Олександр Прокудін, начальник Херсонської ОВАДесять сіл на правобережжі відновлювати недоцільно

Херсонщина продовжує виживати в умовах, коли лівий берег залишається в окупації, а деокуповане правобережжя перебуває під постійним масованим ворожим обстрілом – ворог «стирає» населені пункти біля Дніпра. Щодня надходять повідомлення про загиблих та поранених цивільних. Останнім часом, крім іншого, ворог масовано атакує правий берег керованими авіаційними бомбами, які періодично не долітають і падають у населених пунктах на поки що окупованому лівому березі. Херсонщина нині – це суцільна лінія фронту.

Як деокупована частина регіону готується до зими, як відбувається евакуація населення з прибережних населених пунктів, як готуються працювати на лівому березі після його звільнення, і, звісно, про аграріїв та розмінування – про все ми говоримо з начальником Херсонської обласної військової адміністрації Олександром Прокудіним.

ДРУГИЙ ЕТАП ПРОГРАМИ «ПЛІЧ-О-ПЛІЧ» – ЩЕ 3200 ДОМОГОСПОДАРСТВ

- Скільки зараз проживає людей на деокупованій частині Херсонщини?

- Близько 175 тисяч чоловік.

- Влада заявляла, що незахищені верстви населення отримають паливні матеріали для того, щоб пережити зиму, – йдеться про будинки без централізованого теплозабезпечення. Яка ситуація нині з цим, що вдалося зробити, як людям допомагають – коштами чи власне паливом?

- Маємо 14 тис. 386 осель, які опалюються індивідуально. Щоб забезпечити їх усіх деревним паливом, ми провели зустріч із благодійними організаціями, це, зокрема, Міжнародна організація з міграції, SaveUA, “Самаритяни”, “Ранок відродження” та інші. Благодійники підтвердили, що мають змогу надати деревину й вугілля для 10 тисяч родин. Щоб забезпечити решту домогосподарств, ми шукаємо далі, дефіцит – трохи більше 21 тис. м кубічних.

- Чи реальна перспектива забезпечити централізованим опаленням мікрорайон Острів у Херсоні, де минулого сезону тепла не було (13 грудня 2022 року міська влада поінформувала, що в Херсоні через обстріли припинили теплопостачання у мікрорайоні Корабел, мешканців тоді закликали евакуюватися)?

- Ми вже пробурили свердловину і подали воду. Острівська котельня з усіма насосами готова. Проведені й ремонтні роботи – ліквідували усі аварії, що були на даний момент. Але, звісно, будуть ще пориви, тому що там «прилітало» постійно. Думаю, з понеділка (23 жовтня, – авт.) почнемо набирати воду в систему, подивимося, де ще є несправності, позаварюємо й ті пошкодження. І щойно на вулиці буде відповідна температура, запустимо тепло. Я думаю, до 15 листопада котельня буде запущена.

- У межах проєкту з відбудови зруйнованих росіянами сіл на Херсонщині «Пліч-о-пліч» планувалося, що 15 регіонів України відбудують 26 населених пунктів. Що зараз відбудовують і які плани на майбутнє?

- Зараз у 12 громадах відновлюють житло. На сьогодні вже відремонтували 685 об’єктів, триває ремонт 388. До другої черги додали ще 76 населених пунктів. Це близько 3200 домогосподарств та 92 об’єкти соціальної інфраструктури. Почалися обстеження в цих населених пунктах. Ми вже підготували звернення до Кабміну щодо виділення коштів на реалізацію проєкту «Пліч-о-пліч». Першочерговий транш – до 1 млрд грн – буде розподілений між областями, які нам допомагають. Своєю чергою, вони їх спрямують на свої підприємства, що будуть займатися відновленням житла на Херсонщині.

- Цей мільярд розрахований уже на другий етап проєкту?

- Так, на ті 76 населених пунктів. А також оселі, не добудовані на першому етапі.

- А скільки сіл на правому березі, які немає сенсу відновлювати?

- Зараз ідеться про десять маленьких сіл, де проживали до десяти родин. Ці населені пункти повністю зараз знищені – їх недоцільно відновлювати… Ця цифра – станом на зараз. Якщо інтенсивність обстрілів не зміниться – їх буде більше. Утім, рішення не остаточні, бо якщо люди повернуться у село – ми будемо відновлювати. Я спілкуюся з керівниками військових адміністрацій, обговорюємо і ситуацію з відбудовою.

- Хто проводить обстеження в селах у межах «Пліч-о-пліч»?

