальний підхід щодо швидкості її трансформації.