Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка
Сьогодні, 29 серпня, українці з болем та жалем згадують трагедію під Іловайськом. Три роки відділяє нас від сумнозвісної дати. Напередодні Головна військова прокуратура повідомила результати розслідування трагедії, згідно яких за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу ЗС РФ російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом із трьома полоненими російськими десантниками.
Збройні Сили України понесли значні втрати озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн. грн. За вказаних обставин вчинено віроломне вбивство 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 – потрапили у полон. Серед загиблих і наш земляк, боєць добровольчого батальйону міліції спеціального призначення «Херсон» Олег Гребінський.
Народився він на Вінничині, 3 липня 1971 року. У 1978 році пішов до школи у Крижополі. У 1981-у родина переїхала на Херсонщину. Після школи був судо-механічний технікум, служба в армії. До лав добробату вступив від дня його заснування і ніхто з рідних навіть не знав про це. Пізніше своє рішення Олег Гребінський пояснив просто: «Мене ніхто не зрозумів би, якби я, маючи досвід армійської служби, залишався вдома, лежав на дивані і дивився по телевізору, як наші пацани б’ються, аби не пустити ворога на нашу землю. Я б сам себе не зрозумів…».
Сонячного серпневого дня, коли миряни святкували Спаса, мужніх, сміливих, оптимістично налаштованих хлопців направили у зону проведення АТО. Майже одразу батальйон потрапив на передову. І повернутися з Донеччини, на превеликий жаль, судилося не всім. В Іловайську перебували близько тижня, потім місто опинилося в оточенні. Йшли жорстокі бої. Згідно домовленості, бойовики повинні були надати так званий «зелений коридор» військовим і добровольцям. Та це була підступна засідка і зрада. Коридор виявився смертельним…
Понад рік Олег Гребінський вважався зниклим безвісти. Весь цей час рідні мучилися невідомістю і сподівалися. Вірили у диво і чекали Олега до останнього. Та не судилося… Поховали Олега у селі Кринки.
Пам’ять про загиблого героя зберігають у рідному місті. У школі №7, яку закінчив Олег Гребінський, була встановлена меморіальна дошка. На її відкритті рідні та друзі героя ділилися про нього найтеплішими спогадами. «Олег – людина виняткової доброти, та ще й майстер на всі руки. У батальйоні міг виконувати будь-які функції і бійця, і майстра, і навіть кухаря. У нього на все вистачало часу і енергії, навіть аби заспокоїти і підбадьорити кожного веселою історією…», – відзначив один з товаришів.
Ще одна пам’ятна дошка встановлена в знак вшанування пам’яті Олега Гребінського на приміщенні Херсонського морського коледжу ХДМА. Ім’я нашого земляка значиться у книзі «Хронологія мужності». За особисту мужність, професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), а також пам’ятним нагрудним знаком «Іловайськ – 2014» № 0423 ГО ВПО учасників АТО «Справедливість».
В день роковин представники міської влади, військовий комісар міста, рідні та близькі відвідали могилу полеглого героя у Кринках, поклали квіти, вшанували його світлу пам’ять хвилиною мовчання.
Біль втрати для рідних і всіх, хто знав полеглих в Іловайському котлі захисників неможливо вкласти у жодні словесні формули. І час тут, на жаль, безсильний. Лишається пам’ять. Саме вона робить людину безсмертною. Таким вона зробить і нашого земляка Олега Гребінського.
P. S. ГО воїнів та ветеранів АТО «Біла стріла» висловлює щирі співчуття родинам загиблих і постраждалих в Іловайській трагедії. На території нашої міської ради проживають живі свідки того лиха. Їм побратими зичать здоров’я, благополуччя, миру й злагоди в родинах, чистого неба над головами, поваги і підтримки земляків, яких нині так потребують наші захисники.
Голова ГО «Біла Стріла» Дмитро Марков, звертаючись до всіх воїнів АТО, які проживають на території міськради, наголошує: «Давайте об’єднуватися і не словами, а добрими, конкретними справами показувати, як ми цінуємо мир. Учасники організації «Біла стріла» ніколи не забудуть, якою ціною дістається незалежність нашої Батьківщини, мирне і спокійне життя в наших містах. Як і всіх тих, хто віддає найцінніше за щасливе і благополучне майбутнє нас і наших нащадків».
Джерело: "НКонлайн".