Повернення українців додому: чи потрібно нове міністерство

Влада анонсувала створення особливого міністерства, задачами якого буде повернення українців додому. Але реакція на це відомство неоднозначна: люди не вірять у ефективність задуму.

Що пропонує влада

Як повідомляв Центр економічної стратегії, станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебувало 4,9 млн українців (важливо, що за іншими підрахунками за кордоном знаходяться 7,5 млн українців).

Переважна більшість біженців з України - це жінки (найбільша частка - віком 35-44 років) та діти.

У межах дослідження було також проаналізовано правовий статус українських біженців у країнах Європи та поза її межами. Так, велика кількість країн поступово скорочують витрати на біженців та роблять умови для них жорсткішими, ніж на початку війни в Україні.

Водночас, згідно з підрахунками експертів, поза межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.

Україна ж не готова відмовитись від своїх громадян. 27 серпня під час пресконференції президент України Володимир Зеленський заявив, що дуже хотів би, щоб українці повернулися додому, але "без примусу".

За словам президента, Україні потрібно повернути доросле населення, дітей, студентів.

"Без примусу. Зробити всі умови, щоб вони хотіли це зробити. З ними треба спілкуватись. Я знаю, що є відсоток людей, які просто не можуть знайти роботу. Передусім це стосується Польщі і Німеччини, де більшість наших українців", - зазначив президент.

Також президент окреслив свою ідею для повернення громадян - міністерство єдності.

"Сьогодні нам потрібно напрацювати політику для цієї інституції і ухвалити це рішення восени",- заявив Зеленський.

Вже 7 вересня голова фракції Слуга народу Давід Арахамія в своєму Telegram-каналі повідомив, що на засіданні фракції обговорили створення нової інституції в уряді - але не міністерства єдності, а міністерства повернення українців.

"Проводимо обговорення кандидатів, які могли б його очолити", - написав Арахамія.

Інших подробиць він не надав.

Чи допоможе Міністерство повернути українців

Перший віцеспікер Ради Олександр Корнієнко у коментарі РБК-Україна відповів на питання, коли з'явиться міністерство та хто його очолить.

"Думаю, ми дізнаємося про це точно не зараз, потрібен час на пошук кандидата, який би відповідав масштабному завданню - поверненню українців. Можливо, міністерство називатиметься якось інакше", - заявив Корнієнко.

Він пояснив, що міністерство займатиметься роботою з українцями за кордоном. Насамперед із тими, хто тимчасово залишив свої домівки тут.

"Одна з ідей, яка озвучується, - міністерство має мати представництва у країнах найбільшої присутності українців. Це Варшава та Берлін. Можливо, десь в інших країнах",- заявив нардеп.

Фронт роботи буде великим, підкреслив Корнієнко.

"Потрібно зрозуміти яка законодавча база, які внести зміни до певних законів. У нас не закрита дискусія про множинне громадянство для українців. Її ми продовжуватимемо, тому що це важливий аспект у питанні повернення",- запевнив Корнієнко.

Своєю чергою політолог Володимир Фесенко у розмові з 24 Каналом припустив, які завдання може виконувати міністерство повернення українців. Він зауважив, що раніше в Україні ця функція була покладена на МЗС.

"Після війни питання повернення українців буде більш актуальним, але починати роботу треба зараз. З цими людьми треба комунікувати, але зараз немає органу, який займається взаємодією з цими людьми",- заявив Фесенко.

Вже зараз треба чітко визначити, скільки й де українців за кордоном. Важливо створювати бази даних, створити комунікацію з цими людьми через соціальні мережі, залучити нові цифрові інструменти, каже Фесенко.

"Нове міністерство має сформувати зв'язки з діаспорою, а далі поступово їх повертати. Адже стимули є, наприклад, люди живуть в Польщі, а за медичними послугами їдуть в Україну",- зазначив політолог.

За його словами, треба сформувати пакет пропозицій, щоб люди знали, що вони можуть повернутися в Україну й буде куди повертатися. Якщо люди будуть знати про це, то кількість охочих повернутися буде більша, ніж зараз очікується.

Але не всі українці однозначно позитивно сприйняли формування нового міністерства. Наприклад екскомандир Азову, заступник командира 3-ї ОШБр майор ЗСУ Максим Жорін вважає, що зараз в Україні треба зосередитись на військових питаннях.

"Судячи з ініціативи зі створення "міністерства повернення українців" - ми вже всі інші важливі питання в країні вирішили. Хоча, як на мене, більш актуальні на сьогодні були б, наприклад "міністерство будівництва укріплень", "міністерство мотивації до служби в армії" та "міністерство вчасних затримань проросійських агентів",- написав він у Telegram.

І як зазначає політолог Ігор Рейтерович в розмові з Фокусом, для того, щоб налагодити канали комунікації з українцями за кордоном, достатньо роботи міністерства закордонних справ. Під ці завдання можна було створити окремий департамент, який не передбачає додаткових ресурсів.

"Нове міністерство перетягуватиме на себе функціонал МЗС і Мінреінтеграції. Тому я думаю, що це просто передвиборчий хід. Він спрямований на те, щоб налагодити комунікацію з українцями за кордоном, чиї голоси можна отримати під час виборів. Припустимо, близько 3 млн дорослих людей, які можуть голосувати, їм дадуть преференції, і натомість отримають їхню підтримку. Це виглядає саме так. І міністерство створюють не для розв'язання реальної проблеми, а для красивих популістичних заяв", - вважає Рейтерович.

Як повернути українців додому

Експерти мають власні рецепти того, як можна спробувати повернути громадян України додому. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник в інтерв’ю УНІАН назвав фактори, які допоможуть повернути співгромадян. Це безпека, наявність роботи та інфраструктури. Ще одним важливим фактором є наявність житла.

"І ось тут держава повинна власним коштом будувати житло і здавати людям у довготривалу оренду, яке буде коштувати, умовно кажучи, оплату комуналки і зверху ще якісь гроші. Це житло не повинно переходити у власність людини. Але людина повинна мати можливість дожити до кінця своїх днів у цьому житлі",- сказав експерт.

Без масової побудови соціального житла, впевнений експерт, українці не повернуться з-за кордону.

Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко в ефірі каналу Суспільне зазначив: в Європі зацікавлені в тому, щоб українці лишались. Наприклад, в Німеччині до 2035 року може виникнути дефіцит співробітників на "робочі" професії. А "мінімалка" в Україні набагато нижча за європейську.

"Тут є проблема і це виклик для нашої держави. Ми повинні проаналізувати причини, чому люди думають повертатися чи не повертатися. Окрім того, розв'язати безпекові питання - куди повертатися, що буде із житлом, що буде із розмінуванням, а що буде із заробітними платами",- каже експерт.

Потрібно вже будувати систему мотивації й заохочення повернення людей, впевнений експерт.

"Головне не забувати, що європейські країни не зацікавлені у поверненні наших людей. Вони будуть зацікавлені, щоб повернулись люди похилого віку, пенсіонери, а от молоді амбітні сім'ї - ні. Це конкуренція за ресурси, продовольство, трудовий потенціал",- каже Мірошниченко.

Валерія Шипуля