Реформа армії: служба за контрактом та військові навчання замість призову

Міністр оборони Рустем Умєров затвердив Концепцію військової кадрової політики на наступні п’ять років. Вона передбачає кардинальні зміни.

Поки що наміри, а не плани

Очільник Міноборони підписав Наказ про затвердження Концепції військової кадрової політики до 2028 року. В міністерстві наголошують, що цей документ визначає стратегічне бачення розвитку військової кадрової політики у сфері оборони впродовж наступних п’яти років - як під час дії воєнного стану, так і у мирний час. Головний акцент - на гарантованому задоволенні потреб ЗСУ в людях під час повномасштабної війни, інтеграція в євроатлантичний безпековий простір та взаємосумісність ЗСУ зі збройними силами держав-членів НАТО.

Які результати очікуються:

- ЗСУ перейдуть на військову службу за контрактом, а строкову службу замінять інтенсивною військовою підготовкою громадян призовного віку, але це можливо лише за умов мирного часу;

- почне функціонувати дієва система рекрутингу для поповнення за контрактом ЗСУ професійним і вмотивованим особовим складом;

- людиноцентричний підхід до управління кар’єрою військовослужбовців з урахуванням їхньої освіти, професійного розвитку та гендерної рівності - в ЗСУ мають бути однакові можливості як для чоловіків, так і для жінок;

- вдосконалення електронної системи військового обліку;

- автоматизація та цифровізація всіх процесів управління персоналом;

- розширення співпраці між українськими профільними вишами та відповідними вишами держав-членів НАТО і ЄС;

- ефективна та прозора система грошового забезпечення військовослужбовців та забезпечення їх житлом;

- вдосконалена психологічна підтримка;

- нова культура взаємин між командирами та підлеглими;

- належні умови для переходу від військової кар’єри до цивільного життя військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби.

Концепція - це лише рамковий документ, який в загальних рисах визначає бачення того, як розвиватиметься система роботи з особовим складом ЗСУ в найближчі п’ять років. Вона передбачає розробку дорожньої карти, яка опише, в які терміни переглянуть політику кар’єрного зростання, психологічного, медичного, соціального супроводу військовослужбовців. Це те, над чим вже зараз працює команда Міноборони разом із фахівцями з ЗСУ.

"Ми маємо розглянути всі можливості і всі альтернативні варіанти, щоб колегіально обрати ті, які будуть оптимальними для країни сьогодні і завтра", - сказала заступник міністра оборони Наталія Калмиковав ефірі телемарафону Єдині новини.

Вона зазначила, що в нас буде за цей період, ці п’ять років, і завершення війни, і демобілізація, і буде мирний час. Але цей документ про те, що захист країни відбувається вже сьогодні, і він відбуватиметься завтра. Ми говоримо про те, що вже є вимоги часу, і їм може відповідати рекрутинг. Це новий інструменти залучення людей до захисту Батьківщини. Він дозволить українцям ставати на військовий облік, дивитися, які є потреби саме з фахової сторони, яким чином їхні здібності, досвід і освіта найкращим чином можуть бути реалізовані під час служби. Вона наголосила, що рекрутинг, за допомогою якого планують залучати людей до військової служби за контрактом, стане паралельним до мобілізації механізмом, що допоможе ефективно протистояти триваючій російській агресії проти України.

Строкову службу поки що не відмінять

Повністю перейти на службу за контрактом під час війни ЗСУ не зможуть.

"Це не може бути реалізовано, доки триває війна. Контрактна армія - це питання мирного часу. І я б навіть додав, що це питання часу, коли Україна зможе собі дозволити не бути в постійній активній обороні. Треба розуміти, що концепція - це ще не план дій, власне, план і кроки мають бути напрацьовані. Концепція - це такий рамковий стратегічний документ, який глобально визначає напрямок і те, як ми рухаємось у цьому напрямку", - зазначив керівник управління преси та інформації Міноборони Ілларіон Павлюк в ефірі Радіо Свобода.

Що ж до людиноцентричного підходу, то це те, над чим вже зараз триває робота. Адже надзвичайно важливо створити механізм, коли кожен військовослужбовець буде мати чітке розуміння, що з ним відбудеться у війську.

"Ми будемо працювати над тим, що ми зможемо максимально, виходячи з сильних якостей людини, з її кваліфікації і досвіду, пропонувати позиції, де ці якості будуть реалізовані якнайкраще. Треба сказати, що це не означає, що кожен, хто хоче бути айтішником, буде у війську виключно айтішником, бо може так статися, по-перше, що бажаючих буде більше, ніж потрібно айтішників, а по-друге, треба розуміти, що у мирному житті у нас немає такої кількості стрільців і кулеметників, як потрібно. Цю роботу теж треба комусь робити", - додав Павлюк.

Призов на військову службу, доки триває війна, не відмінено. Але, згідно з відповідним законом, його під час воєнного стану поставили на паузу, і поки що замість нього не вводитимуть інтенсивний вишкіл, про який йдеться у Концепції Міноборони.

Отже, коли після нашої перемоги буде відмінено в межах реформи армії строкову службу, отримання базових навичок у військовій справі та знань із тактичної медицини стануть загальною практикою для всіх. Таке практикують в Ізраїлі, Швейцарії, Фінляндії та скандинавських країнах.

"Це буде підготовка на базі навчальних закладів, але не номінальна військова кафедра, а реальна підготовка майбутнього кадрового резерву армії. Військова кафедра буде лише однією зі складових вишколу… Так, в школах замість одного уроку ДПЮ (допризовної підготовки юнаків - ред.) раз на тиждень мають проводитись курси тактичної медицини, а також обов'язковими повинні стати регулярні військові збори. До прикладу, збори раз на два роки для всіх людей призовного віку або тих, хто закінчив військову кафедру. Зараз опрацьовуються різні моделі підходів. Нинішні реалії показують, що Україна повинна мати якомога більше людей, підготовлених до військової служби, оскільки наш агресивний сусід нікуди не дінеться навіть після нашої перемоги", - зазначив народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, голова постійної делегації України в ПА НАТО Єгор Чернєв, повідомляє Укрінформ.

Галина Гірак