Політика терору: як Крим став великою російською в'язницею для цивільних та військовополонених

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупаційна влада Криму відкрила два нових слідчих ізолятори: №2 та №8 у Сімферополі, третій — на етапі будівництва. У цих СІЗО росіяни, зокрема, утримують українських політичних, цивільних заручників. Кримські СІЗО — це тортури, голод та холод, наголошують бранці кремля.

В яких умовах перебувають незаконно ув'язнені українці в Криму — дізнається Суспільне Крим.

Батько політбранки і волонтерки з Херсона Ірини Горобцової Володимир Горобцов згадує, як російські військові під час окупації міста у травні 2022 року забирали його доньку з дому.

"Я запитував перед тим як вони пішли: "А де нам її шукати?". Вони кажуть: "Звертайтеся у військову комендатуру". І один з бійців додав, що не хвилюйтеся, можливо, вона у вечері повернеться. Ось, досі повертається", — каже він.

Два роки рідні не мали з Іриною жодного зв'язку, хоча знали, що її вивезли до Криму, розповідає Горобцов. Те, що його доньку утримують у СІЗО №2 Сімферополя, росіяни визнали лише в березні 2024 року. За п'ять місяців потому окупаційний суд за "шпигунство" засудив жінку до 10,5 років ув'язнення.

"Звідти нам прийшов лист через волонтера. Писала, що годували дуже погано. Там вона схудла кілограмів на 20, як не більше. Писала, що там дають пів буханки хліба, ще якась баланда і все. Єдине, як вона писала, що її рятувало — це можливість читати книги", — зазначає він.

До повномасштабного вторгнення у Криму діяв один слідчий ізолятор у Сімферополі, де утримували й українських політв'язнів. Цей СІЗО розрахований на понад 700 людей.Після 2022 року окупанти відкрили два нових: СІЗО №2, де утримували Ірину Горобцову, і №8. Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник пояснила, що їх відкрили, тому що в СІЗО-1 вже не вистачало місця, щоб утримувати бранців з новоокупованих українських територій.

"Після повномасштабного вторгнення Крим став взагалі великою в'язницею для цивільних", — наголошує вона.

Правозахисниця повідомляє, що окупанти використовують СІЗО-1 здебільшого для мешканців Криму. А СІЗО-2 — для людей, викрадених з тимчасово окупованих територій Запорізької області, Херсонщини. Особливо активно їх поміщали в цей ізолятор впродовж 2022-2023 років.
Водночас про СІЗО-8 правозахисники мають найменше інформації, адже туди отримати доступ навіть адвокатам найважче, ніж в інші слідчі ізолятори, розповідає Скрипник.

У кримських СІЗО окупанти утримували й українських військовополонених, каже адвокат Микола Полозов. За його словами, вони були у повній ізоляції, у статусі інкомунікадо — без винесення обвинувачення.

"По-перше, система не може опрацювати справи, що перевищують її можливості за певний період. Тому інколи у деяких людей вони затягуються на місяці. З іншого боку, щодо військовополонених і цивільних заручників, яких утримують таким самим чином, це політика терору, політика залякування, політика деморалізації. У Росії прекрасно розуміють, що у цій війні демографія на їхньому боці. І тому російській владі вигідно тримати людей у полоні, порушуючи міжнародні норми, чим їх відпускати, обмінювати і повертати Україні", — зауважує Полозов.

У СІЗО-2 перебував колишній політв'язень, перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.

"Коли в Сімферополі відкрили друге СІЗО, які контролювалися вже ФСБ, політв'язнів просто почали туди перевозити прямо купою. А там до всіх погане було ставлення. Я знаю, що там були хлопці, які взагалі тихо сиділи і не дуже сперечалися з якогось приводу і про яких не дуже багато розмовляли десь на волі, в Україні, чи на міжнародних майданчиках, але вони все одно в поганому становищі були", — зазначає Джелял.

В'язні кримських СІЗО переважно скаржаться на холод. Водночас у камерах немає вентиляції, відповідно — свіжого повітря. Людей не виводять на прогулянки, харчування є жахливим, не надається належна медична допомога і родичі ув'язнених також часто не можуть передати ліки. А ще там є тортури, розповідає Ольга Скрипник.

"Найпопулярніше — це електричний струм. Інколи ФСБівці викликають медиків, щоб ці медики, які при цих СІЗО, щоб вони просто впевнились, чи можна ще катувати людину далі, чи у неї зараз зупиниться серце. Найчастіше тортури — це перший період. Тому що їм треба сфабрикувати кримінальну справу. Тому вони знущаються з людини, щоб записати все, що їм треба. Як, наприклад, Ірина Данилович — кримська активістка, журналістка, яку вони викрали у квітні 2022 року. Вони її тиждень взагалі на підвалі тримали і змусили потім теж тортурами, знущаннями підписати просто порожні папери. А потім туди вписують все, що завгодно", — зазначає правозахисниця.

Найбільш беззахисними є бранці зі статусом інкомунікадо, пояснює вона. На них не відкриті кримінальні справи, їх не можуть задокументувати правозахисники, вони навіть можуть померти у російському СІЗО і про це ніхто не дізнається.

Порівняно зі становищем таких людей, ті, на кого відкриті кримінальні справи, мають хоча б можливість побачень з адвокатом, каже Полозов.

"Якщо щодо людини відкрили кримінальну справу, тоді вона отримує права обвинуваченого і підозрюваного, які передбачені кримінально-процесуальним кодексом. Тоді їй можна отримувати передачі, її може відвідувати адвокат", — пояснює він.

Батько Ірини Горобцової каже, що після вироку росіяни перевели її у СІЗО-1, де вона наразі очікує на рішення апеляції. Там, за його словами, Ірину може відвідувати адвокат, а батьки можуть листуватися з нею та передавати одяг і продукти.

"Зараз вона має можливість купувати продукти, ми за них платимо, вона все отримує. Щодо всього іншого, ми не знаємо як воно насправді. Все тільки з її слів", — додає Володимир Горобцов.

За даними Кримської правозахисної групи, в їхній базі наразі понад 135 імен політв'язнів з новоокупованих територій, яких утримували в СІЗО-2 Сімферополя. Цифри не остаточні, оскільки Росія приховує інформацію про українських цивільних бранців.