Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників

Народні депутати Верховної Ради ухвалили за основу (у першому читанні) законопроєкт №9363, який передбачає автоматизований арешт депозитів боржників. Про це свідчить Картка законопроєкту на сайті українського парламенту.

Законопроєкт №9363 зареєстрували у Верховній Раді у червні 2023 року. Його ініціатором є прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

У пояснювальній записці до цього законопроєкту йдеться про те, що в нашій країні заходи примусового виконання судових рішень, зокрема щодо звернення стягнення на майно, застаріли, їх потрібно зробити сучасними за допомогою цифровізації та оптимізації процесів звернення стягнення на майно боржника. Крім того, потрібно вдосконалити функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження та автоматизованого арешту коштів боржників.

Тому автори законопроєкту №9363 пропонують накладати автоматизований арешт на депозити боржників, а потім передавати їх для погашення боргу. Але спочатку відповідну вимогу до банку має подати судовий виконавець.

Банк, отримавши постанову про арешт коштів боржника на депозитних рахунках, не продовжує термін дії договору банківського строкового внеску. Банк перераховує кошти на рахунок судового виконавця у сумі, зазначеній у платіжній інструкції на примусове списання коштів, а залишок коштів (якщо вони є) повертає боржнику. Відповідні зміни мають бути внесені до українського законодавства.

Також законопроєкт №9363 вносить зміни до процесу заборони реєстрації (перереєстрації) автомобілів, якщо їхні власники перебувають у Єдиному реєстрі боржників.

Наразі законопроєкт №9363 готують до другого читання у сесійній залі Верховної Ради. Які до нього внесуть поправки – поки що не відомо. Також не відомо, коли відбудеться розгляд цього документа у другому читанні.

Слід зазначити, що до реєстру боржників включають громадян, котрих у судовому порядку зобов'язали сплатити борг. Наприклад, борг за комунальні послуги, аліменти, кредити тощо.

За борги арешт на банківські рахунки можуть накласти навіть під час війни. Як, зрештою, і арешт на нерухомість. Заборонено через суд стягувати заборгованість за комунальні послуги за прострочені суми, що виникли після 24 лютого 2022 року, але тільки для жителів регіонів, де йдуть бої з окупантами або тимчасово окупованих територій. Це не стосується боргів, які утворилися до 24 лютого 2022 року. Після скасування воєнного стану боржникам потрібно буде сплатити всю суму заборгованості.