Рада пропонує зміни для переселенців у програмі "єОселя"

Щоб зробити програму державного кредитування дійсно доступною та ефективною для внутрішньо переміщених осіб, необхідно якнайшвидше переглянути допустимий "вік" для придбання нового житла та знизити розмір першого внеску.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.

За її словами, з моменту запуску програми "єОселя" видано близько 20 тис. іпотечних кредитів, з яких внутрішньо переміщеним особам всього 200. При цьому в Україні налічується нині 4,9 млн офіційно зареєстрованих ВПО, з яких щонайменше 26% потребують соціальний захист.

Такий низький показник участі цієї категорії громадян у програмі "єОселя" свідчить, на думку парламентаря, про одне: умови, які зараз пропонує держава, є малоефективними та накладають суттєві обмеження на громадян.

Однією з перших змін, які слід внести в програму, є зменшення віку житла, яке можна купити за допомогою програми "Оселя". За умовами, це може бути лише житло, яке введено в експлуатацію не пізніше ніж 3 роки тому.

Тобто сюди не підпадають квартири, збудовані не лише в 90-х роках, а й взагалі вся житлова нерухомість, збудована до 2021 року, коли в країні був своєрідний будівельний бум.

Змінити цю норму потрібно не так. Справа в тому, що переселенці з районів, які або тимчасово окуповані, або де ведуться бойові дії, далеко не завжди обирають для нового будинку Київ чи інші великі міста, де нового житла справді багато. В інших регіонах житла, вік якого перевищує 3 роки, може бути не так багато. До того ж таке житло зазвичай дорожче.

За даними порталу ЛУН, що систематично моніторить ринок первинної нерухомості , об'єктів, які підпадають під умови програми, у Кропивницькому, наприклад, всього два, у Вінниці набереться з десяток, а у Рівному 18. Якщо ми підемо за межі регіональних центрів, то там ситуація Ще більш показова: знайти будинки, що відповідають умовам програми, скажімо у Жмеринці чи Лубнах – місія фактично неможлива .

Вона також додала, що іншою важливою зміною є зменшення для ВПО першого внеску за житло, придбане за програмою "єОселя". На сьогодні кредитна ставка для військових-контрактників, силовиків, вчителів, медиків та науковців складає 3%, для учасників бойових дій, ветеранів, переселенців та всіх, хто не має власного житла – 7%.

При цьому перший внесок має становити 20% вартості житла. Подібні обмеження, на думку голови профільного комітету, суттєво відбиваються на ефективності програми: потрібно переглянути розмір ставки до 3%, а поріг першого внеску до 15%, адже люди, які втратили все і починають будувати життя з чистого аркуша, потребують підтримки держави.

Парламентар нагадала, що з початку поточного року українцям, чиє житло було зруйновано внаслідок російської збройної агресії, дозволили поєднувати можливості державних програм "єОселя" та "єВідновлення". Це дозволяє українцям, які втратили своє житло через війну, взяти іпотеку та скористатися сертифікатом для покриття першого внеску за нове житло.

Але за відсутності сертифіката "ЄВідновлення", тобто, якщо житло не знищено, але через війну проживати в ньому неможливо, цю суму потрібно платити з власної кишені. Для значної кількості переселенців він - непідйомний, тому розмір авансового платежу слід зменшити – до 15%. Крім того, ми пропонуємо встановити для них пільгову кредитну ставку у 5% на весь термін кредиту замість 7% ”, - зазначила Шуляк.

Ще одна важлива зміна, яку пропонує внести парламент - створити пільгові умови кредитування за програмою "ЄОселя" для сімей з дітьми, оскільки запит на пільгове кредитування з боку саме великих сімей - також надзвичайно високий, але фінансові можливості у багатьох обмежені.

Держава не має права залишатися осторонь, якщо хоче зберегти гідні умови для життя громадян і попередити нові хвилі вимушеної еміграції. Тому ми ініціюватимемо всі ці зміни, і сподіваємося на позитивне рішення Уряду в цьому напрямку. змушені через війну шукати нові будинки – одне з найпріоритетніших завдань держави ”, – підсумувала Шуляк.