Лента новостей

События

Продукти подорожчають щонайменше на 10%: економіст Устенко попередив про стрибок цін до кінця 2026 року

20 октября 01:00

Продукти подорожчають щонайменше на 10%: економіст Устенко попередив про стрибок цін до кінця 2026 року

До кінця 2026 року ціни на продукти харчування в Україні можуть зрости щонайменше на 10% через зростання вартості пального та послаблення гривні. Ще суттєвіше можуть зрости ціни на ліки та імпортні товари, а найбільше фінансове навантаження відчують пенсіонери з мінімальними виплатами, переселенці та інші соціально вразливі категорії населення.

Про це розповів економіст, колишній радник президента України Олег Устенко у коментарі ЗМІ. За його словами, подорожчання може торкнутися практично всіх категорій товарів, оскільки виробники та продавці змушені враховувати збільшення витрат на транспортування, виробництво та закупівлю продукції.

Чому продукти в Україні можуть подорожчати щонайменше на 10%

Одним із головних чинників майбутнього подорожчання економіст називає зростання вартості пального. Воно впливає не лише на витрати автолюбителів, а й на собівартість практично всіх товарів, які потрапляють на полиці українських магазинів.

Пальне необхідне на різних етапах виробництва та реалізації продукції. Його використовують для роботи сільськогосподарської техніки, перевезення сировини, доставки готових товарів на склади, а звідти – до торговельних мереж та на ринки.

Тому навіть продукція, яка повністю виробляється в Україні, залежить від вартості пального. Зокрема, це стосується овочів, фруктів, молочних продуктів, м'яса та інших товарів повсякденного попиту. "Пальне є частиною будь-якої собівартості, будь-якої продукції. І неважливо, чи йдеться про картоплю. Картоплю теж якимось чином потрібно довезти до ринку або до супермаркету", – пояснив Устенко.

Відповідно, коли дорожчає транспортування, виробники та постачальники можуть перекладати частину додаткових витрат на кінцевого покупця. У результаті ціни в магазинах поступово зростають навіть на ті товари, виробництво яких напряму не залежить від імпортної сировини.

За оцінкою економіста, до кінця 2026 року продукти харчування можуть подорожчати щонайменше на 10%. Наприклад, якщо зараз сім'я витрачає на продукти 8 тисяч гривень щомісяця, то у разі їх подорожчання на 10% аналогічний набір покупок коштуватиме вже 8 800 гривень.

Які товари можуть подорожчати найбільше

Окрім продуктів харчування, під загрозою суттєвого подорожчання опиняються імпортні товари. Їхня вартість залежить не лише від логістичних витрат, а й від курсу гривні щодо іноземних валют.

Коли національна валюта слабшає, українським імпортерам доводиться витрачати більше гривень, щоб придбати ту саму кількість продукції за кордоном. Згодом додаткові витрати можуть позначитися на роздрібних цінах; це стосується широкого асортименту товарів, зокрема:

імпортні продукти харчування, зокрема кава, чай, фрукти та інші товари, які Україна закуповує за кордоном;

побутова техніка, електроніка та комплектуючі;

одяг, взуття та інші товари іноземного виробництва;

ліки та фармацевтична продукція;

товари, для виробництва яких українські підприємства використовують імпортну сировину.

Водночас фактичне подорожчання залежатиме від конкретного товару, закупівельних контрактів, запасів продукції, конкуренції між продавцями та здатності виробників стримувати власні витрати. За словами Устенка, імпортні товари можуть дорожчати швидше за вітчизняні.

У такій ситуації частина українців буде змушена переглядати свої споживчі звички та переходити на більш доступні альтернативи. Зокрема, покупці можуть частіше обирати продукцію українського виробництва замість закордонної, скорочувати необов'язкові покупки або віддавати перевагу дешевшим товарам.

Однак, як зазначає економіст, така вимушена економія може супроводжуватися зниженням якості життя. Адже споживачі обиратимуть продукцію не стільки виходячи з власних потреб і вподобань, скільки відповідно до фінансових можливостей.

Ліки можуть подорожчати ще більше

Найскладнішою Устенко називає ситуацію на фармацевтичному ринку. На відміну від багатьох інших товарів, ліки часто неможливо просто виключити зі списку покупок або замінити дешевшими без урахування медичних показань.

За словами економіста, додаткові ризики виникають через проблеми з роботою українських фармацевтичних підприємств. Частина виробників може зіткнутися з труднощами під час виготовлення або зберігання продукції.

Якщо внутрішнє виробництво скорочуватиметься, потребу в ліках доведеться частково покривати за рахунок імпорту. А закупівля препаратів за іноземну валюту в умовах девальвації гривні створюватиме додатковий тиск на ціни.

"Проблеми виникнуть із фармацевтичною продукцією, оскільки частина наших підприємств не зможе працювати або зберігати продукцію. У такому разі доведеться збільшувати обсяги імпорту. На тлі девальвації гривні ціна на фармацевтичну продукцію зростатиме", – зазначив економіст.

Особливо відчутним подорожчання може виявитися для людей, які регулярно купують ліки і не можуть відкласти лікування. Насамперед ідеться про пацієнтів із хронічними захворюваннями, людей похилого віку та тих, хто потребує тривалої медикаментозної терапії.

Як девальвація гривні впливає на ціни в магазинах та аптеках

Послаблення гривні є ще одним чинником, який може прискорювати інфляцію. Найбільш помітно його вплив відчувається на товарах, які Україна імпортує або виробляє з використанням закордонних компонентів.

Механізм досить простий: якщо українська компанія закуповує товар за долари або євро, то після зростання валютного курсу їй потрібно більше гривень для оплати тієї самої партії. Наприклад, якщо товар коштує 100 доларів, то за умовного курсу 40 грн за долар його закупівельна вартість становитиме 4 000 гривень. Якщо курс підвищиться до 44 грн, аналогічна покупка обійдеться вже у 4 400 гривень.

Таким чином, тільки через зміну курсу витрати імпортера зростуть на 400 гривень, або на 10%. І це без урахування доставки, митних платежів, зберігання та торговельної націнки. Однак девальвація не завжди призводить до миттєвого та пропорційного підвищення роздрібних цін.

Хто найбільше постраждає від зростання цін

За словами Устенка, наслідки подорожчання будуть особливо відчутними для українців із невисокими доходами. Причина полягає в тому, що значна частина їхнього бюджету вже йде на базові потреби – харчування, комунальні послуги та ліки.

На відміну від більш забезпечених домогосподарств, у таких людей значно менше можливостей скоротити необов'язкові витрати, щоб компенсувати подорожчання найнеобхіднішого. Економіст вважає, що в умовах обмежених бюджетних ресурсів держава повинна в першу чергу підтримувати найбільш соціально вразливі категорії населення.

До них він відніс внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів, які отримують мінімальні виплати, одиноких матерів та людей з інвалідністю. На думку Устенка, саме ці групи потребують першочергової уваги, оскільки зростання вартості базових товарів може суттєво погіршити їхнє матеріальне становище.