Про те, як навести «моду» своїй худобі

У країнах Євросоюзу ідентифікація та реєстрація тварин та їх киркування є обов’язковими процедурами. У Нідерландах уся велика рогата худоба ідентифікується одразу після народження самими фермерами. Після биркування господар повинен зареєструвати тварину у національній базі даних з ідентифікації по телефону, через Інтернет чи звичайним листом.

У Сполучених Штатах на сьогодні процедура не є обов’язковою та примусовою, але більшість молочних ферм мають систему ідентифікації. Одна з її найбільш поширених форм – це поєднання бирки у вусі і електронного ідентифікаційного датчика, який являє собою кнопку, що вводиться у вухо тварини. Нині уряд США робить спроби ввести закон про обов’язкову ідентифікацію худоби.

В Україні велику рогату худобу на забій не приймуть без наявності прикріплених на тварині бирок, паспорта та ветеринарної картки до нього. Задля отримання цих документів необхідно звернутися до найближчого ветеринара. Він, по приїзду на місце, заповнює реєстраційну картку на тварину і кріпить бирки. На бирці державного зразка зображено трикутник, який є символом «Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин», європейське кодування України UA та індивідуальний ідентифікаційний номер тварини, під яким вона зареєстрована у базі даних – Єдиному державному реєстрі тварин. Після кріплення бирок ветеринар видає квитанцію на оплату. По оплаті та поверненню корінця ветеринару, він вносить дані про худобу до Єдиного державного реєстру тварин. Наступного разу ветеринар завітає уже з паспортами. Якщо ж тварина втратила бирку, необхідно замовити дублікат. Щоправда, його вартість майже не буде відрізнятися від повної вартості послуги з ідентифікації.

У тому випадку, якщо ви хочете зареєструвати тварину, завезену з-за кордону, то, зазвичай, усі імпортовані тварини ідентифіковані і мають бирки. Із тваринами з європейських країн особливих проблем не буває, адже там діє єдина система ідентифікації та реєстрації. А ось із Китаю, Туркменістану чи Казахстану можуть прибути тварини з незрозумілим номером, який український Реєстр не «прочитає». Тому знадобиться переідентифікація.

Як зазначає директор сільгосппідприємства «Пісківське» Валерій Колоша, биркування тварин і справді необхідне для обліку стада і, в першу чергу, для управління на господарстві. Однак з ідентифікацією і отриманням паспорта тварин дещо складніше. Зокрема дуже багато паперової роботи, треба заповнювати велику кількість карток і мати на фермі працівника, який би вів таку документацію. До того ж, за словами Валерія Колоши, це фінансово накладно. Спершу биркування однієї тварини для підприємств коштувало 25 грн. Торік його вартість становила 42 грн., на сьогодні вона дещо знижена і складає 31,5 грн. за голову. Невже пластмаса настільки подорожчала? Проте, фермер бідкається, що якість бирок однозначно стала гіршою, тварини їх частіше скидають. Через це на кожну тварину на рік доводиться платити чималу суму грошей. Валерій підкреслює, що його цілком влаштовував попередній варіант ведення обліку стада. Биркування обходилось дешевше і виконувати його було простіше, адже не витрачалося стільки часу на заповнення усіляких паперів, які зараз потрібні при ідентифікації.