- На жаль, нині на Херсонщині нестача фахівців з будівельною освітою. Обстеження проводять спеціалісти з інших регіонів, які потім і будуть відновлювати ці оселі та об’єкти.

- А чи працюють комісії з обстеження будівель, зруйнованих та пошкоджених внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, зокрема в обласному центрі?

- Обстеження не призупинялися. Через велику кількість «прильотів» їх обсяги зменшилися, тому фахівці з інших областей, які працювали у комісіях, виїхали. Але ми додали у ці комісії наших спеціалістів з поки що окупованих росіянами громад. Йдеться про 40 експертів. Вони зараз актують у Херсоні й в інших громадах, де небезпечно (через обстріли, – авт.), будинки, що постраждали. Тож обстеження і складання актів продовжуються. Проте в громадах, що віднесені до зони активних бойових дій, ймовірно, виплат поки не буде. А у відносно безпечних – Калинівській і частково Дар’ївській – виплати постраждалим плануються.

- Про яку кількість пошкоджених і знищених будівель внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС ідеться?

- Це 3 тис. 252 будинки, в тому числі 121 багатоквартирний, де на перших поверхах пошкоджені квартири. Вже обстежено 2 тис. 475 цих будинків, складено 2 тис. 256 актів. Оглянемо, думаю, до кінця року всі. Зараз складна ситуація в населених пунктах уздовж Дніпра – це Антонівка, Садове і Тягинка. Але якщо безпекова ситуація покращиться, обстеження проведемо й там.

ВІЙСЬКОВІ АДМІНІСТРАЦІЇ ГОТУЮТЬСЯ ПРАЦЮВАТИ ПІСЛЯ ДЕОКУПАЦІЇ

- Чи готові військові адміністрації поки що окупованого лівобережжя розпочати роботу одразу після звільнення цих територій? Зокрема, якщо деокупація припаде на зимовий період?

- Готові, я їх треную. У кожної громади є план, кожен знає, який йому генератор потрібен. Є розуміння, де підключається електроенергія, де газ, де розташовані об’єкти критичної інфраструктури, де будуть розміщуватися гуманітарні штаби та медичні заклади. Громади працюють і з міжнародними партнерами.

Ми на своїй складах маємо достатню кількість усього, що буде потрібно на тому березі. Зараз донори приїздять і протягом дня закривають потреби жителів деокупованої території. Тож ми не займаємо місце на складах харчами чи предметами гігієни. Робимо запаси тільки того, що може тривало зберігатися.

- Рада оборони області розширила перелік населених пунктів, звідки через постійні обстріли радять вивезти дітей, – до 31 населеного пункту додали ще три села. Як відбувається ця евакуація? Ви продовжуєте умовляти людей? Дітей зараз вивозять на відпочинок – це робиться теж у межах евакуації?

- Відпочинок і оздоровлення дітей – це окремий напрямок роботи. Але серед цих дітей є ті, які підпадають під евакуацію. Загалом після деокупації правобережжя евакуювали близько 40 тис. людей, з них – 5 тис. 300 дітей. З 14 вересня, коли прийняли рішення по 31 населеному пункту про обов’язкову евакуацію, виїхало 1203 осіб, з них – 450 дітей.

Ми надіслали пропозицію до Міністерства з питань реінтеграції щодо обов’язкової евакуації родин із дітьми і маломобільних людей із деяких населених пунктів, які атакують КАБами. Це рішення погоджене з військовими.

Зараз тривають інтенсивні обстріли з авіації Бериславського району. А у 18 населених пунктах району – 287 дітей і близько 70 маломобільних осіб. Уже 23 жовтня відбулася нарада з віцепрем'єр-міністром Іриною Верещук. Нашою ситуацією занепокоєні всі, адже діти – у постійній небезпеці.

Тож маємо ще одне рішення – про обов’язкову евакуацію у примусовий спосіб із визначених населених пунктів.

- Гуманітарне розмінування – за останніми даними, на деокупованій Херсонщині ним займається пів тисячі осіб. Які плани – чи буде збільшуватися кількість саперів, техніки для розмінування?

- Ми хочемо наростити сили для розмінування. Саме тому напряму звертаємося до ЗСУ, Президента України. До речі, Херсонщина – єдина область, яка так розв’язує питання. Бо найбільш дієві бригади з розмінування – це військові Збройних Сил. Ми звернулися до Міністра оборони, щоб мати таку окрему бригаду. До 1 листопада на Херсонщину направлять батальйон. Плануємо, щоб на правобережжі працювали до тисячі саперів. Також доотримаємо машини розмінування. До речі, на території області працюють й іноземні сертифіковані оператори протимінної діяльності.

