З початку 2024-го року Уряд виділив на фортифікації близько 40 мільярдів гривень. Вагому частину бюджету отримали обласні державні адміністрації, які й укладали договори з підрядниками на будівництво та облаштування оборонних ліній. Журналісти детально розібрали фінансову складову зведення фортифікацій і з’ясували, що на роботах щонайменше в декількох областях, зокрема – Херсонській та Житомирській – держава могла втратити десятки мільйонів.

280 мільйонів гривень на фортифікаційні роботи на Херсонщині отримала компанія “Глобал Білд Інжиніринг”. У минулому році Bihus.Info вже розповідали про зв’язки цього підрядника з заступником голови Херсонської ОДА Антоном Самойленком. Ця фірма закуповувала необхідні для будівництва матеріали не напряму у виробника, а в новоствореної компанії “Дніпро Промснаб Торг”, яка має всі ознаки “поличкової” (фірми, що масово реєструються юристами і в подальшому продаються зацікавленим особам під конкретні задачі – ред.). Ця структура купувала протитанкові піраміди та лего блоки вже у виробників і продавала ТОВ “Глобал Білд Інжиніринг” з суттєвою націнкою. Переплата лише на цих товарах, за підрахунками журналістів, може становити 35 мільйонів гривень. При цьому власник “Дніпро Промснаб Торг” Віталій Пономаренко отримував дохід і від своєї фірми, і від компанії “Глобал Білд Інжиніринг”, що вказує на спорідненість фірм, а отже й на те, що переплата створювалася штучно і “осідала” в тих самих структурах.

На Житомирщині частину фортифікаційних замовлень віддали компанії “Навітехсервіс”, яка також фігурувала в одному з попередніх розслідувань Bihus.Info – у 2023 році компанія займалася відбудовою ЖК “Ірпінські Липки” в Київській області, отримавши на роботи понад 600 мільйонів гривень.

Попри те, що компанія також отримала замовлення на фортифікаційні роботи, самими роботами вона не займалася. “Навітехсервіс” всі отримані понад 30 мільйонів гривень перерахував ТОВ “Рейсквік”, яка, в свою чергу, частину суми відправила далі по ланцюжку ще одній спорідненій структурі, ТОВ “Мелтнер Стронг”. Остання ж кошти витратила на закупівлю величезної кількості (56 тонн) тканини. Такі операції зазвичай свідчать про наміри вивести кошти готівкою. Ще одну частину суми, яку отримав “Рейсквік”, журналістам відслідкувати взагалі не вдалося – вона губиться десь у звітності компанії.