Повернути чоловіків в Україну: як реагує світ

Польща та Литва готові допомогти Україні повернути додому чоловіків мобілізаційного віку, це викликало хвилю обговорень у світі.

На фоні рішення українського уряду про тимчасову заборону чоловікам призовного віку подавати документи на отримання паспортів за кордоном в Польщі заявили, що готові допомогти Києву повернути українців на захист країни. Ініціативу Варшави підтримала і Литва. Чи зможуть країни примусово повертати українських чоловіків додому – далі в сюжеті.

Поляки обурені українцями в кафе і ресторанах

Напередодні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава готова допомогти Україні повернути військовозобов’язаних чоловіків додому. За його словами, Варшава ще раніше пропонувала Києву таку ідею.

"Громадяни України мають обов’язки перед державою. Ми давно припускали, що також можемо допомогти українській стороні в тому, щоб військовозобов’язані поїхали в Україну", – сказав польський міністр.

Він також заявив, що питання повернути українських чоловіків мобілізаційного віку додому виникає і в середині Польщі.

"Багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кав’ярнях і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні", – сказав міністр.

Водночас він не розкриваючи подробиць, як саме Польща може допомогти, але на питання журналістів, чи зможе Польща на прохання Києва не продовжувати право на перебування українським чоловікам сказав: "Все можливо".

За інформаціє Євростату, на січень 2024 року у країнах ЄС проживають близько 4,3 мільйона українців, з них близько 860 тисяч – дорослі чоловіки. Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців, це другий показник за чисельністю після Німеччини.

Обмеження у виплатах, роботі і документах

Литва також відгукнулась на ідею повернення українських чоловіків призовного віку. Втім, влада країни поки стежить, як це планує реалізувати Польща, заявив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас.

"Ніхто, звісно, не буде їх збирати і відвозити в Україну – цього не буде. Але (обмеження чоловіків – ред.) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують. Можливо, він підійде і для Литви", – зазначив Кащюнас.

Литовський міністр додав, що наразі не назве точну кількість українців призовного віку, які перебувають у Литві.

Хто проти ідеї повернення

Німеччина пообіцяла не обмежувати в правах чоловіків з України. 24 квітня представник МВС Максиміліан Калль заявляв, що призупинення надання консульських послуг українців не вплине на статус біженця в країні.

А сьогодні представник берлінського сенату повідомив для DW, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не передбачає неодмінної наявності в них чинного паспорта.

Якщо українське посольство або консульство відмовлять громадянину України у видачі або продовженні паспорта через непроходження військової служби, то берлінське управління у справах іноземців може видати йому проїзний документ, що замінює паспорт для поїздок за кордон.

Проте в німецькому уряді зазначили, що робитимуть це у виняткових випадках, якщо людина зможе довести, що поїздка має вагому причину.

"Відповідні платні клопотання про видачу німецького проїзного документа будуть ретельно перевірятися і, як правило, відхилятися", – додав він.

Окрім цього спікер Єврокомісії з питань міграції Аніта Хіппер заявила, що ЄС продовжить надавати тимчасовий захист для українців, незалежно від їхньої статі чи статусу.

"Ми не проводимо розмежування між статтю або статусом військовозобов'язаного",

– наголосила речниця.

Водночас Єврокомісія відмовилася коментувати обмеження в українських дипустановах для чоловіків, заявивши, що єдине, що вони можуть зробити – пояснити ситуацію з українцями на території Євросоюзу.

Чи можуть призвати з-за кордону

Варіант примусового повернення чоловіків призовного віку виглядає дуже реалістичним, адже зараз в Україні немає процедури мобілізації чоловіків з-за кордону.

"Нема. А тому весь цей галас, що вже звідти забирають в армію, порожній. Ні, йдеться про взяття на військовий облік", – вважає політолог Володимир Фесенко.

Це підтверджує і речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін. За його словами, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) за кордоном не працюватимуть. Вручення повісток чоловікам за кордоном наразі "виглядає нереальним".