КОШТИ ЗА “НЕОФІЦІЙНЕ” РОЗМІНУВАННЯ АГРАРІЯМ НЕ ПОВЕРНУТЬ

- Аграрії просили компенсувати кошти за розмінування, яке вони проводять…

- У проєкт держбюджету на 2024 рік закладено 2 млрд грн на відшкодування за проведене аграріями розмінування, чекаємо його прийняття, щоб люди отримали компенсацію.

Але от днями зустрічався з аграріями у Бериславському районі. Фермери наймали несертифіковані фірми, тож актів щодо розмінування полів – немає. А поля вже засіяні, урожай зібраний, готується посівна озимих...

Людей можна зрозуміти: їм потрібно працювати, жити. Але без актів – неможливо отримати відшкодування.

- Тобто у випадках, коли розміновували “неофіційно”, коли це робили люди без сертифікатів, витрачені на таке розмінування кошти не повернуть?

- Саме так.

- Через війну фермери лишилися без техніки, агропідприємства знищені, як і села. Ви розповідали про можливість брати техніку в оренду завдяки фонду американського бізнесмена і філантропа Баффета. Цей проєкт працює?

- Все працює. Днями от був на одному з аграрних підприємств у селі Чарівне. Люди працюють на техніці, яку дав Говард Баффет. Збирають урожай, сіють. У користуванні наших фермерів – 13 нових комбайнів та 16 тракторів із сівалками.

- Вони щось сплачують за те, чим користуються?

- Безкоштовна оренда. І це не дарують, а дають користуватися, щоб селяни заробляли гроші.

- Скільки ще треба комбайнів на правобережжі зараз?

- Розмінованих земель не так багато, тож зараз комбайнів вистачає. Зазначу, що в бюджеті закладено напрямок допомоги аграріям. Наступного року з державного бюджету плануємо спрямувати 796 млн грн на підтримку фермерських господарств на правобережжі.

ДО РІЧНИЦІ ДЕОКУПАЦІЇ ПЛАНУЄМО БАГАТО ЗАХОДІВ

- Яка ситуація з медичним обслуговуванням на деокупованій території?

- Проблема в тому, що російські військові гатять по медичній інфраструктурі, по лікарнях. Зруйновані 26 закладів охорони здоров’я, це 16% від загальної кількості, пошкоджені 104 медичні установи – 63% від загальної кількості. А так у нас працює 15 багатопрофільних закладів, у Херсоні – чотири районні лікарні. Нам встановили мобільні амбулаторії у населених пунктах, де зруйновані медустанови, – облаштували 17 таких мобільних пунктів у 15 громадах. Зараз на правобережжі працює 83 аптеки, діє програма «Доступні ліки». Із ліками, зі спеціалістами, враховуючи ту кількість людей, яка зараз проживає на правобережжі, ми даємо собі раду у медичній сфері. Нам допомагають – проводиться періодично ротація лікарів і спеціалістів з інших областей. Спільно з МОЗ вирішуємо всі питання.

- Херсон визволили 11 листопада минулого року. Чи планується відзначати цю дату?

- Багато чого плануємо до річниці. Нас підтримують – з нами зв’язалися телебачення, радіостанції, будемо говорити про наших героїв, про тих, хто звільняв нашу землю, хто пережив окупацію. Дуже багато знімаємо історій про це. Будуть різноманітні заходи, плануємо в кожному обласному центрі білборди про Херсонщину, про те, що ми вільні і ми разом.

- І ще запитання – зараз херсонці активно сперечаються щодо перейменування вулиць відповідно до закону про дерусифікацію. Ви брали участь в онлайн-голосуванні? Ваша думка, до речі: дві вулиці, Європейська і Католицька, замість однієї Суворова – нормальний варіант? І як би ви перейменували проспект Ушакова?

- Ні, я не голосував. Навіть не знав, що перейменували вже Суворова. Як на мене, треба назвати обов’язково вулицю чи проспект у місті іменем Джона Говарда (британський філантроп, який захворів і помер у Херсоні, допомагаючи місцевим жителям під час епідемії висипного тифу. – Ред.) – саме “Говарда”, а не “Говардівська”. І ще варіант – проспект Незламності.

Ірина Староселець, Укрінформ
Фото надані ОВА